к.е.н. Судомир С.М.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИНЕРГЕТИЧНОГО ЕФЕКТУ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА, РЕГІОНІВ І ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ

Будь – яка організація може по різному забезпечити розвиток а також поведінку системи на певних стадіях її життєвих циклів. Організація може пройти такі стадії свого розвитку, як народження, дитинство, юність, зрілість, старіння, відродження. Кожна стадія має свою специфіку і часовий горизонт розвитку і характеризується як загальною, та і тактичною цільовою спрямованістю.

Народження організації пов'язане із задоволенням певних потреб нових покупців згідно з вільними сегментами ринку. На цій стадії організаційна система йде на обгрунтований ризик, спрямовує зусилля на формування свого іміджу і прагне частково адаптуватися до нового зовнішнього середовища.

Дитинство – найнебезпечніша стадія життєвого циклу організації. Організаційна система за законами цивілізованого ринку прагне розширюватися швидко в часі з метою завоювання лідерських позицій. У даний час менеджмент в умовах непередбаченості може упустити момент забезпечення, гармонійної відповідності і рівноваги (кількісної і якісної) між розширенням самої організації та її потенціалом, особливо кваліфікаційним. На цій стадії переважно і розпадаються організаційні підприємницькі структури.

Юність – період переходу до стабільнішого функціонування організаційної системи. Менеджмент є більш диференційованим. Прогнозно-розрахунковий механізм стратегічної поведінки системи набуває розвитку.

Зрілість – стадія життєвого циклу, для якої характерні стабільність організаційних структур, диверсифікованість виробництва, нові сегменти ринку, високий рівень адаптивності організаційної системи до зовнішнього середовища. Набуває розвитку бюрократичний механізм господарювання, самовпевненість організації, що може призвести до втрати контролю над ринком через недооцінку конкуруючих суб'єктів і змін у зовнішньому та внутрішньому середовищах.

Старіння – період панування бюрократії, слабкого розвитку організаційної системи, низького рівня матеріалізації наукових ідей, зниження ефективності виробничої і комерційної діяльності, консерватизм мислення і дій суб'єктів власності й управління.

Відродження – стадія формування кваліфікованої команди менеджерів і виконавців, яка здатна змінити поведінку організаційної системи з урахуванням змін зовнішнього середовища, досягнень науково-технічного прогресу. Таким чином, кожна стадія життєвого циклу організаційної системи має свої параметри поведінки, які повинні враховувати менеджери. Одне з головних завдань менеджменту – забезпечити раціональне з'єднання зовнішніх і внутрішніх факторів у часі і просторі. Для вирішення такого завдання використовують маркетинговий цикл. В економічній літературі більшість авторів виділяє п'ять основних його блоків: маркетингові дослідження; маркетинговий синтез; стратегічне планування; оперативне планування і реалізація планів; контроль та інформаційне забезпечення.

Загальною вимогою щодо забезпечення синергетичного ефекту в процесі розвитку суспільства, регіонів і організаційних формувань є створення такої системи, яка б сприяла скороченню часового горизонту розвитку на стадіях народження і дитинства і збільшення тривалості - на стадіях зрілості.

Система, яка відслідковує стан і динаміку розвитку забезпечує достатньо високу результативність функціонування підприємницьких структур й синергетичний ефект системи. Це характерно для організаційних формувань з високим рівнем їх орієнтації на фактори зовнішнього середовища із сформованою упереджувальною адаптивно – розвиваючою системою управління процесами розвитку. При такому підході стадії розвитку мають абсолютно нові якісні характеристики, покращуються екологічні, соціальні та економічні індикатори як базова основа оцінки результативності управління процесами розвитку.

Забезпечення зазначених якостей розвитку на макро – і макрорівнях економіки можливе на основі використання системного і комплексного підходу в процесі проведення якісних змін в усіх підсистемах – у технічній, технологічній, біологічній, інформаційній, організаційній, управлінській, економічній, компетенційній, мотиваційній, в цінностях та поведінці суб’єктів діяльності.

Використання запропонованого підходу забезпечить функціонування системи на принципах збалансованості, що є основою динамічного синергетичного ефекту при здійсненні процесів розвитку.

Література.

1. Гудзинський О.Д. Менеджмент підприємницької діяльності: навч. посібник /[О.Д.Гудзинський, С.М.Судомир, Т.О.Гуренко];заг. ред.. О.Д.Гудзинського /.– К. : ІПК ДСЗУ, 2011. – 322 с.

2. Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Гуренко Т.О. Управління формуванням конкурентоспроможного потенціалу підприємств (теоретико-методологічний аспект): монографія. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 212 с.