Медицина /12.Инфекционные болезни

Богачик Н.А., Венгловська Я.В., Трефаненко А.Г.,

Сорохан В.Д., Печенюк Г.І.

Буковинський державний медичний університет, Україна

СУБАЛІН У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ

НА ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ

У сучасних умовах несстабільної економічної ситуації захворюваність на гострі кишкові інфекції має тенденцію до зростання, тому питання раціональної терапії цих хвороб залишається однією із актуальних проблем.

З появою на фармацевтичному ринку біопрепарату – субаліну, який являє собою мікробну масу живої антагоністичної активної культури Bacillus sybtilis 2335/105 ліофілізовану з додаванням сахарозо-желатинового середовища, при введенні якого в адекватних кількостях створює позитивний ефект на організм людини [4]. Одна доза препарату містить 1 х 10⁹ – 8 х 10⁹ живих мікробних клітин Bacillus sybtilis 2335/105. Препарат обумовлює антимікробну активність за рахунок літичних ферментів, продукує в великій кількості екзоцелюлярні амінокислоти, в тому числі і незамінні, володіє вітамін синтезуючою активністю. Бацили можуть суттєво впливати на імунологічну активність макроорганізму. Доведено, що спори бацил стимулюють активність лімфоцитів [2]. Пероральне введення спор Bacillus sybtilis підвищує активність секреторних імуноглобулінів А [3].

Таким чином, субалін має високу антагоністичну активність відносно патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів: Shigella sonnei, Salmonella typhimurium, Staphylococus aureus, Candida albicans, а також продукує α-2 інтерферон людини [1]. Цей препарат відзначається високим ступенем безпеки, не містить факторів патогенності, нетоксичний, невірулентний.

Метою дослідження було вивчити ефективність застосування субаліну в комплексній терапії хворих на гострі кишкові інфекції.

Під спостереженням перебувало 35 хворих віком від 18 до 50 років. Всі хворі госпіталізовані в стаціонар переважно на 2-3-й день хвороби з середнім ступенем тяжкості. Чоловіків було – 14, жінок – 21. При поступленні відзначено гастроентероколітичну форму хвороби у 29 пацієнтів (82,8%). У всіх обстежених захворювання починалось гостро з підвищення температури тіла від субфебрильних до фебрильних цифр. Так, у 15 осіб (42,8%) температура тіла підвищувалась до 38,0ºС, у решти – від 38,2ºС до 39,0ºС. Біль у животі був виражений у всіх пацієнтів: у 7 – в лівій здухвинній ділянці (20%), при пальпації визначалась болюча, спазмована та інфільтрована сигмоподібна кишка; у 28 – в епігастрії (80%), навколо пупка та в правій здухвинній ділянці. Часті рідкі випорожнення спостерігались у всіх хворих. У 17 – випорожнення містили патологічні домішки слизу та прожилок крові (48,6%).

З даних епіданамнезу з’ясовано, що найбільш часто фактором зараження були м’ясні та молочні продукти. Однак, у 9-ти хворих (25,7%) епідемічний анамнез не встановлений.

Всім обстеженим виконували загальноклінічні аналізи, копроцитограму, бактеріологічні дослідження випорожнень, промивних вод шлунка, блювотних мас, дослідження калу на рота- та аденовіруси.

У периферичній крові лейкоцитоз в межах 9,6 · 10⁹ ± 0,42 з нейтрофільним зсувом вліво виявлений у 9 осіб, а у одного хворого – паличноядерний зсув склав 34%, збільшення ШЗЕ відзначено лише у 4 пацієнтів (11,4%).

Бактеріологічно діагноз шигельозу підтверджений у 7 хворих(20%), з них у 6 (17,1%) – шигельоз Зонне, у однієї пацієнтки – шигельоз Флекснера. Гастроінтестинальна форма сальмонельозу встановлена у 11(31,4%) пацієнтів та у 17 (48,6%) – гострі кишкові інфекції, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами (цитробактер, клебсієла, протей, стафілокок тощо).

При госпіталізації всі хворі отримували базисну терапію, яка включала дієту, регідратаційну терапію у вигляді інфузійного введення розчинів «Трисіль», реосорбілакт, орально (регідрон), ентеросорбенти (ентеросгель, сорбекс, ферментні препарати, спазмолітики, жарознижувальні засоби, антибактеріальні препарати (ніфуроксазид, норфлоксацин, ентерофуріл). Додатково 12 (34,3%) хворим до лікування призначали субалін перорально по 2 дози три раза на день впродовж 5-ти діб.

У результаті клінічного спостереження було встановлено, що у хворих, які отримували субалін швидше зникали симптоми інтоксикації: вже на другий день перебування в стаціонарі у половини хворих покращувався апетит, нормалізувалась температура тіла. В цій же групі пацієнтів також відзначено більш швидку нормалізацію консистенції випорожнень на 1,2 дня порівнянно з групою хворих, які отримували тільки вищеописану базисну терапію. Зникнення болю у животі в обох групах обстежених було приблизно однаковим ( 3-й день хвороби).

Хворі, які отримували субалін, не відзначали ніяких побічних реакцій.

Таким чином, включення до традиційної базисної терапії гострих кишкових інфекцій пробіотику субаліну веде до більш швидкого зникнення симптомів інтоксикації та діарейного синдрому. Контрольне дослідження калу на групу шигел, сальмонел, проведене після курсу лікування, було негативним.

Література

1. Адьювантные свойства рекомбинантного пробиотика субалина, продуцирующего интерферон / Белявская В.А., Игнатьев Г.М., Литвяков Н.В., Чердынцева Н.В. // Журн. микробиол. – 2001. – № 6. – С. 77-82.

2. Бактерии рода Bacillus – перспективный источник биологически активных веществ / Смирнов В.В., Сорокулова И.Б., Пинчук И.В. // Микробиол. журн.. – 2001, № 63. – С. 72-79.

3. Пробиотик субалин – принципиально новый подход к лечению бактериальных и вирусных инфекций. / Сорокулова И.Б., Рыбалко С.Л., Руденко А.А. – Киев: Диа, 2006. – 35 с.

4. FAO/WNO. Evaluation of Health and Nutritional Properties of Powder Milk with Live Lactic Acid Bacteria. Report from FAO/WHO Expert Consultation. Cordoba, Argentina., 2001.