Психология и социология / 12. Социальная психология

Корсун С. І.

Національний університет державної податкової служби України

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ВІДМИВАННЯ КОШТІВ

Не є таємницею той факт, що послуги з конвертації безготівкових коштів у готівку користуються стійким попитом у суб’єктів підприємницької діяльності. Чому так відбувається, які причини штовхають підприємців на цей ризикований крок? Спробуємо розглянути та з’ясувати ці причини.

Відмивання “брудних” коштів, за оцінками спеціалістів, однин з найбільш небезпечних злочинів сучасності. Відмивання коштів справляє негативний вплив на національну економіку, оскільки може призвести до підриву економічної стабільності, ускладненню контролю фінансово-економічної ситуації в державі, та до інших соціально шкідливих наслідків. Однак найгіршим є те, що належним чином легалізовані (відмиті) злочинні доходи складають, по суті, фундамент для подальшої злочинної діяльності. До того ж отримані величезні грошові засоби починають активно впливати на формування державної політики у всіх сферах суспільного життя, і криміналізована економіка, в решті решт, приводить до криміналізованої політики, до побудови криміналізованої держави [1, с. 76 ].

Виникнення будь-якого соціального явища обумовлене історичним розвитком конкретного суспільства. Деякі соціальні явища, наприклад протиправне посягання на життя людини, завжди сприймались суспільством негативно, хоча їх юридична оцінка змінювалась залежно від розвитку суспільних відносин [2, с. 40]. Водночас, на певному історичному етапі розвитку країни, можливість бути багатим, з шиком витрачати кошти, “смітити” грошима – перетворилось на модну тенденцію. Бути багатим стало модним. Водночас, моральна та правова сторона питання отримання надприбутків у суспільстві не знайшла відповідного резонансу. І навіть навпаки, високопосадовці (державні службовці) декларуючи мізерні доходи хизуються дорогими автомобілями, годинниками, будиночками-маєтками тощо. При цьому не лише не несуть жодної відповідальності, але й формують викривлене уявлення про державну службу у підростаючого покоління. А що вже говорити про бізнесменів, адже закон не зобов’язує всіх без винятку декларувати свої доходи.

Отже, однією із причин, що спонукають підприємців до тіньового отримання готівки є необхідність та можливість забезпечення особистого збагачення, при цьому вони уникають від сплати податку з доходів фізичних осіб. В цій гонитві підприємці намагаються перевершити один одного придбанням елітних квартир, елітних автомобілів, прикрасами, будують по декілька заміських будиночків, купують яхти та дачі на морських узбережжях і т.д. і т.п.. А на все це, відповідно, потрібні кошти і не малі. Таким чином, ми можемо констатувати, що в деякої частини підприємців формується навіть комплекс особистого збагачення за будь-яку ціну.

Поряд з цим підприємці використовують невідповідність цін на деякі товари та матеріали на безготівковому та готівковому ринках. Товар, що можна придбати за готівку, нічим не відрізняється від товару за безготівковий розрахунок окрім ціни. Ціна виявляється значно меншою. Відповідно це також виступає причиною, що спонукає підприємців шукати шляхи отримання готівки для придбання товарів. За рівних умов підприємець, що купує за готівку, придбає більше товарів або придбає відповідну кількість товарів і ще матиме різницю ціни в готівкових коштах, які використовує для власних потреб.

Високий податковий тиск на фонд заробітної плати виступає наступною причиною, що спонукає підприємців шукати неофіційні шляхи виплати заробітної плати. Це так звана “зарплата в конвертах”, коли, окрім офіційної заробітної плати, працівник отримує додаткову винагороду за свою працю. Ця винагорода складається саме з тих, переведених у готівку коштів, з яких не проводяться відрахування в бюджет, Пенсійний фонд та у інші соціальні фонди.

Слід також згадати про існування великої кількості дозвільних процедур (ліцензування, квотування, сертифікація тощо) під час проходження яких підприємці змушені платити і платити саме готівкою (підмазувати). Причому дозвільна процедура побудована таким чином, що відсутність відповідної плати (хабара) дає змогу чиновнику в будь-який момент припинити оформлення дозвільного документу або затягнути його оформлення на невизначений термін. Отримання державних замовлень, допуск до участі в державних програмах, виконання робіт, надання послуг за рахунок коштів бюджету – це все також пов’язане з системою винагород, що отримали назву “відкати”. Таким чином підприємці зацікавлені “переплатити” задля швидкого і надійного вирішення питання, в іншому випадку питання може не вирішуватись роками. Тобто, існування державних дозвільних структур є ще однією об’єктивною причиною, що спонукає підприємців шукати шляхи отримання тіньових готівкових коштів, для використання їх у якості хабарів та відкатів.

