Економічні науки/7.Облік і аудит

Власюк Світлана Василівна

Луцький національний технічний університет

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ

Із впровадженням комп’ютерних інформаційних облікових систем, що грунтуються на сучасних інформаційних технологіях, бухгалтери та управлінці отримують численні переваги і виграє підприємство загалом. Проте проблема створення або впровадження таких систем на підприємстві є однією з найскладніших.

Питання класифікації програмного забезпечення для бухгалтерії за часів переходу до ринкової економіки цікавило бухгалтерську й наукову громадськість в Україні та Росії.

Оскільки вигляд облікових регістрів, порядок їх заповнення і побудови визначаються конкретною комп’ютерною програмою, то саме програмне забезпечення і визначає, власне, форму бухгалтерського обліку, безпосередньо впливаючи на розподіл облікової праці і трудомісткість обліку. Це опосередковано підтверджує і проф. Я. Соколов, зазначаючи, що форма обліку - це все те, що знаходиться між первинними носіями облікової інформації та бухгалтерським звітом [1, с.  254]. А в умовах автоматизації - це бухгалтерська комп’ютерна програма.

Жодний програмний продукт, розроблений на підприємстві його власними програмістами, не може бути досконалим, оскільки він створювався на одному підприємстві та не пройшов випробування і тестування на різних підприємствах. Однак придбані тиражні програмні продукти теж мають такий недолік, незважаючи на те, що їх розробляє команда досвідчених програмістів, адже саме через універсальність такі бухгалтерські програми не здатні забезпечити ефективну комп’ютеризацію обліку на конкретному підприємстві. Оптимальним є підхід, за якого підприємство купує готовий програмний продукт та замовляє весь комплекс послуг з налагодження та впровадження.

До прийняття рішення щодо вибору інформаційного забезпечення користувачу - керівнику необхідно підходити з обережністю. Перш за все необхідно попередньо провести дослідження запропонованих програм та узгодити свої вимоги до системи з її можливостями (табл.1.).

Таблиця 1

Вибір програмного забезпечення

№ п/п	Підхід до вибору програмного забезпечення	Питання, які виникають при виборі програмного забезпечення		Функціональне призначення програмного забезпечення
1	2	3		4
1	Чітке визначення цілей і завдань автоматизації	Хто на підприємстві буде впроваджувати, а хто використовувати програму?		Автоматизація збереження та обробки первинних документів
2	Призначення персоналу для впровадження автоматизації	Які саме задачі має вирішувати програмне забезпечення на підприємстві?		Отримування на запит користувача необхідної аналітичної та управлінської інформації
3	Визначення строків і планових витрат на впровадження	На якій технологічній і методологічній платформі реалізована інформаційна система		Наочне представлення інформації (графіки, таблиці, діаграми)
4	Встановлення вимог до програмного забезпечення	Як інформаційна система взаємодіє з іншими системами?	Автоматичне проведення взаємозалежних розрахунків
5	Вивчення альтернативних програмних продуктів на ринку програмного забезпечення	Чи є перспектива розвитку програмного забезпечення?	Формування звітів на запит користувача
6	Визначення програмних продуктів, які відповідають встановленим вимогам	Яка вартість самої системи та витрат на її впровадження	Розрахунок планових показників
7	Тестове випробування інформаційної системи	Який ефект ми бажаємо отримати від використання інформаційної системи?	Сформувати бази даних та індивідуального доступу до них

Згідно наведених даних, можна ствердно сказати, що для керівників вітчизняних підприємств актуальним буде програмне забезпечення за прийнятну ціну, яке дозволяє експортувати дані з облікових програм; оснащене україномовним інтерфейсом, необхідними довідковими матеріалами та має демонстраційну версію; не вимагає спеціальних навичок і знань з програмування.

Сьогодні для українських підприємств найбільш актуальними є такі концепції інформаційних систем, як МRР ІІ і ЕRР, які фактично стали світовими стандартами. Вони являють собою набори загальних правил, що сформульовані на початку 80- і в 90-х роках XX ст.

За даними зарубіжної преси, впровадження сучасних ЕRР-систем на підприємствах забезпечує такі економічні ефекти [2, с.  15]:

- зростання ефективності виробничих потужностей (до 20 %);

- економія оборотних засобів (до 1 - 6 % від суми продаж);

- зниження виробничого браку (до 35 %);

- зниження страхових запасів на складах (до 40 %);

- зниження транспортно-заготівельних витрат (до 60 %);

- скорочення витрат на адміністративно-управлінський апарат (до 30 %) тощо.

Здебільшого в Україні ринок систем управління підприємством представлений двома ціновими категоріями: дорогі західні й дешеві українські та російські розробки. Найпотужніші системи класу ЕRР дуже дорогі.

Цікаво, що попит з боку підприємств середнього бізнесу в Україні спонукав розробників шукати нові рішення і пропонувати ринку програмні системи в ціновому сегменті між 10 тис.  і 500 тис.  дол. Саме так і з’явився на ринку програмний продукт “1С:Предприятие 8.0”. Водночас SАР із своїм рішенням МySАР Аll-іn-Оnе (SАР/RЗ, обмежений ліцензійною угодою) опустився в нижчий ціновий сегмент до 200 тис.  дол. Конкуренцію імпортним системам категорії складають також російські “Галактика” і “Парус”. Досить міцно закріпилися на ринку українські компанії “Інтелект-Сервіс” і GrossBee [3, с.  150].

Партнери західних розробників пропонують ринку системи як з повним, так і з обмеженим функціоналом і за меншою ціною. А українські та російські розробники продовжують удосконалювати свої програмні продукти, інвестуючи в нові рішення і підвищуючи їх вартість.

Впровадження бухгалтерської програми ефективне тільки тоді, коли приводить до підвищення ефективності й поліпшення якості ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Це може виражатися в: упорядкуванні бухгалтерського обліку, збільшенні кількості інформації, одержуваної з бухгалтерського обліку, зниженні кількості бухгалтерських помилок, підвищенні оперативності бухгалтерського обліку, інших чинниках, що залежать від специфіки кожного конкретного підприємства.

Якщо таких поліпшень не сталося, то автоматизація не має сенсу; сам же по собі перехід із заповнення паперових журналів - ордерів на натискання комп’ютерних клавіш вдосконаленням не є, це просто заміна. Таку ситуацію варто скоріше називати “псевдоавтоматизацією”.

Література:

1. Соколов Я. В. Бухгалтерський учет: от истоков до наших дней: Учеб. пособие для вузов. - М., 1996. - 638 с.

2.Цыганюк А. Строили, строили…// Бизнес. - 2003. - 24 марта. - С. 12-19.

3.Івахненков С. Сучасні інформаційні технології управління підприємством та бухгалтерія: проблеми і виклики // Бухгалтерський облік і аудит № 4 2006р. - С. 52-58.