Экономические науки/8.Математические методы в экономике.

К.е.н. Панасенко Оксана Володимирівна

Харківський національний економічний університет, Україна

Моделі оцінки ефективності господарської діяльності підприємства

Головною метою функціонування кожного суб’єкта ринкової економіки є якнайбільш ефективне використання ресурсів, які він має, що є необхідною передумовою його прибутковості, фінансової стійкості та розвитку. Забезпечення ефективності діяльності окремого суб’єкта господарювання дозволить підвищити ефективність економіки країни загалом за рахунок оптимального використання ресурсів, що особливо важливо в умовах підвищення темпів споживання ресурсів та посилення конкурентної боротьби за рахунок глобалізації економіки. Саме тому дана проблема є особливо актуальною в умовах ринкової економіки України, що активно нарощує темпи виробництва та посилює свої позиції на світовому ринку.

Протягом багатьох років економісти знаходять різні підходи до проблеми оцінки економічної ефективності як на державному рівні, так і на рівні підприємства. Дослідженням поняття ефективності, методів її оцінки та реального економічного становища України щодо ефективності господарської діяльності окремих підприємств, галузей та держави загалом займалися такі вчені, як С. Богачов, Е. Венцковський, С. Каменицер, К. Раїцький, В. Юрчишин, Г. Черево, В. Лукаш, Н. Власова, В. Іонов та ін. [2-5, 7, 9, 10]. Однак на сьогодні немає єдиної думки як щодо визначення самого поняття ефективності господарської діяльності підприємств, так і системи показників і методів для її оцінки.

Одним з напрямків підвищення ефективності господарської діяльності підприємств є розробка і впровадження комплексної оцінки на основі економіко-математичних методів і моделей. Використання економіко-математичних моделей дозволить підприємству проводити узагальнюючу оцінку ефективності господарської діяльності, яка буде враховувати всі напрямки діяльності підприємства та включати лише найбільш значущі показники, а також прогнозувати ефективність господарської діяльності. Це дозволить своєчасно виявляти та усувати недоліки в роботі підприємства.

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства повинна використовуватися як можна більша кількість показників, що характеризують діяльність підприємства, однак у реальних умовах існують певні обмеження. Велика кількість показників, з одного боку збільшує трудомісткість проведених розрахунків, а з іншого боку - підвищує якість інформаційної моделі, що описує ринкову систему. У цей час при зборі необхідних для аналізу даних може виникнути ряд проблем: в статистичних довідниках може не виявитися потрібних даних, одержати окремі дані може бути важко внаслідок комерційної таємниці, дійсний стан справ підприємства може відрізнятися від звітного та ін. Крім того, деякі показники можуть дублювати один одного чи нести схожу інформацію, що ускладнить проведення аналізу. Тому необхідно сформувати системи показників оцінки ефективності господарської діяльності, яка буде характеризувати вісі напрямки діяльності підприємства та включати лише найбільш значущі показники. Цій меті відповідає метод вибору репрезентантів [6, 8]. Застосування даного методу дозволило визначили набір характеристик-показників по 20 підприємствах, які займаються реалізацією будівельних матеріалів:

1) коефіцієнт фінансової незалежності “автономії” (К_авт), який розраховується як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу;

2) рентабельність продаж (Р_пр). Даний показник показує, скільки прибутку має підприємство з 1 гривні продаж;

3) фондомісткість (Ф_м);

4) трудовіддача на 1 гривню фонда оплати праці (О_фоп);

5) витрати на 100 грн. реалізованої продукції (В_тов.пр);

Для визначення ефективності господарської діяльності необхідно згрупувати досліджувані підприємства за рівнем їх ефективності. За допомогою методів кластерного аналізу [6, 8] було визначено три групи підприємств за рівнем ефективності їх господарської діяльності, які для збереження комерційної таємниці позначимо номерами. (табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз кластерних утворень

Кластер	Представники (№ підприємства)	Характеристика
1	1, 2, 3, 4, 9, 10, 11, 12	Низька ефективність господарської діяльності
2	5,6,8,17, 19, 20	Середня ефективність господарської діяльності
3	7, 13, 14, 15, 16, 18	Висока ефективність господарської діяльності

Для узагальнюючої оцінки ефективності господарської діяльності підприємств побудуємо дискримінантну модель, яка дозволить визначати не лише поточний, а й прогнозний рівень ефективності [6, 8].

Підсумкові результати дискримінантного аналізу за допомогою пакету прикладних програм Statistica приведено на рис. 1.

Рис. 1. Підсумкова таблиця аналізу даних

На основі отриманих результатів можна зробити висновок про адекватність отриманих дискримінантних функцій, оскільки загальний показник Wilks Lambda менше 0,5.

Параметри дискримінантної моделі представлені на рис. 2.

Рис. 2. Функції класифікації

Перший клас – низький рівень ефективності господарської діяльності, другий клас – середній рівень, третій клас – високий рівень.

Таким чином, дискримінантні функції для визначення класу ефективності господарської діяльності підприємства мають вигляд:

Низький рівень ефективності = 36,254 Кавт + 8,516 Рпр – 12,509 Фм + +30,872 Офон + 5,647 Втов – 118,077;

Середній рівень ефективності = 49,916 Кавт + 13,407 Рпр – 18,838 Фм + +28,478 Офон + 6,254 Втов – 199,37;

Високий рівень ефективності = 26,94 Кавт + 3,8354 Рпр – 3,2576 Фм + +34,3195 Офон + 5,6827 Втов – 91,17.

Підприємство буде відноситися до того класу ефективності господарської діяльності, значення функції для якого буде максимальним. Отримані дискримінантні функції можуть використовуватися як для аналізу фактичного рівня ефективності діяльності підприємства, так і для його прогнозування.

Використання запропонованого комплексу моделей дозволить підприємству проводити комплексну оцінку ефективності господарської діяльності, прогнозувати її рівень у наступному періоді та приймати управлінські рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Це дасть змогу знизити матеріальні та трудові затрати на виробництво продукції, більш продуктивно використовувати наявні основні і оборотні активи та підвищити прибутковість і ринкову вартість підприємства.

Література:

1. Айвазян С.А. Прикладная статистика. Классификация и снижение размерности. - М.: Финансы и статистика, 1989. – 588 с.

2. Богачов С. Порівняльна ефективність функціонування підприємств різних форм власності // Економіка України. – 2006. – № 8 – С. 31-36.

3. Венцковський Е., Каменицер С. Анализ и оценка результатов деятельности производственных систем. - М.: “Финансы”, 2006. – 406 с.

4. Власова Н.О. Оцінка ефективності господарсько – фінансової діяльності підприємств громадського харчування. – Харків: ХДАТОХ, 2004. – 306 с.

5. Ионов В.Я. Совершенствование методов оценки производственно–финансовой деятельности промышленных предприятий. – М.: “Наука”, 2005. – 306 с.

6. Кендалл М. Многомерный статистический анализ и временные ряды. – М.: Наука, 1976. – 172 с.

7. Раицкий К.А. Экономика предприятия. – М.: “Маркетинг”, 2000. –306 с.

8. Сошникова Л.А., Многомерный статический анализ в экономике. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 400с.

9. Хорошковський В., Юрчишин В. Деякі порівняльні аспекти економічного зростання // Економіка України. – 2003. – № 12. – С. 4-13.

10. Черево Г., Лукаш В. Людський аспект соціально – економічної ефективності // Економіка України. – 2004. – № 3. – С. 47-50.