Попит народжує пропозицію. Для задоволення потреб підприємців створюються та використовуються відповідні структури, які отримали назву “конвертаційні центри”, а під терміном “конвертація” найчастіше розуміють переведення безготівкових коштів у готівку. Зазначені структури, за відповідний відсоток, конвертують кошти маскуючи зазначені операції під легальні операції купівлі-продажу товарів, робіт та послуг.

Також однією із причин, що спонукають підприємців користуватись послугами конвертаційних центрів виступає непропорційне податкове навантаження. Діюча податкова система влаштована таким чином, що певні види податків перебувають під більш посиленою увагою зі сторони державних органів ніж інші. Тому оформляючи переведення безготівкових коштів у готівку підприємці маскують їх під купівлю товарів, робіт чи послуг. І таким чином, у підприємства збільшуються витрати та зменшується різниця між податковим кредитом та податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість (ПДВ). Причому питома вага ПДВ, який мінімізується, в цьому випадку значно більша ніж питома вага податку на прибуток. Крім того податок на додану вартість виступає безпосереднім об’єктом мінімізації в той час як податок на прибуток, в цій схемі, є опосередкованим об’єктом. Мінімізується також, як нами вже зазначалось, заробітна плата працівників. В даному випадку безпосередніми об’єктами мінімізації виступають податок з доходів фізичних осіб та нарахування на фонд заробітної плати, а опосередкованим об’єктом є ПДВ.

Саме зазначені податки і є економічним підґрунтям існування конвертаційних центрів, точніше навіть не стільки самі податки, а ставки цих податків та система їх сплати. Ставки податків визначені законодавчо і становлять для ПДВ – 20 %, для податку з доходів фізичних осіб – 15 %. В той же час послуги конвертаторів коливаються, але навіть досить висока ціна на ці послуги що сягає 8-10 % - економічно вигідна. Отже тут спрацьовує основний закон бізнесу – отримання максимального прибутку, а економічний ефект говорить сам за себе.

Підсумовуючи викладене можна зазначити, що саме наявність перелічених соціальних причин є рушійною силою, що штовхає підприємців на використання механізмів переведення безготівкових коштів в готівку, тобто відмивання коштів, і за рахунок цього формується тіньова економіка, тіньовий ринок.

Враховуючи соціальні причини, що спонукають підприємців користуватись послугами конвертаційних центрів, розглянемо ті рушійні сили, що виступають в якості психологічних потреб в цьому руслі.

Потреба – це той стан живого організму, людської особистостості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об’єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності [ 3 ].

Отже найбільш загальними та характерними потребами, що проявляються необхідності для підприємців мати відмиті (тіньові, сірі) кошти виступають наступні:

1. Задоволення особистих потреб власників.

2. Виплата заробітної плати в конвертах.

3. Хабарі та відкати.

Серед перелічених потреб лише остання є суто кримінальною потребою, дві попередні – це нормальні життєві потреби, але їх задоволення відбувається в сірому соціальному просторі за рахунок сірих (відмитих) коштів.

Отже, знаючи на які потреби спрямовуються відмиті підприємцями кошти, розуміючи соціальні умови, що стали причинами цього ми можемо підійти до розробки основних засад та формулювання умов на які слід опиратися для подолання цих негативних явищ.

Зрозуміло, що необхідно провести комплекс заходів щодо оптимізації податкового законодавства та здійснити реальні кроки спрямовані на боротьбу з корупцією. Але при цьому слід звернути увагу на усунення об’єктивних соціально-психологічних причин та паралельне переформатування потреб як власників і працівників так і державних службовців.

Література:

1. Молчанова Т., Некрасов В., Корсун С., Усатый Г. Противодействие отмыванию денег: украинско-российский опыт: Монография – К.: КНТ, 2007. – 238 с.

2. Користін О.Є. Відмивання коштів: теоретико-правові засади протидії та запобігання в Україні. Монографія – К.: ВАТ “Поліграфкнига”, 2007.- 448 с.

3. Гончаренко С.У. Український педагогiчний словник. – К.: Либiдь, 1997. - С. 266