Вульчин Н.Я.

Науковий керівник: Підлипчак О.А.

Буковинська державна фінансова академія

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Глобалізація економіки – одна із суттєвих ознак епохи постіндустріального розвитку людства, новий етап зближення країн і народів, їх взаємопов’язаний і взаємозалежний розвиток, який проявляється у якісно новому рівні інтернаціоналізації чинників виробництва, світових ринків капіталу, робочої сили, загально планетарного науково-інформаційного простору.

Глобалізація сучасного світу відбувається на різних рівнях ієрархії суспільства й охоплює всі його сфери – економічну, політичну, соціальну та культурну.

Україна сьогодні починає активно включатися в процес інтеграції фінансового капіталу. Однак у даному процесі переваги поки що не на нашу користь через слабкість фінансового ринку і, зокрема, банківського сектору економіки. Тому дослідження ефективності банківської діяльності та потенційних загроз для фінансового сектора економіки України зараз є досить актуальним.

Проблеми безпеки та ефективності банківської системи України, як фактора самостійності і стабільності держави, неодноразово розглядали науковці з різних сфер банківської, економічної та фінансової діяльності. Вагомий внесок у даний процес зробили такі вчені: О.В. Грипіч, І. Д’яконова, В.В. Коваленко, І. Лютий, О. Юрчук, О.О. Чуб та інші.

Необхідною умовою глобалізації фінансових ринків є свобода руху капіталу в результаті чого значно зміцнюється фінансовий потенціал світової економіки. Однак фінансові ринки, як і будь-які відкриті системи, функціонування яких визначається співвідношенням попиту і пропозиції, нестабільні за своєю природою. Тому стрімкі міжнародні переміщення значних капіталів можуть спричинити дестабілізацію економік цілих регіонів, призвести до гострих фінансових криз, прикладом яких є депресія у США в 2001 – 2003 роках, світова фінансова криза 1997 – 1998 років [4, 47].

До чинників, які визначають розвиток банківського бізнесу в епоху глобалізації, відносять такі:

1. Розвиток транснаціональних корпорацій призводить до збільшення потреб у банківському обслуговуванні, у тому числі в нових його формах.

2. Стратегію розвитку, тактику і захист від ризиків банки визначають, орієнтуючись не тільки на національну економіку, але й на зміни економічної ситуації у світі.

3. Уніфікація діяльності фінансового і банківського секторів на внутрішньому і світовому ринках.

4. Національна економіка не може бути повністю закрита для іноземного капіталу.

5. Збільшення кількості і якості інформаційних послуг, які надаються клієнтам, стає одним із чинників конкурентноспроможності на ринку банківських послуг.

Зміни, які відбуваються останнім часом в економічній системі країни, кардинально впливають на напрями та темпи росту банківської системи, ефективність її функціонування та економічну безпеку фінансової системи в цілому.

Українська банківська система перебуває у процесі активного становлення. Про це свідчить той факт, що за останні п’ять років вона є одним із лідерів серед систем інших країн за темпами приросту банківських активів (у середньому до 40 % за рік) [2, 30]. Збільшення відбувається в основному за рахунок нарощування кредитної активності банків.

Хоча банки й розвиваються досить швидко, їм все ж не вистачає внутрішньої стійкості, тому будь-які кризові явища в економіці можуть призвести до нестабільності в банківській системі. Важливою причиною цього є недосконалість банківського законодавства з багатьма колізіями і невирішеними проблемами, що призводить до небезпеки не тільки банківського сектору, а й економіки взагалі.

Банківська система України протягом тривалого часу була повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки зі 100 % іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути дочірні банки, що діють у правовому полі України.

Для реалізації однієї з умов вступу України до СОТ було внесено зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, які дають змогу відкрити на території України філії іноземних банків [1, 102].

Питома вага банків із іноземним капіталом в Україні у 2000 році становила майже 16 %, а вже у 2007-му – 20,7 %, у більшості розвинутих країн цей показник значно нижчий (рис. 1) [3, 172-173]. Число банків із участю іноземного капіталу збільшилось переважно за рахунок угод злиття та придбання.

Рис. 1. Частка іноземного капіталу в загальній сумі іноземного капіталу діючих банків у розрізі країн, %

Одним із основних індикаторів розвитку банківської системи, що характеризує ступінь довіри до банків, є рівень її капіталізації. Капітал українських банків становить лише 5 % від ВВП, тоді як у Росії цей показник дорівнює 37,2 %, а у країнах Центральної Європи – понад 40 %.

Іншим важливим показником розвитку банківської системи є сумарний обсяг активів, тому з економічної точки зору доцільно порівнювати банківські установи за цим показником. Сумарні активи банківської системи України на 1 серпня 2007 року становили 475496 млн. грн., у той час як активи найбільшого банку світу “The Banker”, становили 1591524 млн. доларів [5, 142]. Тобто величина активів усіх українських банків становить близько 6 % активів найбільшого банку світу, а отже їх вплив на світовий банківський ринок досить незначний.

Багато вкладників стикаються з ситуацією, коли банки, які ще не визнані банкрутами, не повертають гроші. Сума гарантії за депозитом, включаючи відсотки, становить лише 2000 грн. У державах-членах ЄС рівень гарантії за депозитом – до 20000 євро [1, 103].

Підсумовуючи сказане, варто підкреслити, що глобалізація фінансових ринків передбачає усунення бар’єрів між внутрішніми та міжнародними фінансовими ринками та розвиток багатоваріантних зв’язків між окремими секторами. Українська банківська система на даний час активно розвивається, збільшується питома вага банків з іноземним капіталом, проте українським банкам не вистачає внутрішньої стійкості .

Література:

1. Грипіч О.В. Економічна безпека банківської системи у контексті вступу України до СОТ // Економічні науки. Вісник ДДФБ. – 2007. - № 2. – С. 101 – 104.

2. Д’яконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків // Вісник НБУ. – 2008. – № 2. – С. 26 – 31.

3. Коваленко В.В. Ефективність банківської системи в умовах глобальної конкуренції // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 5. – С. 169 – 176.

4. Лютий І., Юрчук О. Особливості глобального економічного середовища діяльності банків // Вісник НБУ. – 2008. - № 4. – С. 46 – 51.

5. Чуб О.О. Банківська діяльність у контексті інтеграції та глобалізації // Фінанси України. – 2008. - № 1. – С. 138 – 146.