Строительство и архитектура /7.Водоснабжение и канализация
Д.т.н., професор Н.Г.
Насонкіна, В.М. Сахновська
Донбаська
національна академія будівництва і архітектури
Порядок визначення оцінки
стану та основних заходів щодо реформування мереж водопостачання та
водовідведення
Сектор муніципального
водопостачання в Україні знаходиться у критичному стані і потребує невідкладних
дій уряду в прискоренні реформування системи надання послуг.
Скорочення охоплення послугами водопостачання спостерігається головним
чином у сільській місцевості. У містах відсоток підключень впродовж останніх
восьми років залишається стабільним, а в деяких місцях навіть трохи зріс.
Поряд з цим попит на воду за останні роки підприємств сектора
водопостачання істотно скоротився (в середньому з 1990 року у 1,7 рази).
Відсоток споживачів із приладами обліку за останні роки збільшився до 80% .
Загальний економічний спад, фінансові обмеження промислових споживачів і
загальне скорочення водоспоживання призвели до ускладнення технічного
обслуговування інфраструктури водопостачання. Впродовж багатьох років не мінялися
внутрішні будинкові і розподільні мережі, не виконувалися відновлювальні
роботи. Усе це привело до надзвичайно високої аварійності. На даний час по
Україні відбувається від двох до тридцяти аварій на кілометр труби на рік, тоді
як в країнах Європи прийнятним показником вважається 0,2-0,3 аварії. Такі
коефіцієнти аварійності приводять до істотних рівнів втрат води (до 50%).
Ключовими
індикаторами ефективності роботи водоканалів при оцінці їх роботи виступають:
обхват споживачів послугами водопостачання; виробництво і споживання води
(баланс підприємства); неврахована вода; вимірювання споживання води;
ефективність і надійність роботи систем подачі і розподілу води; витрати та
укомплектованість штатів; якість послуг; виставляння рахунків і збір платежів;
фінансова ефективність діяльності підприємства; капіталовкладення; екологічні
індикатори; ефективність витрат і ресурсів.
Ці індикатори можуть допомогти в аналізі національних і місцевих реформ і
виявити пріоритетні дії та інвестиції. При цьому необхідно також враховувати
керування ризиком у секторі водопостачання.
Разом з технічним й екологічним ризиком необхідно враховувати ще
економічний. Ключовими його елементами є макроекономічні і політичні ризики, до
них відносяться порушення контрактів, тарифи на воду і фінансові ризики
(таблиця 1).
Таблиця 1. Оцінка економічних
ризиків (на прикладі зарубіжних країн)
Країна |
Операц. ризик |
Низькі тарифи |
Очик. низьк. доходів |
Сильна конку-ренц. |
Фінанс. ризик |
Норм. ризик |
Поруш. контракт. |
Макро-екон. ризик |
Ін. |
Польща |
0,8 |
1,3 |
0,9 |
1,1 |
1,1 |
1,5 |
1,0 |
1,3 |
4,3 |
Литва |
1,3 |
0,7 |
0,7 |
1,3 |
1,0 |
2,0 |
1,0 |
2,0 |
3,3 |
Рос.Фед. |
1,5 |
1,7 |
1,2 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
1,7 |
1,9 |
5,8 |
Словакія |
0,7 |
2,0 |
1,5 |
1,1 |
1,4 |
1,6 |
0,7 |
1,3 |
3,8 |
Для
досягнення фінансової стійкості сектора водоканали сьогодні застосовують
систему відшкодування витрат за рахунок коштів споживачів за допомогою тарифів.
Аналіз світової практики свідчить про те, що у ряді країн спостерігається
поступове зростання тарифів для забезпечення стійкої фінансової бази для
функціонування підприємств. Цей етап триває від 3 до 4 років, після чого
спостерігається зниження тарифів протягом наступних 2¸3 років. Цикл повторюється кожні
20¸25 років, залежно від
особливостей країни і підприємства.
Основними напрямками реформування системи водопостачання, з погляду
використовування територій є: будівництво нових систем водопостачання на
незабудованих територіях або внутрішньо міських резервних територіях;
оптимізація існуючих систем водопостачання в рамках програм реконструкції.
Невідповідність фактичного водоспоживання та існуючих систем очищення з проектними
характеристиками і новими вимогами до якості води, значно ускладнюють задачу реконструкції існуючих систем.
Загальними для усіх можливих підходів до розробки регулятивної документації
є положення, які базуються на наступних основних позиціях: реконструкція і
модернізація існуючих систем водопостачання з метою забезпечення комфортних
умов проживання населення; розробка умов для активного розвитку підприємств
водогосподарського сектора; удосконалення існуючих очисних споруд відповідно до
сучасних вимог до якості питної води.
Методична
схема розробки і реалізації регулятивної документації, що регламентує параметри
роботи систем водопостачання приведена на рисунку 1.
Регулятивна документація повинна складатися з двох блоків:
А) рекомендацій до реформування системи водопостачання;
Б) системи процедур, за допомогою яких можна
керувати на правовій основі процесом реформування.
