Спаскіх Н.В., науковий керівник: Алєксєєва Н.І., асистент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Міхаїла Туган-Барановського, Україна

МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЯК ЗАСІБ ФІНАНСОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ

Моніторинг фінансового стану підприємств торгівлі здійснюється для оперативної діагностики, що повинна вчасно сигналізувати про негативні тенденції змін в його діяльності. Багато економістів, зокрема А. Вартанова, М. Глазова, Т.І. Овчинникова, А.І Пахомова, І.Н. Булгакова, приділяють безпосередню увагу питанням організації моніторингу на підприємствах як засобу фінансової діагностики, яка дозволяє проводити комплекс заходів щодо поліпшення стану підприємства. Необхідність наукових досліджень позначеного питання викликана тим, що існуючі на сьогодні методики моніторингу фінансового стану підприємств необхідно адаптувати до специфіки функціонування українських підприємств з урахуванням їх галузевої специфіки. У зв'язку з цим вивчення проблем моніторингу на підприємствах торгівлі є актуальним.

Ринкова економіка потребує наявності інформації та методів її оцінки, адекватних ринковим підходам до управління. У той же час значно розширюються основні завдання аналізу, який не обмежується оцінкою фінансового стану підприємства, а має бути спрямований на обгрунтування прогнозу потреби у фінансових ресурсах, на знаходження їх джерел і способів мобілізації.

Для моніторингу варто використовувати ті показники, які визначають оперативні характеристики бізнесу, і порівнювати їх у тимчасовому аспекті, що має сенс робити не рідше одного разу на місяць. Менеджмент підприємства повинен мати можливість впливати на обрані показники на основі прийняття тактичних рішень. Власне кажучи, моніторинг стану підприємства створює систему виявлення кризи на ранньому етапі .

Завдання вибору показників для проведення моніторингу формально

вирішується досить просто. Розглядаються всі фінансові коефіцієнти, які доцільно розподіляти по групах. З кожної групи вибираються ті показники, які підходять для моніторингу підприємства з урахуванням галузевої специфіки, у нашому випадку торговельної діяльності, за обраними критеріями. Процедура обрання показників для моніторингу діяльності підприємств торгівлі є індивідуальною, проте, існують загальновідомі в економічній літературі рекомендації[1, с. 109].

З нашої точки зору, система показників для моніторингу стану підприємства, як мінімум, повинна включати наступні фінансові коефіцієнти: тенденція зміни виручки; відносний валовий дохід; середній період погашення дебіторської заборгованості; оборотність товарно-матеріальних запасів; коефіцієнт загальної ліквідності.

Показник тенденції зміни виручки – це найважливіший показник, оскільки він є індикатором розвитку підприємства. Якщо виручка нижче за планові значення, то це означає потенційну неможливість покрити операційні витрати, що незабаром може привести до втрати платоспроможності підприємства. Негативній тренд виручки може бути обумовлений наступними причинами: відсутність адекватної маркетингової стратегії; пасивний маркетинговий підхід; неефективні засоби продажу; низька якість товару; неадекватне ціноутворення; погана якість обслуговування клієнтів; а також жорстка конкуренція.

Наступний показник моніторингу поточної діяльності підприємства слід використовувати показник оборотності дебіторської заборгованості, наприклад, у вигляді середнього терміну погашення дебіторської заборгованості. У тому випадку, якщо ми беремо період часу декаду, даний показник розраховується відношенням середньо денного значення дебіторської заборгованості, що помножена на 90 днів, до виручки від реалізації за три місяці. Даний показник є дуже інформативним, оскільки служить мірою якості дебіторської заборгованості, показуючи, наскільки швидко дебіторська заборгованість перетворюється на гроші. Чим менше середній період погашення дебіторської заборгованості, тим краще, оскільки менше «проблем з грошима». Високе значення показника свідчить про наявність проблем з дебіторами. До типових причин великого значення періоду погашення дебіторської заборгованості слід віднести погане управління дебіторською заборгованістю, повільні продажі, що призводять до високого кредитного ризику.

Наступним чинником, який заморожує гроші підприємства у короткостроковій перспективі, є невміле управління товарно-матеріальними запасами. Відповідно до цього в систему моніторингу підприємства вводиться показник оборотності товарно-матеріальних запасів, який розраховується як відношення собівартості проданих товарів за останні 12 місяців до середнього значення товарних запасів.

Показник загальної ліквідності найінформативніший показник, з нашої точки зору, оскільки погіршення ліквідності підприємства – це ранній симптом можливого банкрутства. Набір традиційних засобів по поліпшенню ліквідності підприємства включає збільшення грошових коштів за рахунок: продажу зайвих запасів, устаткування й активів; перегляд термінів, умов кредитів і позик, зменшення кредиторської заборгованості за рахунок перегляду, а також зміни політики закупівель та діючих контрактів на закупівлі[2, с. 45].

Таким чином, моніторинг поточного стану торгівельних підприємств здійснюється для оперативної діагностики, яка повинна своєчасно сигналізувати про негативні тенденції зміни в діяльності підприємства. З цієї причини фінансові показники, що використовуються в моніторингу, повинні бути високо інформативними, а також відображати поточний стан і оперативну динаміку підприємства. Проте, кількість таких показників не повинна бути значно великою, інакше складно буде ухвалити адекватне рішення.

Литература:

1. Трофимова Л.Н. Экономическая диагностика эффективности торговых организаций (теоретический аспект). – Новосибирск: СУПК, 2002. – 265с.

2. Овчинникова Т.І., Пахомов А.І, Булгакова І.Н. Методи фінансово-економічної діагностики банкрутства підприємств// фінансовий мененджмент. – 2005. - №5. – с.45-48.