Сухий Т. А., науковий керівник Пендюр В. В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Фінансовий контроль в частині податкових правопорушень

В умовах ринкової економіки, нарівні з будь-яким іншим бізнесом, що дає прибуток і пов'язаний з певними витратами, існує процес опору й обходу податків. У реальному процесі оподаткування ідеальні вимоги економічної гарантії й соціальної справедливості неминуче порушуються, з одного боку, через недосконалість політики державного управління, а з іншого – внаслідок морального релятивізму суспільства [1].

На сьогодні державний фінансовий контроль є однією з основних функцій державного управління, значення якого постійно зростає. Тільки правильне, раціональне використання контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами дає можливість створити необхідну базу для проведення у державі ефективної економічної політики [2].

Питання компетенції та повноважень державних органів щодо здійснення податкового контролю за справлянням обов’язкових платежів є предметом досліджень таких вчених, як Л.Касьяненко, М.Кучерявенко, Т.Кушнарьова, В.Полюхович, Н.Пришва, Л.Савченко та ін. [3].

Конституцією України закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67), реалізація якого залежить як від оптимальних стимулів та їх правового регулювання, так і від чіткого розподілу прав і обов’язків суб’єктів правовідносин.

Податкове правопорушення - це протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що виражається у невиконанні або неналежному виконанні платниками податків фінансових обов'язків перед бюджетом, державними цільовими фондами або в порушенні органом (посадовою особою) державної податкової служби прав і законних інтересів платників податків, за яке встановлено юридичну відповідальність.

Об'єктом податкового правопорушення є суспільні відносини, що виникають з приводу сплати податків, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових позабюджетних фондів. Фактично об'єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, які охоплюють процес формування централізованих фондів коштів.

Податкові органи – це владні органи, повноваження яких здійснюються в межах регламентованих правових процедур. Державні податкові інспекції (далі – ДПІ) в районах, районах у містах, містах без районного поділу, міжрайонні, спеціалізовані та об’єднані ДПІ становлять нижчий рівень організаційно-самостійної системи державної податкової служби України, на якому реалізуються правовідносини з приводу сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та окремих неподаткових доходів між державою та платником податків. Основною функцією податкових органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків. За допомогою податкового контролю встановлюється достовірність даних про повноту, своєчасність реальних виконуваних господарських операцій, а також законність дій, виконуваних посадовими особами юридичних осіб і фізичними особами – платниками податків, виявлення порушення норм чинного законодавства та вжиття заходів щодо усунення допущених порушень і недоліків, включаючи притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення законодавстві.

Найпоширенішими правопорушеннями у сфері оподаткування є:

1) ненадання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів до бюджету або державних цільових фондів;

2) приховування об’єктів оподаткування;

3) зниження об’єктів оподаткування;

4) зниження суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів;

5) приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування [1].

За порушення правильності обчислення та своєчасності і повноти сплати податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів передбачено чотири види відповідальності залежно від характеру учиненого податкового правопорушення: адміністративну; фінансову; кримінальну; дисциплінарну.

Фінансова відповідальність несе в собі елементи адміністративної і кримінальної відповідальності. Тому, говорячи про адміністративну і кримінальну відповідальність у сфері податкових правовідносин, варто мати на увазі, що дані норми відповідальності, передбачені у відповідних розділах законодавства, є мірами фінансової відповідальності [4].

Сучасній українській системі податкових перевірок притаманні певні негативні риси – такі як: домінування контрольної роботи в діяльності податкових органів; недостатньо врегульовані питання в законодавстві щодо проведення перевірок господарської діяльності платників податків та термінів подання проектів актів перевірок; складність проведення перевірок органами державної податкової служби та ін.

За результатами аналізу окремих питань для здійснення податкового контролю державними податковими інспекціями необхідно розробити і прийняти єдиний законодавчий акт, який чітко в світлі теперішніх суттєвих змін у податковому законодавстві окреслював би підстави проведення планових і позапланових перевірок.

Отже, щоб вирішити проблему боротьби з ухиленням від оподаткування потрібне поєднання ефективної податкової політики, стабільного законодавства та ефективного покарання за вчинення податкових злочинів.

Література

1. Луценко С. Особливості відповідальності за правопорушення в сфері оподаткування // http://www.rusnauka.com

2. Головань М.М. Государственный финансовый контроль и его реформирование // Финансы Украины. – 2003. - №9.

3. Піддубна Д. Класифікація державних органів та їх повноважень у сфері податкового обліку // Право України. – 2007. - № 6. – С. 36-40.

4. Іванов Ю. Б., Податкова система. Підручник. – К.: Атака, 2006. – 920 с.