Право / 7. Экологическое, земельное и аграрное право

Дремлюга К.О.

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, Україна

Поняття і види юридичних (фактичних) складів як підстав набуття прав на землю громадянами України

Підставами набуття прав на землю громадянами України, поряд із складними юридичними фактами, можуть слугувати юридичні (фактичні) склади.

Як вірно відзначив В.В.Носік, у переважній більшості випадків право власності на землю виникає на підставі кількох юридичних фактів, які в сукупності становлять юридичний склад, що є підставою набуття у власність земельної ділянки [1, с.365]. Подібну думку висловлює й Д.В.Бусуйок , яка пише, що підставами виникнення правовідносин власності та користування земельною ділянкою є сукупність юридичних фактів (юридичний склад) [2, с.12].

Основна відмінність між фактичним складом і складним юридичним фактом, за переконанням Г.М.Чувакової, є те, що «склад – це система юридичних фактів, а складний юридичний факт – система ознак факту» [3, с.11].

Фактичний (юридичний) склад (англ. composition of juridical facts) визначається вченими як система юридичних фактів і юридично значимих умов, необхідних для настання правових наслідків, які передбачені гіпотезою норми права [4, с.560].

При цьому під юридично значущими умовами, як складовими фактичного складу, на думку О.Ф.Скакун, слід розуміти «обставини, які створюють підстави для виникнення (припинення) правовідносин або вчинення дій, що спричиняють правові наслідки» [4, с.560]. На відміну від юридичних фактів – обставин разового характеру, юридично значущі умови характеризуються, як правило, тривалістю дії [4, с.560].

Вченими запропонована класифікація фактичних складів за різними критеріями: за юридичними наслідками, за змістом, за ступенем визначеності, за структурною складністю за ступенем завершеності нагромадження фактів та ін. [4, с.561-562; 3, с.11-12].

Виходячи з відомих класифікацій, юридичні (фактичні) склади, що слугують підставами набуття прав на землю, належать до правовстановлюючих, складних та завершених складів. За змістом такі фактичні склади переважно характеризуються ознаками комплексності.

Окремої уваги заслуговує також виділення в системі підстав набуття прав загальних і спеціальних підстав залежно від кола суб'єктів. У цивільно-правовій науці такі види підстав ще називають універсальними (загальними) і спеціальними [5, с.332]. На думку вчених, для громадян, юридичних осіб, держави у законі можуть бути закріплені такі юридичні факти, які необхідно розглядати як загальні підстави набуття права власності на земельні ділянки для всіх суб'єктів (наприклад, правочини, адміністративні акти застосування права, рішення суду). Водночас для кожного з цих суб'єктів у земельному законодавстві визначені особливі (спеціальні) підстави набуття права власності на земельні ділянки [1, с.366-367; 6, с.7]. Стосовно підстав набуття земельних прав, доцільно, на наш погляд, виділяти за цим критерієм окремі підстави, що стосуються вузького кола осіб (працівників державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, членів колективних сільськогосподарських підприємств тощо).

В науці запропонована також класифікація підстав набуття прав на землю громадян України на загальні для виникнення як права власності, так і інших речових прав на земельні ділянки, і підстави, які можуть зумовити виникнення лише права власності [7, с.184].

Більш виправданою (оскільки не призведе до змішування понять) видається класифікація усіх підстав набуття прав на землю на універсальні і особливі. Якщо універсальні підстави можуть зумовити виникнення будь-якого права на землю, то особливі – це підстави виникнення окремого суб’єктивного права (кількох суб’єктивних прав) на земельні ділянки. Скажімо цивільно-правові угоди за таким критерієм належатимуть до універсальних підстав, тоді як приватизація земельної ділянки чи виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) – до особливих.

З урахуванням наведеного, підстави набуття прав на землю громадянами України, на нашу думку, можна поділити на такі види:

- за колом суб’єктів: загальні, спеціальні та окремі;

- залежно від змісту суб’єктивного права: універсальні та особливі.

Невідповідність юридичного факту як складової фактичного складу вимогам закону або ж відсутність у фактичному складі хоча б одного юридичного факту - є відхиленням від правової моделі фактичного складу і свідчить про дефектність останнього. Слово «дефектний» означає «який має дефект (дефекти); зіпсований; ушкоджений» [8, с.289-290]. Дефектність фактичного складу визначається Г.М.Чуваковою як «наявність дефектного юридичного факту у фактичному складі або відсутність одного з його елементів» [3, с.13].

Правовими наслідками дефектності фактичного складу, на думку вчених, є стабілізація правових наслідків, відстрочка у їх настанні, юридична санкція (невиникнення правових наслідків, виникнення з дефектного складу іншого правового наслідку, автоматичне настання правових наслідків) [3, с.13]. Основним наслідком дефектності фактичного складу, що є підставою виникнення прав на землю, на наш погляд є відстрочка у настанні правових наслідків або ненастання правових наслідків. В окремих випадках дефектність фактичного складу може слугувати підставою для включення до структури відповідного складу альтернативного юридичного факту (наприклад, рішення суду).

Виходячи з викладеного, підстави набуття прав на землю громадянами України - це визначені земельним законодавством завершені, комплексні юридичні (фактичні) склади та складні юридичні факти, що зумовлюють виникнення у громадян України суб'єктивних прав на земельні ділянки.

Вичерпний перелік підстав набуття прав на землю громадянами України повинен бути закріплений у кодифікованому акті земельного законодавства. Ми погоджуємося з В.В.Носіком, що класифікація юридичних фактів за суб'єктами набуття прав на землю є найбільш прийнятною для законодавчого закріплення конкретних підстав виникнення таких прав [1, с.367].

Література:

1. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія / Носік В.В. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.

2. Бусуйок Д.В. Правове регулювання обмежень прав на землю в Україні: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: спец. 12.00.06 / Д.В.Бусуйок. — К., 2005. — 20с.

3. Чувакова Г.М. Дефектність фактичних складів: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: спец. 12.00.01 / Г.М. Чувакова. – Одеса, 2004. – 19 с.

4. Скакун О.Ф.Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): [підручник] / О.Ф.Скакун. – Харків: Еспада, 2006. – 776 с.

5. Цивільне право України: Підручник: [y 2-х кн.] / [О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.]; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — [2-е вид., допов. і перероб.]. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Кн. 1. — 722 с.

6. Дамбиева Т.В. Возникновение права собственности Российской Федерации на земельные участки: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук: спец. 12.00.06 / Т.В. Дамбиева. – М., 2007. – 14 с.

7. Боголюбов С.А. Земельное право: Учебник для вузов / Боголюбов С.А, Никишин В.В., Устюкова В.В. – М.: Издательство НОРМА, 2003. - 432 с.

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад і голов. ред. Бусел В.Т.]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.