Левочко М.Т.

                                                                                                   кан.пед.наук

                                                                                                       м. Київ                       

Роль обліково-економічної освіти на сучасному етапі розвитку науки

                                                                                Економіка  змінюється

                                                                          зі змінами нашого мислення.

                                                                                                    А. Енштейн

  Кардинальні зміни, що  відбуваються  останнім  часом  в  економічній  та  соціальній  сферах, стрімкий  розвиток  наукових  знань,  інформаційних та  комунікативних  технологій,  ставлять  якісно  нові  завдання  перед  світовим  співтовариством. Надзвичайно  динамічний  світ  навколо  нас  більш  ніж  будь-коли  потребує  ефективного  керівництва  в  усіх  сферах  життя. У  цих  умовах  незмірно  зростає  значення  вищої  школи.  Вища  освіта  і  наука  стають  глобальними  факторами  суспільного  розвитку,  виступають  як  найбільш  важливі  національні  пріоритети,  найважливіші  компоненти  культури,  соціального та  економічного  стійкого  розвитку  націй [1,с.3].

Нині  економіці  України  особливо  необхідні  люди, здатні  працювати  активно, зацікавлено, з  високою  професійною  майстерністю  та  новаторськими  підходами.  Важливим  у  цьому  питанні  є  формування  в  молоді  нового  наукового  економічного  мислення,  прагнення  до  аналізу  результатів  власної  та  колективної  праці.

Зміни  в  розвитку  продуктивних  сил,  економічних  відносин  вимагають  постійного  оновлення  шляхів,  форм,  методів  економічної  освіти  й  виховання  молоді.

Стає  все  більш  очевидним, що  національні  системи  вищої  освіти  не  можуть  розвиватися  поза  глобальними  процесами  і  тенденціями,  поза  запитами  світового  ринку  праці.  Потужні  інтеграційні  процеси,  вимагають  посилення  міжнародного  компонента  в  організації  підготовки  сучасного  фахівця.  В  умовах  переходу  України  до  ринкової  економіки  необхідно  суттєво  змінити  традиційні  структури  системи  фахової  підго-товки  взагалі  й економічної  зокрема.  Нові  типи  суспільних  відносин  вимагають  нових  підходів  до  фахової  підготовки  майбутніх спеціалістів. Вони  повинні  базуватися  на  провідних  ідеях  про  те,  що  є  основою  формування всебічно розвинутої особистості фахівця є  реальний  соціальний  досвід,  тобто  сума  взаємодій  з  іншими  людьми,  з  колективом,  у якому  формується  соціально  значущі  потреби  людини [3, с.3].

             Актуальність  вибраної  теми  обумовлена  соціально-економічними  і  педагогічними  проблемами  вибору  професії,  її  престижу,  з  труднощами  професійного  самовизначення,  недоліками  виховної  роботи  в  школі  з  формування  інтересу  до  економічної  роботи  в  галузях  народного  господарства  України.

              Згідно  даних  соціально-економічних  досліджень,  які  проводилися  за  різними  періодами,  престиж  будь-якої  професії  створює  вплив  на  сучасну молодь при  їх  виборі. Відомо, що кожна  професія  характери -зується  спільними з  іншими  професіями і специфічними, притаманними  лише  їй  цінностями.  Особливості  професійних  цінностей  обумовлені роллю  і  статусом  професії  в  житті  суспільства і конкретної  людини. Фахова підготовка, як і  будь-яка  діяльність, має  певне цільове призначення. Традиційно  мета  фахової  підготовки  спеціаліста  визначається  кваліфіка-ційними  характеристиками,  в  яких  вимоги до професійних  якостей  носять  досить  узагальнюючий  характер.

         У  сформульованих  таким чином цілях знайшли  своє  відображення інваріантні аспекти  підготовки: знання, уміння, розвиток  певних здібностей, якостей.

