Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., студент Лукаш Д.Ю.,

студент Тодоров М.М., студент Кузнєцов С.Ю.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

ІНТЕНСИВНИЙ РОЗВИТОК ІНЖЕНЕРНОЇ АРХІТЕКТУРИ: ДО ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ АРХІТЕКТУРОЮ ТА КОНСТРУКЦІЯМИ

Я б охарактеризував відмінність між

інженером і архітектором у такий спосіб:

якщо роль архітектора в основному творча (креативна),

то інженера головним чином – винахідлива.

інженер Пітер Райс (Peter Rice) 70-ті роки XX ст.

Наприкінці XIX століття російська архітектура була істинна. По суті російська інженерна архітектура в особі Шухова В.Г., Лолейта А.Ф., С. Кербедзі, Д. Журавського, П. Белолобова, Ф. Ясенського, А. Кузнєцова перебувала в авангарді нових технологій, у будівництві. Винахідники випробовували й. впроваджували в масове будівництво нові матеріали, конструктивні рішення, отримані на основі найсучасніших наукових знань. Вплив на формоутворення сучасного хай-теку зробила архітектура радянського авангарду. У світовій архітектурі спостерігається повернення до російської архітектури 20-х років. Друга половина XX століття була періодом найбільш інтенсивного розвитку техніки. Прорив, що був зроблений в 40-ві роки в силу військової необхідності, по інерції давав свої результати. Новий етап технічного прогресу, зв’язаний з високою наукоємністю техніки й синтезом різних областей природно-наукових знань, сприяв широкому входженню техніки в повсякденне життя людини й, як наслідок, її "естетичному прийняттю", а також до помітних змін у соціальній і культурній атмосфері. Відбиття цього вже проявилося в архітектурі 60-х років у будівлях Ееро Саарієна, Людвіга Міс Ван дер Рое, Брюса Гофа, П’ера Луіджі Нерві, Кензо Танга й багатьох інших майстрів архітектури [1].

Комп’ютерна "революція'' 70-х поставила нові завдання й відкрила нові можливості перед архітектором. Головний "революціонер" Білл Гейтс пророчив, що недалеке майбутнє – це світ швидкості, що постійно збільшується. Загальний стан оптимізму щодо перших успіхів в області електроніки, інформатики, і, головним чином, космонавтики, атмосфера романтичних очікувань і футуристичних пошуків архітекторів – все це сприяло появі екстраординарного проекту Центру Помпеду (Р. Роджерс і Р. Піано) в Парижі [1].

У 1970…1980 роках в архітектурі найяскравішим виразником модерної традиції з усіх явищ цього періоду стає стиль хай-тек (він розташовується на вістрі інженерна архітектура – Чиказька школа+Баухаус+конструктивізм – раціоналізм+бруталізм). Споруда-ікона хай-теку: Центр національного мистецтва та культури їм. Ж. Помпіду в Парижі, архітектор Річард Роджерс, Ренцо Піано (1971…1977) [2].

Що таке хай-тек? Вважається, що відмітною рисою даної архітектури є ідеалізація й романтизація передової технології. Однак на порозі нового тисячоріччя архітектура хай-тека вирішує досить прагматичні завдання, пов’язані з проблемами об’єднання енергії та ресурсів, екологічної ситуації та сучасних функціональних вимог до архітектури. Ми є свідками – і в той же час діючими особами – глобальної технологічної революції. Вона охоплює все середовище життя та з величезною швидкістю міняє наше життя на цій планеті. Хай-тек – це "полігон" для експерименту, випробування та впровадження в масове будівництво новаторських рішень [1].

Напрям архітектури "Індустріальний хай-тек" побудований як на широкому використанні індустріальних елементів, так і на символічному рішенні індустріальної теми, на використанні художньо-іконічних метафор, образів фабрик і заводів. Основою будівлі служить "етажерка" – об'ємний металевий чи залізобетонний каркас (вертикальні несучі конструкції – колони, пілони і горизонтальні несучі конструкції – перекриття, а також зв’язки ). Для даної архітектури також характерне оголення, винос на фасад елементів комунікацій (сходів, ліфтів), скульпторизація елементів конструкцій [1].

На сучасному етапі напрям "Геометричний хай-тек" одержав саме широке поширення в архітектурі "Хай-теку". Він характеризує пошуки нових конструктивних систем будівель, створення нової, більш складної каркасної системи на основі найсучасніших матеріалів і елементів конструкцій. Звідси поява нової геометрії будівлі. Наприклад: Г. Борисовський: в 60-х роках стверджував, що у зв’язку зі зміцненням матеріалу конструкції, що працюють на розтяг, стають все тонше й легше, так як тут не має обмежень, властивих конструкціям, що працюють на стиск. Звідси висновок: потрібно прагнути до конструкцій, що працюють в основному на розтяг. Сучасні несучі конструкції будівлі у своїй масі прагнуть в одну точку опори.

▲ - символ старої тектоніки, де конструкції працюють на стиск, тектоніки покладених один на одного будівельних елементів.

▼- символ нової тектоніки, де конструкції працюють в основному на розтяг, при цьому об’єм споруди має складну геометрію.

У наш час конструкції, що працюють на розтяг одержали досить широке поширення: гнучкі нитки й висячі покриття, вантові (підвісні) і комбіновані конструкції, тросові сітки, мембранні перекриття. Увагу інженерів і архітекторів залучають м’які оболонки – особливий клас просторових конструкцій, виконаних з матеріалів, що володіють високою міцністю на розтяг. У будівництві м’які оболонки створюються двома способами: механічним і пневматичним. Перший спосіб приводить до створення тентових конструкцій, другий – пневматичних (повітряноопорних і повітрянонесомих).

Література:

1. Бабаев А.И. Хай - тек [Електронний ресурс] // Ярославский архитектурный альманах «Корпус». – 2005. – Вып. №2. – Режим доступу до журн.:http://cih.ru/k2/xt1.html. – Назва з екрану.

2. Сучасна архітектура. Термінологічний словник. Криворучко О.Ю. Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2008. – 136с.