К. е. н. Литовченко О. Ю., Бондар Г. О.

Харківський національний економічний університет

Узагальнення підходів до визначення терміну «капітал» підприємства

В статті розглянуто та узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності поняття «капітал». Уточнено термін «капітал», в контексті джерела формування майна підприємства.

Сутність капіталу як економічної категорії вченими різних країн почала досліджуватись ще в XVII сторіччі. Дослідження велись протягом декількох сторіч практично безперервно, в результаті, на наш час аспекти категорії капітал вивчені досить глибоко і всебічно. Першоосновою в правильному розумінні і визначенні поняття капітал є узагальнення підходів для визначення термінології, що й обумовлює актуальність дослідження.

Питанням формування і ефективного використання капіталу присвячено багато наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів: Балабанова І. Т., Білика М. Д., Бланка І. О., Дж. Хікса, Дж. Б. Кларка, Дж. Кейнса, Е. Бем-Беверка, Маркса К., Моісеєва С. В., Терещенко О. О., Терьохіна В. І., Торкатнюка В. І. та ін..

Метою статті є узагальнення підходів до формулювання терміну «капітал підприємства», а також уточнення поняття «капітал», як джерела фінансування підприємства.

У сучасних умовах господарювання джерела фінансування підприємства є тим чинником, який має безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства – його платоспроможність і ліквідність, величину доходу [1, стор. 182].

Поняття капіталу розглядалося ще в працях засновників економічної науки: «Вартість і капітал» Дж. Хікса, «Капітал» К. Маркса, Дж. Б. Кларк «Розподіл багатства», «Загальна теорія зайнятості, відсотка, грошей» Дж. Кейнса, «Капітал і прибуток» Е. Бем-Беверка, «Принципи політичної економії» А. Маршалла та ін. [2, стор. 46].

Існують різноманітні підходи до визначення капіталу, так Дж. Хікс визначає його, як «… сукупність засобів виробництва або грошової суми, що використовується в господарчих операціях з метою отримання доходу». Представники класичної англійської та австрійської політичної економії, а також У. Джевонс визначали капітал як грошову вартість, а «матеріалісти» А. Маршалл та А. Пігу були прихильниками трактування капіталу як сукупності предметів, що мають загальні ознаки. Дж. Б. Кларк вважає що, капітал виступає в якості умов виробництва, що дозволяють забезпечити додатковий випуск продукції, а власник капіталу отримує винагороду, яка в рівноважній ситуації повинна відповідати «вкладенням» цього фактора виробництва [2, стор. 45].

Торкатнюк В. І., Коненко В. В., Шутенко А. Л. та Пан М. П. зазначають, що основним джерелом фінансування підприємства виступає капітал, але визнають, що більшість сучасних економістів-фінансистів розглядають поняття «капітал» як синонім фінансових ресурсів [4, стор. 9].

Засновники економічної науки А. Сміт, Д. Рікардо К. Маркс визначали поняття «капіталу» з точки зору вартості, що приносить додаткову вартість. К. Маркс вважав, що під терміном «капітал» слід розуміти не матеріальний засіб, а визначене, суспільне виробниче відношення, що власне визначеній історичній формації суспільства, яке представлене як річ і надає їй суспільний характер [5].

Як вважали Е. Бем-Баверк та П. Сраффа, капіталом є частка неспожитого нагромадження, що бере участь в процесі виробництва.

І. О. Бланк охарактеризував поняття «капітал» з позиції фінансового менеджменту, як накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ в формі грошових коштів і реальних капітальних товарів, що залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і чинник виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і зв’язано з чинниками часу, ризику та ліквідності [6, стор. 251].

З точки зору В. І. Торкатнюка під терміном «капітал» можна розуміти загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів [4, стор. 6].

І. Т. Балабанов охарактеризував поняття «капітал» з позиції банківської діяльності, як гроші, що знаходяться в обігу, і доходи, які вони приносять від цього обігу [7, стор. 187].

На думку Терещенко О. О. капітал - це засвідчені в пасивній стороні балансу вимоги на майно, яке відображено в активах; він показує джерела фінансування придбання активів підприємства. [3, стор. 13]

С. В. Моісеєв і В.І. Терьохін зазначають, що капітал – це фінансові кошти підприємства, відбиті в пасиві його бухгалтерського балансу. При цьому ними капітал підрозділяється на власний, тобто сформований за рахунок власних джерел фінансових ресурсів, і позиковий, формування якого здійснюється за рахунок позикових фінансових джерел [4, стор. 8].

Як вважав Сопко В. В. капітал – це власність відповідної фізичної чи юридичної особи на активи: майно і об’єкти (ресурси), які є на підприємстві [3, стор. 13].