         Метою нашої статті є розгляд концепцій  фахової підготовки спеціалістів обліково-економічного напрямку  відносно  потреб  само- актуалізації, розвитку, самоорганізації  і самовдосконалення  в  системі фахової  освіти.

         Дослідженню  проблеми  фахової  підготовки  спеціалістів  завжди  приділялася  належна  увага,  зокрема:

·          особливостям  професійної  підготовки  спеціалістів 

     (С.І. Архангельський , І.Я. Лернер , С.Ю. Маринчак та ін.);

·          методологічним  засадам  сучасної  філософії  освіти 

      (В.П. Андрущенко ,  В.Г. Кремінь,  І.А. Зязюн );

·          проблемам  неперервної  професійної  освіти 

      (С.У. Гончаренко ,  Н.Г. Ничкало ,  П.М. Олійник );

·          теоретичним  і  методологічним  основам  професійної  підготовки  фахівців  у  вищій  школі  (А.М.Алексюк , 

     К.В.Астахов , В.І. Бондар , В.А. Казаков , В.В.Олійник);

·          особливостям професійної  підготовки  економістів  (В.Я. Бобров , А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, Т.Б. Поясок ,  І.Ф. Прокопенко, І.Ф. Родіонова,І.Г. Хангельдієва, Е.Л. Харчевникова , О.Т. Шпак);

·          дидактиці  професійної  освіти  (В.П. Безпалько, М.І. Махмутов  та ін..);

·          розробці  та  впровадженню  сучасних  педагогічних  технологій  професійної  підготовки  фахівців (В.П.Безпалько,  О.В. Пєхота ,  С.О. Сисоєва );

·          пошуку  нових  шляхів  та  форм  організації  професійної  підготовки  молоді ( Т.І. Шевченко , Л.П. Одерій , Л.М. Романишина  та ін..);

·          проблемам  діяльності  закладів  професійної  освіти ( В.С. Безруков , А.П. Бєляєва , Р.С. Гуревич , І.М. Козловська, В.А. Семиченко   та ін..);

·          інноваціям  в  педагогіці  професійної  освіти (В.А. Андреєва , О.О. Гаврилюк , А.А. Кіяшко , В.М. Пінчук );

·          психології  праці (Г.О. Балл, В.В. Рибалка, Н.А. Побірченко);

Теоретичні  й  практичні  аспекти  фахової  підготовки  у  вищих

навчальних  закладах  розглядались  у  дисертаційних  дослідженнях   різних  років.  Так,  технології  організація  навчання  студентів  у ВНЗ  представлені  в  дослідженнях А.А. Бугерко, Р.С.Гуревича, Н.В. Житника, О.В. Євдокимова,  І.Б. Васильєва .

         Вітчизняні  вчені  В.Андрущенко, А.Бойко, Л. Дудар, О. Шевнюк та ін..  в  основу фахової  підготовки  студентів  закладають  діяльнісний  підхід  з  врахуванням  необхідної  орієнтації  майбутніх  працівників,  різно- профільність  проблем  і  потреби  різних  груп  клієнтів.

         У  ряді досліджень С.Архіпова, В. Бочарова, В.Гриньова, П. Лузан, В.Семиченко та ін. підготовка розглядається як процес, цільовим  призначенням  якого  є  готовність  до  виконання  професійної  діяльності,  формування  різних  видів  її  діяльності  ( мотиваційної,  змістової,  операційної).

         Один  із дослідників  проблеми  професійного  становлення А.Ляшенко [4,с.339-343] передбачає  можливу  готовність  фахівця  розглядати  в  кількох  варіантах:

-         як  професійно  сформовані  якості  у  ВНЗ;

-         як  здатність  до  самовдосконалення  в  професії;

-         як  формування  особистості.

Білоруські  вчені М.Дьяченко  і  Л.Кандибович  в  структурі  готовності  до  різних  видів діяльності  включають:

-         позитивне  ставлення  до  діяльності;

-         адекватні  вимогам  професії  риси  характеру,  здібності,  темперамент,  мотивації;

-         необхідні  знання,  уміння,  навички [1,с.18-19].

