Наталія Небогатікова
Буковинська державна фінансова академія
Науковий керівник Підлипчак О. А.
Фондовий ринок
України і світова криза
Український фондовий ринок
втратив з початку року 70% вартості. На думку аналітиків, зупинити його падіння
може уряд або місцевий великий бізнес, спрямувавши щонайменше 10 млн. доларів США (зокрема, на викуп акцій, що дешевшають). У
держбюджеті України на 2009 рік передбачено
резервний фонд на суму 470 млн грн. Його кошти зазвичай витрачаються на
ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій (приміром, стихійних лих). Однак, за
словами президента ПФТС Ірини Зарі, «поки що жоден із розглянутих владою
документів не містить оперативних заходів, які стабілізували б фондовий ринок».
Відомо лише про засідання Ради національної безпеки та оборони, яке відбудеться
наприкінці жовтня і на якому буде розглянуто комплекс заходів для розвитку
українського фондового ринку. Крім того, ДКЦПФР має намір заборонити
маніпулювання котируваннями акцій, щоб таким чином підвищити цінову стабільність
ринку паперів (одна з причин зниження індексу ПФТС у 2008-му — маніпулювання
котируваннями).[3]
Проблеми
української фондової біржі на фоні загальної економічної рецесії доволі слабо
розглянуті в загальнодоступних друкованих недійних джерелах. Найглибше питання
досліджені в виданнях Української асоціації інвестиційного бізнесу та
загальноекономічному бізнес тижневику «Галицькі контракти». Це все можна обгрунтувати
в першу чергу недорозвиненістю вітчизняної біржі і незначущістю цього
інструмента в загальній державній монетарній політиці.[4]
Олігархам
український фондовий ринок не цікавий, хоча на ПФТС котируються папери компаній
Рината Ахметова, Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго та ін.
На Заході біржова вартість акцій важлива
для оцінки бізнесу (наприклад, під час злиттів і поглинань), однак покупці та
продавці українських компаній дуже рідко враховують котирування на ПФТС. Так,
італійська група Unicredit купила Укрсоцбанк (належав Вікторові Пінчуку) за 2
млрд. доларів
США. На момент укладення угоди учасники
вітчизняного фондового ринку оцінювали капіталізацію фінансової установи у 3,4 млрд. доларів США. У вересні 2007-го німецька група Commerzbank оцінила
банк «Форум» в 1 млрд. доларів США, тоді як за
котируваннями акцій на ПФТС фінансова установа
коштувала близько 308 млн. доларів США.
Якщо до кінця року український
фондовий ринок не почне зростати, не виключене банкрутство або продаж
трьох-чотирьох вітчизняних інвесткомпаній. У вересні 2008р. щонайменше чотири українські ІК зазнавали серйозних
збитків і скорочували штат. Якщо в торгівців і далі виникатимуть фінансові
проблеми, доходи ПФТС різко скоротяться (зараз щорічний дохід майданчика не
перевищує 5 млн. долорів США), а в разі масового
банкрутства інвесткомпаній можливе навіть розформування біржі.[1]
Іноземні інвестори почали
позбуватися цінних паперів країн, що розвиваються, щойно фінансова криза
набрала обертів. З березня 2008-го акції, облігації, єврооблігації українських
компаній перестали користуватися попитом: інвестори-нерезиденти за будь-яку
ціну намагалися піти в кеш. Оскільки серед місцевих покупців охочих придбати
акції не виявилося (наприклад, українські пайові фонди могли б викупити хоча б
частину цінних паперів, однак їм забракло коштів на такі великі інвестиції),
почався обвал вітчизняного фондового ринку. За підсумками року індекс ПФТС
просів майже на 75%.
Не підтримали український
ринок і позитивні новини про розвиток українських компаній у першому півріччі —
у січні—червні 2008р. більшість компаній, акції яких
торгуються на фондовому ринку, показували значний прибуток. До того ж були
помічені високі темпи зростання ВВП — у січні—червні зростання показника
становило 6,3%. У другому півріччі світова фінансова криза сильно вдарила по
українській економіці: виробничі та фінансові показники компаній почали
знижуватися, а ВВП — сповільнюватися, що прискорило падіння індексу ПФТС.
Обвал фондового ринку змусив
багато інвесткомпаній скоротити штат працівників і відмовитися від планів із
розвитку бізнесу. Деякі фірми навіть закрилися.
Зараз аналітики менш
оптимістичні у своїх прогнозах, ніж на початку 2008-го: більшість біржовиків
пророкує зростання українського фондового ринку не раніше початку 2010 року.
Весь наступний рік світова економіка переживатиме найважчу кризу, при цьому інвестори,
які мають кошти (а таких насправді досить багато) не вкладатимуть гроші в
ринки, що розвиваються: вони зараз вважаються високоризиковими.[3]
За підсумками
діяльності УФБ протягом 2008 року біржовий обсяг торгів склав 114,53 млн. грн.
(відповідний показник 2007 року – 84,79 млн. грн.). Збільшення обсягів торгівлі
в звітному році пояснюється підвищенням активності на ринку похідних цінних
паперів та зростанням обсягів торгівлі на вторинному ринку акцій.
Протягом 2008
року на УФБ та її філіях відбулося 53 торгівельні сесії (за аналогічний період
2007 року – 32 сесії). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 9,54 млн. грн.
(відповідний показник 2007 року – 7,06 млн. грн.), за торгівельну сесію –
2,16 млн. грн. (в 2007
році – 2,65 млн. грн.).
Кількість
укладених у 2008 році угод збільшилася у 12 разів у порівнянні із 2007 роком.
За звітний період на УФБ та її філіях укладено 9813 угод (в 2007 році – 816
угод), в середньому 185 угод за торговельну сесію; з них 9802 угоди укладено на
УФБ, решта – на філіях біржі. В розрізі фінансових інструментів найбільшу
кількість угод (9740) було укладено з похідними цінними паперами.
Найбільший
обсяг торгів був зафіксований у серпні звітного року і склав 38,03 млн.
гривень, що становить 33,2% від загального обсягу торгівлі за звітний період.
Найбільша кількість угод була укладена на ринку похідних цінних паперів у січні
та грудні (4459 та 5201 угода відповідно).
В звітному
періоді частка вторинного ринку у загальному обсязі торгів становила 92,96%, у
2007 році –4,52%
Табл.1
Структура торгів
у розрізі фінансових інструментів за 2007-2008 рр.
|
Фінансовий інструмент |
2008 рік |
2007 рік |
||
|
Сума, млн. грн |
% від сукупного |
Сума, млн. грн |
% від сукупного обсягу торгівлі |
|
|
Акції |
17,48 |
15,26 |
57,24 |
67,51 |
|
Облігації
підприємств |
46,16 |
40,30 |
14,48 |
17,08 |
|
Похідні
цінні папери |
50,25 |
43,87 |
13,07 |
15,41 |
|
Інвестиційні
сертифікати |
0,65 |
0,57 |
- |
- |
В структурному розрізі 15,26% сукупного
обсягу торгівлі припадає на ринок акцій, з них – 13,01% займає вторинний ринок
і лише 2,25% ринок приватизації. Значне зменшення обсягів торгівлі у секторі
приватизації (у 2007 році він займав 67,3% загального обсягу торгів),
обумовлене призупиненням у 2008 році продажу пакетів акцій ВАТ, що належать
державі, відповідно до Наказу ФДМУ від 12.01.2008р. №20 «Щодо призупинення
продажу на фондових біржах України пакетів акцій ВАТ, що належать державі». [5]
Табл.2
Результати продажу пакетів
акцій ВАТ в процесі приватизації на Українській фондовій біржі та її філіях за
2008 рік
|
№ п/п |
Місце проведення торгів |
Кількість запропоно-ваних ВАТ |
Кількість ВАТ,
по яких відбувся продаж |
Кількість проданих акцій, шт. |
Вартість проданих акцій, грн. |
Кількість угод, по яких було перевищення ціни
продажу над номіналом |
|
1 |
УФБ (м.Київ) |
3 |
2 |
5373864 |
639855,45 |
0 |
|
2 |
Східно-Українська
філія |
0 |
0 |
0 |
0,00 |
0 |
|
3 |
Івано-Франківська
філія |
2 |
1 |
138003 |
317406,90 |
0 |
|
4 |
Кримська
філія |
8 |
6 |
9500407 |
1619636,75 |
0 |
|
Всього |
13 |
9 |
15012274 |
2576899,10 |
0 |
|
Корпоративні
облігації займають 40,30%, а частка ринку похідних цінних паперів становить
43,87% загального обсягу торгів. У розрізі фінансових інструментів біржовий
ринок розширився інвестиційними сертифікатами, частка яких становить 0,57%
річного обсягу продажу.[5]
Тривала криза на вітчизняному фондовому
ринку поставила у скрутну ситуацію учасників
закритих інститутів спільного інвестування (ІСІ). Закриті фонди створюються на певний строк і по його
завершенні зобов'язані продати активи й розрахуватися з інвесторами. Очевидно,
що учасники фондів, закінчення терміну дії яких доводиться на пік фондової
кризи, приречені на втрату своїх інвестицій і фіксування збитків. Керуюча
компанія попросту буде змушена продавати, що знецінилися в результаті кризи ЦП, які в умовах зростаючого ринку могли б забезпечити
учасникам фонду високий інвестиційний дохід. Інша
справа відкриті ІСІ, які створюються на необмежений строк. У таких фондах
інвестори мають можливість роками перечікувати кризу, розраховуючи на
поновлення росту вартості акцій на фондовій біржі й, відповідно, на повернення
інвестицій. За даними Державної комісії з коштовних паперів і фондового ринку
(ГКЦБФР), близько 50 пайових і корпоративних інвестиційних фондів у своїх
документах вказали як
строк закінчення діяльності 2008-2009 р. За словами фондовиков, мінімум
чотири закритих ІСІ з високою часткою участі фізичних осіб повинні будуть завершити свою діяльність
протягом року.[1]
Втім, інші ІСІ, строк завершення роботи яких доводиться на 2010 р. і
більше віддалені періоди, перебувають у ненабагато кращому положенні. Ніхто не
береться прогнозувати, як довго вітчизняний ринок буде перебувати в кризовому
стані й коли можна чекати поновлення росту вартості українських ЦП. Нагадаємо: на думку фондовиків, ринок акцій уже досяг так званого
цінового дна, і продаж акцій буде означати для торговців ЦП фіксування збитків. Представники КУА думають, що в найкращому разі
перші ознаки поновлення стабільного росту фондового ринку можна буде спостерігати
не раніше, ніж через рік-два. Отже, навіть в маючих "відстрочку" фондів буде дуже мало часу для
одержання доходу на фондовому ринку,
що відновив ріст.
Так
наприклад 20 лютого, індекс цін на акції на торгах фондової біржі ПФТС
склав усього 285,92 пункту. З початку року індекс ПФТС продовжує знижуватись - падіння досягло 5,1%. За 2008 р. даний індикатор
цін на фондовому ринку обвалився на 74,3%, і на 30 грудня 2008 р. становив
301,42 пункту. При цьому в січні обсяги торгів ЦП мінімальні.
За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), на 30
жовтня 2008 р. активи невенчурних фондів становили 4,4 млрд грн. При цьому на
ІСІ закритого типу доводилося 88% вартості активів невенчурних фондів. Слід
зазначити, що за січень - жовтень 2008 р. вартість активів відкритих ІСІ
скоротилася на 45,35%, інтервальних - на 37,83%. Примітно, що за той же період активи закритих ІСІ
показали ріст на 17%, тому що з цих фондів не було відтоку інвесторів, адже
учасники закритих ІСІ не можуть вийти з фонду в будь-який час. Більше того,
втрата вартості активів закритих ІСІ компенсувалася за рахунок створення нових
фондів. Так, на початок 2008 р. діяли 114 закритих инвестфонда, а на 30.10.08
р. - уже 170. Якщо ж розглянути ситуацію по окремих фондах,
то можна побачити різке скорочення вартості чистих активів (СЧА) закритих ІСІ
за ІІІ квартал минулого року. Нагадаємо: саме протягом ІІІ - початку ІV кварталів 2008 р. український
фондовий ринок найбільш стрімко падав на цінове дно. [2]
Якщо
намагатися проілюструвати основні шляхи виходу вітчизняної біржі з ситуації що
склалася можна акцентувати увагу або на заходах литовської фондової біржі
(проте основною проблемою є те що наша біржа не є частиною
загальноєвропейського конгломерату) або російської, яка зазнала набагато
більших втрат (однак в нашому випадку застосувати основні інструменти внутрішнього
державного реінвестування надскладно оскільки державні фонди з огляду на
прийнятий бюджет не справляються на поставлені на них задачі). Відповідно нам
знову доведеться використовувати виключно власні рецепти виходу з кризи, і
переважним для них можна пропонувати певне опослаблення вимог до іноземців що й
було вже прийнято в кінці грудня, а також орієнтація на азійські Dragon Capital індекси намагання до
спільного ринку з найближчими сусідами. Тобто спробувати вийти на зовнішній
ринок оскільки саме це може дозволити наслідувати малі банки і переінвестувати
кошти з іноземних систем.
Список джерел:
1. Просроченные фонды// http://www.business.ua/i835/a24797/
2. Брожение призрака // http://www.business.ua/i834/a24789
3. Біржа
сорому // http://kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/39200811000.html
4. Біржа
сорому // http://kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/51200811372.html
5. Підсумки діяльності Української фондової біржі за
2008 рік