Економічні
науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність
студентка Беркова І.В.
Одеський держивний економічний університет,
Україна
Економіка Японії у найбільшому занепаді з часів Другої Світової війни.
Азія заглиблюється в
економічну кризу. Найпотужніша економіка регіону - японська опинилася в
набільшому занепаді з часів Другої Світової війни. Друга
за величиною економіка світу залишила позаду США і Європу по темпах спаду.
Об'єм валового продукту Японії з жовтня по грудень 2008 скоротився на 3,3% в
порівнянні з попереднім кварталом. В порівнянні з тим же періодом минулого року
обвал носить катастрофічний характер – 12,7%. Це гірший показник за три десятки
років – з часу нафтової кризи 1974 року.[1]
Найважча
за последвоєнную історію країни криза пояснюється високою залежністю економіки
Японії від експорту. США були головним ринком збуту японських товарів, зокрема
електроніки і автомобілів. Спад за останній квартал склав трохи більше
трьох відсотків. Крім того, через численні скорочення дуже знизилося споживання
і в середині самої країни. Напередодні саме Токіо обіцяв позику Міжнародному
валютному фондові - безпрецеденті сто мільярдів доларів США. Але після цих
сумних новин доля позики під питанням.
Виробництво
переживає колапс, концерни проводять масові звільнення. Налякані безробіттям
японці купують менше товарів і послуг – внутренєє споживання також падає. Але
не дивлячись на це, індекс Токійської біржі втратив всього 0,4% – біржі
готувалися до гіршого.[2]
У
листопаді 2008 об'єм експорту впав на 27% в річному численні. У грудні картина
тільки погіршала - падіння експортного об'єму склало 35%. Основною причиною
став економічний спад в Сполучених Штатах, де об'єм імпорту скоротився на 36.9%
в порівнянні з попереднім роком. У свою чергу, світовий спад ударив по каналах
постачань в Азії, що привело в грудні до падіння експорту Японії до Китаю на
35.5%, причому об'єм експорту "восточноазиатским тиграм" (до
Гонконгу, Сінгапуру, Південна Корея і Тайвань) впав ще більше, ніж експорт до
Америки. Експорт складає майже половину всього виробництва в секторі
оброблювальної промисловості Японії, тому падіння в цьому секторі буде
найзначнішим за всю історію ведення статистичних даних: у листопаді 2007 року
об'єм виробництва впав на 13%.
Але
коли це відновлення відбудеться, і наскільки стійким воно буде - це абсолютно
інше питання. Як би швидко не
скорочували компанії своє виробництво, яке колись було направлено на
забезпечення потреб американського споживача, вся економічна структура Японії
заснована на залежності від зовнішнього попиту. Ця післявоєнна модель зараз
терпить поразку. Також як і що створила її і що управляла нею політична
система.
З
розвитком нинішньої ситуації в світовій економіці паралелі спочатку стали
проводити з рецесією в США на початку 2000-х років, потім з негативними
наслідками нафтових криз 1980-х і 1970-х. Тепер уже у відкриту проводяться
аналогії з Великою депресією в США в 30-і роки минулого століття і мовиться про
те, що мир зіткнувся з першою серйозною соціально-економічною кризою XXI
століття. Проте багато хто забуває про те, що є куди свіжіший яскравий приклад
— Японія 1990-х років.
За
попередніми прогнозами, Toyota,
що займає друге місце в світі по виробництву легкових машин, за фінансовий рік,
що закінчується в березні 2009 року, повідомить про збиток на 1,7 млрд доларів.
Компанії сектора хай-тек — Sony, TDK і ряд інших вже оголосили про масовані скорочення на
своїх підприємствах.[3]
Крім
того, звучить критика і з приводу того, що інновації і дослідження, що ведуться
в Японії, як і раніше зосереджені в основному в переробній промисловості і на
світових ринках. І замість того щоб братися за реформи, уряд задкує назад. Тим
часом проблеми загострюються. Жодна країна в світі не старіє з такою швидкістю,
як Японія, а пропасти між багатими і бідними стає все глибшим.
Тим
часом поле для маневру постійно звужується: державна заборгованість Японії
досягла вже 180% ВВП країни. Японія вже почала робити деякі кроки по
стабілізації фінансово-економічної ситуації в Азії. Уряд Японії вирішив
розширити рамки угоди з Південною Кореєю, направленої на підтримку ліквідності
і курсу місцевої валюти.[4]
За
даними японських ЗМІ, Токіо може надати РК кредитні лінії на свопових умовах в
цілому на 2,8 трлн. ієн (30 млрд. дол.). Не виключено, що аналогічну допомогу
Сеулу надасть і Пекін.[5]
Оцінка
перспектив: 1. Японія навряд чи зможе самостійно вирішувати свої проблеми, як в
1990-і роки. Тоді зовнішній ринок був порятунком, а фінансова система країни
була відносно ізольована від зарубіжних фінансових ринків.2. Економічне
зростання 2002 - 2008 рр. значною мірою спирався на експорт товарів і капіталу. Тому спад в світовій економіці
(особливо в США, найважливіших, що залишаються, економічним партнером Японії)
може украй негативно позначитися на економічній динаміці Японії. В той же час багато що залежатиме від
розвитку ситуації в азіатських країнах, групі БРІК. 3. Японські компанії
активно інвестують за рубіж. Причина такої поведінки – після 5 років зростання
прибули японські компанії вирішили інвестувати крупні суми в зарубіжні активи.
У розпорядженні японських публічних корпорацій, по оцінках, знаходиться близько
400 млрд. євро, які вони хотіли вивести
з японського ринку. 4. Зниження експорту – найбільш чутливий чинник для
Японії. У попередньому огляді кабінету міністрів за листопад 2008 р.
наголошується, що темпи погіршення економічної ситуації наростають, і негативні
імпульси йдуть ззовні. 5. В Японії є досвід широкомасштабної державної
підтримки банків і компаній, включаючи механізми такої підтримки. І
використання цих механізмів може зіграти свою позитивну роль. Проте слід брати
до уваги наявність величезного нагромадженого державного боргу (186% річного
ВВП країни) і недозволених під час підйому 2000-х років проблем бюджету. 6.
Наголошуються деякі позитивні ефекти в короткостроковій перспективі: зниження
цін на енергоносії.
Література:
1. http://www.jetro.go.jp/en/reports/statistics
2.
По материалам: РБК Daily, 23.09.2008; Коммерсант, 24.09.2008.
3.
http://www.rbcdaily.ru/2008/12/10/world/394086
4.
http://www.rbcdaily.ru/2008/12/12/world/394508
5.
http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1077363&ThemesID=437