З погляду реформування водопровідного господарства можна виділити декілька
типів структуризації інформації: I тип - вхідна і вихідна інформація; II
тип - фактична і
прогнозована; III тип - первинна
(спостережувана), вторинна (одержана), аналітична (модельована); VI
тип-графічна, текстова,
таблична.
Для цілей
розробки регулятивної документації структура базової інформації повинна містити
три складові частини: законодавчу базу, нормативну базу і технічну інформацію.
Інформаційний проект з реформування повинен містити п'ять основних
результатів: визначати об'єм необхідної для
реформування інформації; містити базу даних для зберігання звітів; генерувати
узгоджені визначення; визначати економетричні процеси і моделі; створити
фінансову модель для оцінки прибуткових потреб.
Рисунок 1. Методична база розробки
регулятивної документації
Ці результати можуть бути
представлені 4 етапами протягом 10 місяців.
Перший етап включає збір інформації, а саме: щорічний
розподіл витрат; заходи з їх виконання; інформацію про клієнтів; стан майна,
профіль ризику і витрати на заміну; план інвестицій; бізнес-план.
Під час другого етапу збирається наступна
інформація: оцінка клієнтів; активи і фізичні ресурси; об'єм води, що
подається; основні технологічні чинники; одиничні витрати; оцінка інвестиційних
проектів; фінансові проекти; результати контролю виконання проекту і його
впровадження.
Третій етап включає: капітальні витрати; експлуатаційні
витрати; рівень обслуговування; тип майна.
Під час четвертого етапу відбувається
розвиток і доповнення існуючої бази даних.
Для кращого контролю роботи
підприємства вводиться ще один етап збору інформації, який включає: звіти про
обслуговування клієнтів; оцінку якості послуг (за письмовими претензіями);
погляд споживачів на схему тарифів; пріоритет інвестицій для клієнтів;
спеціальні угоди для крупних клієнтів.
Характер взаємодії елементів всієї системи може бути представлений у
вигляді матриці інцидентності (таблиця 2), в якій на основі експертного підходу
дається оцінка значущості кожного з компонентів (чинників) в моделі ухвалення
проектних рішень по реформуванню водопостачання.
Таблиця 2. Матриця інцидентності
№ п/п |
Найменування факторів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
бали |
|
абс. |
відн. |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВСЬОГО: |
|
|
При чому основними факторами повинні бути:
1. Фізичний стан.
2. Правове та інституціональне положення.
3. Економічне становище
4. Соціальна політика.
Одержані дані ранжируються залежно від оцінки значущості. Така система
дозволяє визначити пріоритетність напрямів з реформування системи.
Найважливішою частиною регулятивної документації є паспорт водоканалів. Він
складається з текстової і графічної інформації і підлягає періодичному
оновленню в процесі діяльності підприємства.
Структура і зміст паспорта підприємства приведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Структура і зміст
паспорта підприємства
розділ |
текстова частина |
графічна частина |
1.Містобудівні умови |
· Загальна
характеристика: · місто розташування; · функціональне
використовування території; · коротка історична
характеристика |
·
ситуаційний план; ·
плани будівель і споруд, систем подачі розподілу води |
2. Характеристика будівель і споруд |
· опис основних фондів; · стан приналежності
територій |
·
технічний стан будівель і споруд |
3.Планувальна характеристика |
· приналежність території
до охоронної зони; · характеристика рельєфу;
несучої здатності ґрунтів; рівня ґрунтових вод; підробок |
·
схема зон охорони; ·
схема інженерно-будівельних обмежень |
4.Інженерне забезпечення |
· наявність основних
інженерних комунікацій і споруд; · період будівництва,
стан споруд і трубопроводів |
·
схеми споруд і комунікацій |
5.Техніко-економічні характеристики |
· цінова оцінка
території; · оцінка інвестиційної
привабливості; · характеристика балансу
підприємства |
·
схеми ресурсів; ·
схеми підвищення інвестиційної привабливості |
Паспорт дозволяє провести стислий аналіз інноваційної привабливості
підприємства і розробити пакет основних заходів з реформування системи
водопостачання.
Література:
1.
Методичні рекомендації щодо організації та проведення моніторингу цінової
та тарифної політики на підприємствах житлово-комунального господарства
Донецької області / Дорофієнко В.В., Дорошенко В.В., Насонкіна Н.Г. та інш. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. –
35с.
2.
Методичні рекомендації щодо організації та проведення моніторингу цінової
та тарифної політики на підприємствах житлово-комунального господарства, а
також підприємствах газопостачання та електропостачання Донецької області /
Дорофієнко В.В., Дорошенко В.В., Насонкіна Н.Г., Осипенко І.М. - Донецьк: ДонДУУ,
2006. – 59с.
3.
Методичні рекомендації по проведенню моніторингу реформи муніципального
водопостачання / Рибак В.В., Насонкіна Н.Г., Горохов Є.В., Маслак В.М. та інш.
– Макіївка: ДонНАБА, 2007. – 45с.