ЭКОЛОГИЯ/6. Экологический мониторинг

К.б.н. Москалик Г.Г.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Оцінка кислотних властивостей едафотопів в умовах рекреації

Паркам міста належить важлива роль у відновленні здоров’я та працездатності людей. Проте антропогенне навантаження на рекреаційні зони поступово викликає трансформацію або й знищення ґрунтів на більшій частині території природних екосистем та виникненню зміненого ландшафту у сполученні з відкритими "незапечатаними" природно-антропогенними комплексами [1]. Проте трансформований едафотоп не можна розглядати як "мертву", непотрібну і неважливу частину урболандшафту. У цих ґрунтах поширені різноманітні ґрунтові процеси, притаманні природним ґрунтам, разом з тим виникають нові не притаманні їм властивості, що формуються під впливом людського фактору.

Відомо, що кислотні властивості ґрунту мають важливе значення для родючості ґрунту, оскільки впливають на доступність поживних речовин. Крім того, від реакції ґрунту залежить швидкість розкладання ґрунтових мінералів, мінералізація органічних речовин та інші хімічні і біохімічні процеси [1-3].

Метою нашого дослідження було з`ясувати кислотні властивості ґрунтів центральних парків м. Чернівці.

Перш за все, ми встановили тип ґрунту в досліджуваних парках, видову насиченість територій парків. Крім того, нас цікавило рекреаційне навантаження з боку відвідувачів на територію кожного парку.

Виявлено, що ґрунти в досліджуваних парках є різними за фізико-хімічними властивостями (табл. 1). Встановлено, що за видовим насиченням найбагатший парк ім. Т. Шевченка, особливо багатою є інтродукована флора в цій екосистемі. Разом з тим, відмічено, що незалежно від сезону найбільшого навантаження з боку відвідувачів зазнають ґрунти саме цього парку. Це пов’язано із унікальним парковим ансамблем, близькістю його до центру міста, наявністю дитячого розважального комплексу та ін.

Таблиця 1

Характеристика досліджуваних едафотопів

Досліджувані території	Тип ґрунту	Видове насичення парків (к-ть видів/га)	Рекреаційна завантаженість (%)
Парк ім. Т. Шевченка	Темно-сірий лісовий не змитий	10,3	65
Парк ім. Ю. Федьковича	Темно-сірий лісовий змитий	3,3	13,3
Парк ім. Й. Шіллера	Чорнозем опідзолений	7,0	10,2

Відомо, що основне природне джерело кислотності ґрунту – органічні кислоти, які утворюються при розкладі рослинних решток. Кислотність ґрунту викликають іони водню, які утворюються при дисоціації кислот і гідролітичних кислих солей, а також поглинуті найдрібнішими частинками ґрунту – колоїдами, які можуть переходити в ґрунтовий розчин.

Нами досліджено різні форми кислотності ґрунтів рекреаційних зон міста (табл. 2.).

Таблиця 2

Кислотні властивості досліджуваних едафотопів

№ п/п	Досліджувані території	Тип ґрунту	Генетичний горизонт, глибина, см	рН(Н2О)	рН(КСІ)	Нr, мг-екв на 100 г грунту
1.	Парк ім. Т. Шевченка	Темно-сірий лісовий не змитий	Нe 0-20	5,75 ± 0,55	4,72 ± 0,42	2,70 ± 0,19
2.	Парк ім. Ю. Федьковича	Темно-сірий лісовий змитий	Eh 20-30	6,39 ± 0,54	5,92 ± 0,52	1,45 ± 0,09
3.	Парк ім. Й. Шіллера	Чорнозем опідзолений	Н(e) 0-20	5,94 ± 0,60	5,26 ± 0,65	2,10 ± 0,11

Показано, що актуальна кислотність ґрунтового розчину залежала від типу досліджуваних ґрунтів. Так, темно-сірий лісовий не змитий ґрунт (парк ім. Т. Шевченка) і чорнозем опідзолений (парк ім. Й. Шіллера) характеризуються, як слабо кислі ґрунти. З літератури [2] відомо, що природні темно-сірі лісові ґрунти мають рН близьке до нейтрального. Проте інші дані [3] свідчать, що потужна підстилка в парках може сприяти зсуву реакції ґрунту в слабо кислий бік. Можемо припустити, що зміна актуальної кислотності досліджуваних ґрунтів пов’язана із впливом антропогенного фактору і фітогенною завантаженістю на них.

Обмінна кислотність характерна не для всіх типів ґрунтів [2]. Вона залежить від рівня кислотності чи лужності ґрунту. Зокрема, в лужних ґрунтах вона відсутня взагалі, в слабо кислих – незначна, в дерново-підзолистих і чорноземів є досить високою.

Нами показано підкислення чорнозему опідзоленого до слабо кислого значення за показником обмінної кислотності.

За гідролітичною кислотністю досліджувані ґрунти характеризувались низьким значенням: 1,45-2,70 мг-екв на 100 г ґрунту. Такі результати можуть свідчити про збіднення цих едафотопів основами.

Отже, за отриманими результатами можна припустити, що рекреаційне навантаження на досліджувані едафотопи призвело до зсуву кислотних властивостей ґрунтів в бік їх підкислення, що пов’язано як з антропогенним впливом, так і з фітогенним насиченням даних ґрунтів.

Література:

1. Герасимова В.И., Строганова М.И., Прокофьева Т.В. Антропогенные почвы: генезис, география, рекультивация: Учеб. пособие. – Смоленск: Ойкумена, 2003. – 268с.

2. Польчина С.М. Регуляторна функція лісопаркових насаджень в урбо-антропедогенезі // Екологія та ноосферологія. – 2006. – № 1-2. – С. 122-128.

3. Тютюнник Ю.Г., Горлицький Б.О. Техногенне забруднення міських ґрунтів України // Доповіді НАН України. – 2000. – № 6. – С. 208-211.