Соломчак Н.Ф.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТИ

Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів.

Термінологія, зокрема економічна, вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр – це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Економічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє.

Словниковий склад мови визначає можливості для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Відсутність у мові визначення відомого поняття є однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно.

Сучасна українська економічна термінологія є результатом використання усіх ресурсів загальнонаціональної української мови. Інтернаціональні терміни є органічною частиною цієї системи, що підпорядковується закономірностям розвитку української термінології у складі української мови. Слід зазначити, що у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для користувача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці.

Жодна мова у творенні термінів не може обійтися своїми власними ресурсами. Термінологія багатьох галузей знань різних мов користується лексичними та словотворчими засобами інших мов та поєднує в собі національні та міжнародні елементи. У середні віки це були класичні мови – давньогрецька та латинська. Вони дали не тільки моделі для творення термінів, а й цілий ряд високопродуктивних суфіксів і префіксів, що використовуються у термінології багатьох мов. Латинські й грецькі основи термінів становили єдиний фонд, який запозичався багатьма мовами . До термінів цього типу належать аукціон, акциз, акредитив, експорт, імпорт, економія, дефіцит, квота, ліцензія. Німецька, французька, італійська, іспанська та англійська мови стали джерелом запозичень дещо пізніше: вексель, гільдія, аванс, ажур, ажіо, дисконт, ембарго, банкноти, демпінг, кліринг. Англійські загальнонаукові інтернаціоналізми набувають в науково-технічних текстах певної якісної специфіки. Вони збагачуються зв’язками, створюють нові словосполучення і часто потребують нових еквівалентів перекладу, яких немає у словнику. Це спричиняє труднощі при перекладі. Необхідно враховувати таку специфіку і уникати помилок перекладу.

Інтегрування інтернаціональних соціально-економічних термінів в українську мову виявилось складним процесом. Запозичений термін адаптується до української фонетики, орфоепії, зазнає граматичних змін та входить до української системи відмінювання. Лише деякі економічні терміни - інтернаціоналізми ( ембарго, сальдо, ажіо ) зберігають непритаманну українській морфологічній системі невідмінювану форму.

Використанням інтернаціональних термінів не слід зловживати. Так, замість терміну директ мейл доцільно використовувати український відповідник рекламування поштою, замість ексклюзивна ліцензія – виключна ліцензія.

Спільний лексичний фонд різних мов формується за допомогою запозичень. Це сприяє взаєморозумінню фахівців, які розмовляють різними мовами. Проте, надмірне захоплення чужими термінами ускладнює спілкування між членами суспільства. Не слід користуватися запозиченими термінами, якщо у мові є свої відповідники ( бартер – обмін, брокер – посередник, субсидія – допомога ).

Розглядають різні причини запозичень : зміна концептуальних орієнтирів з декореляцією понять, лаконічність терміна, яка полегшує утворення похідних форм, відсутність у мові цілісного терміна-однослова для позначення єдиного поняття. Зросла тенденція до гібридизації термінів, поєднання національних та міжнародних компонентів ( діловий маркетинг, тендерне ціноутворення).

Намагання пристосувати мову до сучасних умов призводить до термінологічної модернізації мови та запровадження її в усіх сферах суспільно-політичного життя та в усіх галузях науки. Метою термінологічної модернізації мови є можливість рідною мовою висловлювати будь-яку наукову думку. Побудова нових термінів може бути спрямована або на інтернаціоналізацію, або на пурифікацію.

У науковій термінології стандартизація та інтернаціональна уніфікація спеціальних мов можуть бути найбільш ефективними. Принципи стандартизації та уніфікація інтернаціональної термінології передбачають такі аспекти: поняття та система понять; описи понять за допомогою вже відомих понять у вигляді слів та термінів; внутрішня форма термінів; зовнішня форма термінів.

Не дивлячись на розширення зв’язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов’язане з цим взаєморозуміння культур, слід рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з’являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови.