Черторижський В.М.

м.н.с. – Інститут регіональних

досліджень НАН України, м. Львів

 

Формування спільних підприємств як фактор активізації  зовнішньоекономічних зв’язків та інвестиційних надходжень у регіоні.

Ринкова економіка створює широкі можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності – складного механізму взаємовідносин в процесі міжнародної виробничої і науково-технічної кооперації, експорту та імпорту товарів і послуг, виходу підприємств і організацій на зовнішній ринок. Багато підприємств бачать зовнішньоекономічні зв’язки як одну з головних стратегій розвитку, а створення спільного підприємства стало вирішенням багатьох проблем, в тому числі серед головних – можливості виходу на нові ринки, долання протекціоністських бар’єрів, прискорення інноваційного розвитку, зменшення ризику капіталомістких проектів виробництва нових продуктів, легший доступ до джерел сировини і матеріалів[1].

Львівщина - найбільш потужний та розвинутий промисловий регіон заходу України, який виробляє чотири відсотки національного доходу держави. Тут функціонують близько 500 підприємств та об'єднань різних форм власності, 164 з яких розташовані у Львові. На сьогодні зареєстровано близько 1200 спільних фірм. Пріоритетним для області є збереження та розвиток складних наукомістких виробництв, насамперед транспортного машинобудування, приладобудування, поглиблена переробка сільськогосподарської продукції, ефективне використання природно-ресурсного, рекреаційного та туристичного потенціалів, розвиток транспортної та прикордонної інфраструктур. Приріст іноземного капіталу в області за 2008 році становив 20,6% [2].

Українські партнери часто вступають в спільне підприємство з меншою долею участі, особливо фінансової. Часто саме нерухоме майно і інтелектуальна власність стає внеском українських підприємців і багато малих підприємців – інноваторів, через участь у спільних підприємствах знаходять можливості реалізації цікавих ідей.

Активність малих і середніх підприємств у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності сильно залежить від політики підтримки участі малого і середнього бізнесу у зовнішньо­економічній діяльності. В розвинутих країнах, зокрема в США та країнах ЄС проводиться суттєва політика сприяння участі цього сектора економіки в зовнішньо­економічній діяльності через законодавство, податкову політику, розробку нових методів та засобів сприяння виходу малих підприємств на міжнародні ринки, впровадження політики заохочення їх участі в міжнародній торгівлі.

В умовах України не можна розраховувати на автоматичну позитивну дію ринкових регуляторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Держава не може віддавати цю важливу для її становлення та економічної стабільності сферу діяльності на відкуп стихійному розвитку ринкових процесів, обмежуючись роллю спостерігача. Важливим завданням її в умовах трансформаційної економіки стає активний вплив на формування структури та умов внутрішнього та зовнішнього товарообміну.

Для України, зокрема, можливо збільшити зовнішньо­економічну діяльність підприємців створивши сприятливі умови не тільки виходу на іноземні ринки, а перш за все умови для приходу в нашу країну, а також юридичного захисту іноземних інвесторів.

Вирішальне значення для створення таких умов матимуть:

- відміна експортних ліцензій на нестратегічні товари. Будь-яка країна з торговельним дефіцитом не може собі дозволити без особливих причин обмежувати експорт. На думку деяких експертів “ряд заходів, спрямованих на лібералізацію вивезення та наближення системи регулювання експорту до світових стандартів дали певні позитивні результати…” Надмірне державне регулювання умов експорту, цін, високі акцизи та мито зберігаються і мають тенденцію до зростання. [3, с.71];

-  візова реформа. В ідеалі Україна повинна відмінити візову систему для ряду пріоритетних країн, громадяни яких є найменш потенційними нелегальними іммігрантами. Кількість засобів, які Україна втрачає на відштовхуванні туристичних надходжень і інвестицій переважає дохід, який приносять візи.

Визначені заходи мають стати основою сприяння активізації зовнішньоекономічної діяльності малих та середніх підприємств через додаткові можливості залучення інвестицій в Україну та створення нових спільних підприємств.

Література:

1.                 Богун В. Правові аспекти здійснення зовнішньо­економічної діяльності // Право України. – 1998. – №4.

2.                 http://www.zaxid.net/newsua/2009/2/3/133200/;http://www.regnum.ru/news/1084106.html

3.       Василенко Ю. – Структурні зміни в експортній діяльності України // Економіка України. – 1998. – №7.

 

Черторижський Всеволод Миколайович

Молодший науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України.

Тел.дом.: (0322)270-59-93

Тел.роб.: (0322) 270-71-45

м. Львів, 79026 Тернопільська 3, кв.29