Грималюк І. В.

Науковий керівник: Підгорецька В. М.

Буковинська державна фінансова академія

ОСОБЛИВОСТІ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Фінансова криза, що охопила економіку провідних країн світу, зачепила й Україну. Сподівання на те, що порівняно низький рівень нашої інтегрованості у світові фінансові ринки може слугувати своєрідним амортизатором щодо розвитку негативних процесів, не виправдався. Зараз гостро стоїть питання протидії їм, інакше країні в черговий раз доведеться сплатити надвисоку соціальну ціну за порятунок національного господарства. Провідна роль у реалізації необхідних заходів належить державі. А оскільки криза за своєю природою кваліфікується як фінансова, то саме фінансові інструменти економічної політики уряду й мають бути максимально задіяні, і насамперед фіскальні важелі впливу.

Особливості фіскальної політики держави в умовах світової фінансової кризи знайшли своє відображення у працях багатьох вітчизняних науковців – Баліцької В. В., Боброва Є. А., Короткевич О. В., Луніної І. О., Мельник В. М., Фролової Н. Б. та багато інших.

Багато країн світу, що страждають від фінансової кризи, серед альтернативних напрямів мінімізації її негативних наслідків розглядають зниження податкового навантаження з метою стимулювання внутрішнього попиту й інвестицій або збільшення державного фінансування заходів із підтримки національної економіки.

Для України заходи щодо зменшення ставок основних податків та істотного збільшення бюджетних видатків є неприйнятним з таких міркувань:

- навіть за стабільних економічних умов у нашій державі її соціальні зобов’язання істотно перевищують фінансові можливості;

- зниження податкових ставок як інструмент стимулювання інвестицій в умовах політичної нестабільності України не забезпечить бажаних результатів, а лише призведе до зменшення й без того обмежених фінансових можливостей бюджетів України;

- відсутність джерел фінансування бюджетного дефіциту навряд чи дасть змогу збільшувати видатки державного бюджету понад отримані доходи [3, 25].

Істотне зниження економічної активності підприємств в умовах кризи створює загрози для мобілізації бюджетних надходжень. Тому для мінімізації впливу фінансової кризи на дохідну частину бюджету України першочергову увагу необхідно приділити таким питанням:

- зменшенню ризиків ухилення від оподаткування;

- удосконаленню механізмів зниження податкового навантаження на фінансові ресурси підприємств;

- формуванню надійної інформаційної бази прогнозування податкових надходжень на основі створення системи моніторингу показників фінансової стійкості і платоспроможності підприємств [1, 35].

Таким чином, виходячи із вище сказаного, при боротьбі із негативними наслідками фінансової кризи слід здійснити переорієнтацію вектора податкового регулювання і стимулювання з виробничо-бізнесової спрямованості на соціальну. Зміна умов оподаткування населення – ось головний напрям податкової політики української держави на найближчу перспективу. Вона має передбачати заходи, що стимулюватимуть зростання доходів населення та платоспроможний попит. В даному випадку ідеться мова не про різке збільшення сукупних доходів населення, а про їх перерозподіл між індивідами та подолання дохідного розшарування.

Одним і з шляхів реалізації зазначеного є використання важеля зміщення податкового тягаря на багатих платників. Справедливіший розподіл доходів спричинить зростання споживчого потенціалу немаєтних мас, що через додатковий попит заохочуватиме виробника ринковими стимулами. Саме тому постає питання необхідності термінового запровадження неоподаткованого мінімуму, сімейних податкових знижок і прогресивної шкали ставок податку з доходів фізичних осіб, розширення переліку витрат, що включаються до податкового кредиту, та лібералізації умов їх нарахування, введення податку на нерухоме майно, модернізації податку на додану вартість [4, 14].

Отже, з метою подолання проявів фінансової кризи уряд повинен прийняти програму антикризових заходів, яка повинна передбачати затвердження основних напрямів фіскальної політики на найближчу перспективу. Їх обґрунтування має враховувати найімовірніші методи запозичення коштів для покриття дефіциту державного бюджету. Також необхідним є проведення попередньої експертної оцінки варіантів модернізації податкової системи, що закладаються до програми. Така експертиза повинна здійснюватися з урахуванням того, що дослідження функціонування податків не можуть ґрунтуватися на дискретному вивченні їх впливу на соціально-економічні процеси в окремі проміжки часу, оскільки останнє можливе тільки в умовах абсолютно стабільного суспільства.

Література:

1. Вахненко Т. П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми дії, заходи подолання // Фінанси України. – 2008. – №10. – С. 33 – 43.

2. Бобров Є. А. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України // Фінанси України. – 2008. – №10. – С. 3 – 21.

3. Луніна І. О., Баліцька В. В., Короткевич О. В., Фролова Н. Б. Шляхи мінімізації впливу фінансової кризи на бюджет України // Фінанси України. – 2008. – №12. – С. 22 – 32.

4. Мельник В. М. Фіскальна політика держави в умовах фінансової кризи // Фінанси України. – 2008. – №12. – С. 11 – 17.