Праці  таких  зарубіжних  дослідників, як С. Брайен , Дж.Грейсон,

К.А. Грант, К.О”Делл,  Дж. Куммінс, Д.К. Лейвіс , А. Маслов, Дж. Спрінг.  А. Харіс, Б.Холл , І. Шер, Б. Шуневіч, П. Юцявічене,  стали  предметом  нашого  наукового  інтересу.

У  працях  цих  науковців  розкрито  проблеми  неперервної  професій -

ної  освіти,  зокрема  економічної  підготовки  майбутніх  фахівців як суттєвий  фактор  розвитку  народного  господарства. Зосередимо  увагу  на  фахову  підготовку  студентів  економічних  спеціальностей  у  ВНЗ.

         Сьогодні  надзвичайно  престижними  є  професії,  які  пов’язані  з  бізнесом,  підприємництвом, банківською  справою, фінансами, обліком  і  аудитом, економічним  регулюванням  діяльності  підприємств.

         Без  сумніву, фахова  підготовка  повинна бути зорієнтована на  модель  майбутнього  спеціаліста,  що  відображає  структуру  його  діяльності,  а  сам  процес  підготовки  має  відображати  специфіку  майбутньої  професійної  діяльності.

Як  відомо  із  власного  досвіду,  що  до  економічних  вузів  потрапляють  не  лише  ті,  студенти, які  мають  добру  підготовку  (випускники  шкіл,  гімназій,  ліцеїв,  професійно-технічних  училищ,  технікумів),  а  і  мають  схильність  до  економічно  -  облікової  роботи.  Але поряд  із  такими  студентами, потрапляють  абітурієнти, які  слабо  підготовлені  до  навчання  у  вищих  навчальних  закладах  і  не  виявляють  позитивного  відношення  до  економічної  професії.  Однак,  саме  бажання  і  наявність  позитивних  мотивів  вибору  економічного  фаху  не  є  достатньо  об’єктивною  основою  для  виявлення  поклику  щодо  економічної  роботи.  Тому,  що  нерідко  студенти, які  вибрали  економічний  фах  з  великим  бажанням,  розчаровуються  в  майбутній  професії  після  першої  виробничої  практики,  яку  проходять  на  третьому  курсі,  а  також  переддипломної  практики  п’ятого  курсу, або  в  перший  рік  самостійної  роботи  за  даною  спеціальністю. Все це  визначає  актуальність  дослідження  теми  і  проблеми  економічного  покликання.  Отже,  розробка  теоретичних   і  практичних  основ  формування  економічного  покликання  залишається  важливою  задачею  в  теорії  та  методиці  професійної  освіти. Таке  розуміння  проблеми,  щодо  фахової  підготовки  обліково-економіч-них спеціалістів, обумовлена  недостатньою  розробленістю  проблем  їх вибору  і  економічного  покликання;  вона  не  знайшла  свого  достатнього  вивчення  і  висвітлення  в  психолого-педагогічних,  економічних  науках; забезпечення кваліфікаційних вимог, професійної самореалізації  особис- тості.

         Так, скажімо, В. Сластьонін  вважає, що в основу  фахової  підготовки  має  бути  покладений  системний  підхід,  особистісно – діяльнісний  та  індивідуально-творчий [6].

Безперечно, з  позиції  системного  підходу  всі  ланки  фахової  підготовки  повинні  максимально  стимулювати  активний  стан  всіх  основних  структурних  компонентів  особистості  обліково-економічного  працівника  в  їх  єдності..  Враховуючи  те,  що  готовність  не  можна  розглядати  окремо  від  особистості,  ми  вважаємо,  що  категорія „готовність” має  розглядатися  як  два  взаємообумовлені,  взаємопов’язані  компоненти: готовність до діяльності  і  готовність  особистості  до  розвитку  і  саморозвитку,  самоуправління, самовдосконалення [5,с.49].