Таким чином, необхідно зазначити, що вченими-економістами поняття «капітал» було визначено давно і на наш час його аспекти досліджені досить різностороннє, але таке різноманіття підходів до визначення терміну не сприяє узагальненню поглядів і потребує подальшої розробки і уточнення [1, стор. 184].

Так, з точки зору Ковальова В. В. можна виділити три основних підходи до формулювання сутнісного трактування категорії капітал: економічний, бухгалтерський і обліко-аналітичний.

В рамках економічного підходу реалізується фізична концепція капіталу, який розглядається в широкому розумінні як сукупність ресурсів, що є універсальним джерелом доходів суспільства. В рамках бухгалтерського підходу, що реалізується на рівні суб’єкта господарювання, капітал трактується як зацікавленість власників цього суб’єкта в його активах, тобто термін «капітал» в цьому випадку виступає синонімом чистих активів. Обліко-аналітичний підхід є за своєю сутністю комбінацією двох попередніх підходів і використовує модифікації фізичної і фінансової концепції капіталу. В цьому випадку капітал як сукупність ресурсів характеризується одночасно з двох сторін: напрямів його вкладення і джерел походження [8, стор. 145].

На думку Терещенко О. О., підходи до визначення терміну «капітал» можна узагальнити розділивши їх на дві групи: макроекономічну (капітал з точки зору народногосподарського погляду) та мікроекономічну (капітал з точки зору окремого підприємства). Характеристика підходів до визначення терміну «капітал», а також прихильники цих підходів представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика підходів до визначення терміну «капітал»

Назва підходу	Характеристика підходу	Прихильники підходу
Макроекономічний	З народногосподарського погляду під капіталом розуміють один із трьох факторів виробництва разом із землею та працею: з капіталом ідентифікуються виробничі засоби, що можуть бути використані для здійснення господарської діяльності (виробництва товарів, робіт, послуг).	Дж. Хікс; К. Маркс; Дж. Б. Кларк, Е. Бем-Беверк, П. Сраффа, Балабанов І. Т. та ін..
Мікроекономічний	З погляду на капітал, як на категорію фінансів підприємств, розрізняють дві його форми: конкретний та абстрактний капітал. Вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства, називають конкретним капіталом, а під абстрактним капіталом розуміють сукупність усіх позицій пасиву балансу.	В. І. Торкатнюк, В. І. Терьохін, В. В. Сопко, О. О. Терещенко, І. О. Бланк та ін.

Отже, підходи які пропонує Ковальов В. В. дозволяють більш точно згрупувати визначення капіталу за групами в порівнянні з підходами, що визначає Терещенко О. О., але потрібно зазначити, що економічний підхід дублює народногосподарський, а бухгалтерський дублює мікроекономічний підхід.

Розглянувши підходи до визначення поняття «капітал» в роботах вітчизняних та зарубіжних авторів, необхідно надати йому визначення з точки зору фінансування підприємства, для цього перш за все, необхідно розглянути сутність фінансування підприємства.

Так, Терещенко О. О. характеризує процес фінансування як всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення) [3, стор. 24].

На думку Поддєрьогіна А. М. фінансування – це процес фінансового забезпечення фінансово-економічного розвитку та зростання ринкової вартості підприємства [9, стор. 544].

Таким чином, можемо визначити, що капітал (в контексті фінансування підприємства) – це вартість пасивів підприємства, що забезпечує його економічний розвиток.

Підводячи підсумок, важливо зазначити , що узагальнення підходів до визначення терміну «капітал» сприяє більш правильному розумінню різних аспектів терміну. Запропоноване визначення капіталу в контексті фінансування підприємства може бути використане при побудові політики управління капіталом підприємства.

Література

1. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. – К. : КНЕУ, 2005. – 592 с.

2. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал: перевод с англ. / Дж. Р. Хикс – М.: Прогресс-Универс, 1993. – 488 с.

3. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / О. О. Терещенко – К. : КНЕУ, 2003. – 554 с.

4. Конспект лекцій та завдання до самостійної роботи з дисципліни «Управління капіталом» / [В. І. Торкатнюк, М. П. Пан, В.В. Коненко, А. Л. Шутенко та ін.]. – Х. : ХНАМГ, 2009. – 152 с.

5. Парамонов А. В. Учет и анализ предпринимательского капитала / А. В. Парамонов // Аудит и финансовый анализ. – 2001. – №1. – С. 34-42.

6. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / И. А. Бланк – К. : Эльга, Ника-Центр, 2004. – 656 с.

7. Балабанов И. Т. Банки и банковское дело: Учебное пособие / И. Т. Балабанов – Санкт-Петербург: ИД «Питер», 2003. – 256 с.

8. Ковалев В. В. Финансы организаций / В. В. Ковалев – М.: «Проспект», 2006. – 352 с.

9. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін – К. : КНЕУ, 2006. – 552 с.