Экономические
науки / 10. Экономика предприятия
д.е.н, доцент Соколи Іван
Іванович, Сочеслова Наталя Володиміровна
Одеський Національний політехнічний університет,
Україна
Методика
внутрішнього і зовнішнього фінансового аналізу
підприємства
Внутрішній аналіз здійснюється для недоліків керування підприємством.
Його ціль- забезпечити планомірне надходження коштів і розмістити власні і
позикові кошти таким чином, щоб створити умови для нормального функціонування
підприємства, одержання максимуму прибутку і виключення ризику банкрутства. Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами,
постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюють органами на
основі публікацій звітності. Його ціль - встановити можливість вигідно вкласти
кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик їх втрати.
Основними задачами як внутрішнього, так і
зовнішнього аналізу є: загальна оцінка фінансового становища і факторів
його зміни, вивчення відповідності між
коштами і джерелами, раціональності їхнього розміщення й ефективності
використання, дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни,
визначення ліквідності і фінансової стійкості підприємства; довгострокове і
короткострокове прогнозування стійкості фінансового становища. Для рішення цих задач вивчаються [1]:
§
Наявність, склад
і структура коштів підприємства; причини і наслідки їхньої зміни; наявність,
склад і структура джерел кошт підприємства; причини і наслідки їхньої зміни;
§
Стан, структура
і зміна довгострокових активів;
§
Наявність,
структура поточних активів у сферах виробництва і звертання, причини і наслідки
їхньої зміни;
§
Ліквідність і
якість дебіторської заборгованості;
§
Наявність, склад
і структура джерел кошт, причини і наслідки їхньої зміни;
§
Платоспроможність
і фінансова гнучкість.
Аналіз ФСП ґрунтується головним чином на
відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції
дуже важко привести в порівнянний вид.
Відносні показники аналізованого підприємства
можна порівнювати:
§
c
загальноприйнятими “нормами” для оцінки ступеня ризику і прогнозування
можливості банкрутства;
§
c аналогічними
даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони
підприємства і його можливості;
§
с аналогічними
даними за попередні роки для вивчення поліпшення або погіршення ФСП.
Аналіз фінансового стану проводиться за допомогою наступних основних
прийомів [2]: порівняння, зведення й
угруповання, ланцюгові підстановки, прийом різниць. В окремих випадках можуть
використовуватися методи економіко-математичного моделювання (регресивний аналіз,
кореляційний -аналіз). Прийом порівняння укладається в зіставленні фінансових
показників звітного періоду з їхніми плановими значеннями( норматив, норма,
ліміт) і з показниками попереднього періоду. Для того щоб результати порівняння
забезпечили правильні висновки аналізу, необхідно установити порівнянність
порівнюваних показників, тобто їхня однорідність і одноякіснисть. Порівнянність
аналітичних показників зв'язана з порівнянністю календарних термінів, методів
оцінки, умов роботи, інфляційних процесів і т.д. Прийом зведення й угруповання
укладається в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці, що дає
можливість зробити необхідні зіставлення і висновки. Аналітичні угруповання
дозволяють у процесі аналізу виявити взаємозв'язок різних економічних явищ і
показників, визначити вплив найбільш істотних факторів і знайти ті або інші
закономірності і тенденції в розвитку фінансових процесів.
Прийом ланцюгових підстановок [3] застосовується для
розрахунків величини впливу окремих факторів у загальному комплексі їхнього
впливу на рівень сукупного фінансового показника. Цей прийом використовується в
тих випадках, коли зв'язок між показниками можна виразити математично у формі
функціональної залежності. Сутність прийому ланцюгових підстановок полягає в
тому, що, послідовно заміняючи кожний звітний показник базисним, всі інші
показники розглядаються при цьому як незмінні. Така заміна дозволяє визначити
ступінь впливу кожного фактора на сукупний фінансовий показник. Число
ланцюгових підстановок залежить від кількості факторів, що впливають на
сукупний фінансовий показник. Розрахунки починаються з вихідної бази, коли усі
фактори дорівнюють базисному показнику. Ступінь впливу кожного фактора
встановлюється шляхом послідовного вирахування: із другого розрахунку
віднімається перший; із третій-другий і т.д. Застосування методу ланцюгових
підстановок вимагає строгої послідовності визначення впливу окремих факторів. Ця послідовність
укладається в тім, що в першу чергу звертається увага на ступінь впливу
кількісних показників, що характеризують абсолютний обсяг діяльності,
обсяг фінансових ресурсів, обсяг
доходів і витрат, у другу чергу - якісних показників, що характеризують рівень
доходів і витрат, ступінь ефективності використання фінансових ресурсів.
Прийом різниць [4] полягає в тому, що попередньо визначається абсолютна або
відносна різниця (відхилення від базисного показника) по досліджуваному факторі і сукупному фінансовому показнику. Потім це відхилення
(різниця) по кожному факторі збільшується на абсолютне значення інших
взаємозалежних факторів. При вивченні впливу на сукупний показник двох факторів
(кількісне і якісного) прийняте відхилення по кількісному факторі множити на
базисний якісний фактор, а відхилення по якісному факторі- на звітний кількісний
фактор. Прийом ланцюгових підстановок і прийом різниць є різновидом прийому, що
одержало назву “елімінування”. Елімінування - логічний прийом, використовуваний
при вивченні функціонального зв'язку, при якому послідовно виділяється вплив
одного фактора і виключається вплив всіх інших. Використання прийомів аналізу
для конкретних цілей вивчення стану аналізованого суб'єкта, що хазяює,
складається в сукупності методику аналізу.
Інформаційною базою для проведення аналізу фінансово-економічного стану
підприємства служить бухгалтерська звітність. У звітність включені усі види
поточного обліку: бухгалтерський, статистичн і оперативно-технічний. Завдяки
цьому забезпечується можливість відображення в звітності всього різноманіття
підприємницької діяльності підприємства. По характері зведень, що утримуються в
звітах, розрізняють управлінську (внутрішню) і фінансову (зовнішню)
звітності.
Аналіз фінансово-економічного стану підприємства в основному базується на
фінансовій (зовнішньої) бухгалтерської звітності підприємства. Фінансова
бухгалтерська звітність складається з декількох утворююче єдине ціле звітних
документів: бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух
капіталу, звіту про рух грошових коштів, додатки до бухгалтерського балансу
[2].
Література:
1.
Русак Н.А., Стражев В.И.
Мигун О.Ф. и др. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник
/Под общ. ред. Стражева В. И. – Минск:”Высшая школа”, 1998. – 398 с.
2.
Савицкая Г.В. Анализ
хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд.,переработ. И доп. – Минск:
ООО”Новое издание”, 1999.-688с.
3.
Шеремет А.Д.,Сайфулин
Р.С. Методика финансового анализа. М.”ИНФРА-М”, 1996
4.
Бланк И.А. Стратегія і
тактика керування фінансами. - Київ, МП "ИТЕМ лтд", СП
"Адеф-Украина", 1996 - 534 с.