На  нашу  думку,  неможливо  об’єктивно  вибудувати  структуру  і  зміст  кваліфікаційних  характеристик  лише  за  допомогою  зіставлення  теоретичної  і  практичної  моделей  професіоналів.  Необхідно  врахувати  вимоги  до  властивостей,  якостей  особистості  і  розвиненості  різних  компонентів  в  свідомості  практичній  діяльності  обліково-економічного  працівника. Без  сумніву,  професійно  обумовлені  якості  є  необхідною  умовою  для  ефективної  діяльності.  Але  не  менш  важливим  є  такі  компоненти  особистості,  як  її  світогляд, ціннісна  орієнтація,  професійна  спрямованість.

         Не  дивлячись  на  те,  що  є  надзвичайно мало  досліджень  про  підготовку  обліково-економічних  фахівців,  економічної  професії,  про  формування  особистості  майбутніх  спеціалістів,  їх  фахову  підготовку,  методах  дослідження  економічної  культури,  проблема  економічного  покликання  при  фаховій  підготовці  залишається  невивченою.

         Теоретичний  аналіз  наукових  поглядів  свідчить  про  досить  серйозну  увагу  вчених  до  проблеми  фахової  готовності  обліково-економічних  працівників  до  практичної  роботи  і  можливості  ВНЗ  у  підготовці  до  неї.  При  цьому  готовність  розглядається  з  різних  позицій:

              *  як  результат  діяльності;

              *   як  цілі  діяльності;

              *  як  якість, що  характеризує  установку  на  вирішення  фахових

                  завдань  і  професійних  ситуацій;

              *  як  форма  діяльності;

              *  як  складова  професійної  культури;

              *  як  форма  діяльності  суб’єкта [7, с.211].

         В процесі  педагогічного  аналізу  психолого-педагогічної,  економічної  літератури,  спеціальних  досліджень  про  фахову  підготовку  спеціалістів  в  різних  її  аспектах,  про  нахили  і  здібності,  про  індивідуальні  особливості  студентів,  ми  зіткнулися  зовсім  з  протилежними  тлумаченнями  про  економічне  покликання,  створеним  в  результаті  тлумачення  його  на  емпіричному,  життєвому  рівнях:

         На  основі  такого  тлумачення  в  педагогічній,  економічній  літературі  і  виробничій  практиці,  сутність  економічного  покликання  розглядається  як  вроджена  властивість,  економічне  покликання  відноситься  до  числа  тих  понять,  які  є  ясними  і  без  будь - якого  наукового  і  теоретичного  його  обґрунтування.

Отже в  цьому  полягає  одна  із  причин  не  розробленої  теорії  щодо  покликання  і  вибору  обліково-економічної  освіти.

 

 

 

 

                                  Список  використаної  літератури:

 

     1. Дьяченко М.Н., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готов-

         ности  к  деятельности.- Минск: БГУ, 1976.- 193с.

2.     Кулик М.С., Лузік Е.В., Ладогубець Н.В. Кредитно-модульно-рейтин-гова система  навчальної  діяльності.: Нав.-метод. посіб.- К.:НАУ,2004.- 96с.

3.     Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. посіб.- Вид.2-ге, доп.-К.:КНЕУ,2005.- 298с.

4.     Ляшенко О.І. Особистісно-орієнтоване знання як сучасна парадигма проектування змісту освіти // Філософія освіти в сучасній Україні.-К.,1996.-С.339-343

5.     Науковий часопис НПУ ім.. М.П. Драгоманова: //Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. - К.: НПУ, 2006.-№ 11

6. Сластенин В.А. Социальный педагог: готовность  к  профессиональной

    деятельности: Научные  труды  МГПУ.- М.: Прометей, 1995.-163с.

7. ЯдвиршисЛ.А. Профессиональная  подготовка  учителя  к  социально -

    педагогической  деятельности: Дисс. …докт.пед.наук: 13.00.08.- Брянск,

     2001.- 401с.