Економічні науки/ 15.Макроекономіка

Дудко А.І .

Науковий керівник: к.е.н., професор Дядечко Л.П.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ДИНАМІКА ТУРИСТСЬКИХ ПОТОКІВ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Узагальнюючим показником розвитку туризму виступають туристські потоки, що визначаються прибуттями туристів до місць їхнього інтересу, які називаються дестинаціями.

В умовах посилення глобалізації світогосподарських процесів проблеми формування туристських потоків і підвищення якості їх обслуговування стають доволі актуальними. Це підтверджується й тим, що кожна четверта людина у світі покидає своє помешкання з метою подорожування [1, с.11]. А весь величезний спектр поїздок, що здійснюються з найрізноманітнішими цілями, іменується туризмом.

Туризм сьогодні відіграє важливу роль в розвитку національної економіки будь-якої країни, активно сприяє її інтеграції в світовий ринок. Це зумовило визнання туризму в Україні одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку. За таких умов формування туристських потоків і забезпечення якісного їх обслуговування потребує особливої уваги науковців і практиків туристичної сфери діяльності, а в умовах підготовки до ЄВРО-2012 актуальність цих проблем посилюється.

Визнається, що створення якісної інфраструктури туристичних бізнес-послуг виходить на перше місце серед проблем розвитку туризму [2], а підготовка до ЄВРО-2012 стала поштовхом до набуття туризмом пріоритетних темпів розвитку.

Оскільки основною одиницею вимірювання туристичної діяльності є кількість туристів, а турист визначається Законом України «Про туризм» як особа, що подорожує з різною метою строком від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності і із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін [3, ст.1], то обсяги туристських потоків за різними формами і видами туризму характеризують рівень розвитку туризму в країні, регіоні або локальній дестинації. На жаль немає законодавчого визначення поняття «туристський потік», а в навчальній літературі він розглядається, як постійне прибуття туристів до країни (регіону) або виїзд туристів за її межі за певний період часу [4, с.41].

Облік ємності туристських потоків ведеться Адміністрацією Держприкордонслужби України та Державною службою туризму і курортів, виділяються потоки в’їзних, виїзних і внутрішніх туристів.

В цілому в Україні у 2008 році на внутрішній туризм припадало 46 % туристів, 42 % - на виїзний туризм та 12 % на в’їзний. Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2009 році, як і у 2008 році, були внутрішній та виїзний туризм, хоча частка внутрішніх туристів зросла до 48 % за рахунок скорочення до 40 % виїзних туристів.

Всього протягом 2008 року туристичними підприємствами України обслуговано 3 млн. туристів (на 6 % більше, ніж у 2007 році) та 2,4 млн. екскурсантів (на 1 % більше). Збільшення на 6 % загальної кількості туристів, обслугованих туроператорами протягом 2008 року, відбулось за рахунок зростання у 4 рази кількості обслугованих виїзних туристів [5].

Протягом 2009 року туристичними підприємствами обслуговано туристів на 25 % менше, ніж у 2008 році та на 21 % менше екскурсантів [5].

Скорочення відбулося за всіма видами туризму через світову економічну кризу, яка суттєво вплинула на доходи населення і примусила економити кошти, навіть на екскурсіях. Так, у 2009 році кількість екскурсантів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності зменшилася на 21 % порівняно з 2008 роком. Однак, кількість виїзних туристів, за даними Державної служби туризму і курортів, протягом І кварталу 2010 р. зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом 2009 року.

Обсяг виїзного потоку у І кварталі 2010 р. зріс за рахунок збільшення кількості службових поїздок та організованих туристів на 9%, а також приватного туризму на 3%, який склав найбільшу частку в структурі виїзного туризму 86% [5].

Внутрішній туризм за 1 кв. 2010 року у порівнянні з 1 кв. 2009 року великих змін не зазнав і займає як і раніше 75% туристичного ринку. Заслуговує уваги те, що внутрішній туризм визнано, не тільки наймасовішим, а й найскладнішим.

Науковці зазначають, що в Україні використовується лише одна третина наявного туристичного потенціалу, а за даними Світового економічного форуму, у сфері подорожей і туризму Україна серед 124 країн світу посідає лише 78-е місце [6, с.23]. Це говорить про великий потенціал для розвитку туризму та підвищення ефективності його використання і забезпечення привабливості України як туристичної дестинації.

Підвищення привабливості українського туризму потребує таких заходів:

· раціонального використання туристичних ресурсів при збереженні навколишнього природного середовища, відродження національної історико-культурної спадщини та розвитку сфери лікування й відпочинку;

· створення інфраструктури, яка забезпечить надання туристам, а також громадянам, що потребують медичної реабілітації, відповідних туристичних, рекреаційних, екскурсійних, санаторно-курортних, спортивних та оздоровчих послуг високої якості;

· поліпшення правових та організаційно-інформаційних умов для залучення інвестицій в розвиток сфери туризму і курортів.

Дослідження показало, що рівень розвитку туристичної галузі в Україні визначається соціальними, культурними й економічними чинниками, політичною стабільністю та привабливістю туризму країни. Привабливість туризму, як основа його розвитку, потребує створення сучасної інфраструктури, здатної використовувати світові інформаційно-комунікаційні технологій обслуговування туристів, спрямовані на просвітницьку та оздоровчу діяльність.

Зрозуміло, що розв’язання завдань розвитку туризму в Україні неможливе без зацікавленості внутрішніх і зовнішніх інвесторів, які вкладають кошти в створення такої туристичної інфраструктури, яка забезпечить обслуговування туристів на рівні світових стандартів і тим самим підвищить імідж українського туризму.

Литература:

1. В.И.Родкин, О.В.Шевченко, Т.Д.Куликова и др. Лидеры курортов Крыма – Сімферополь: Крым-Фарм-Трейдинг, 2003. – 106с.

2. Анализ инфраструктуры туристических бизнес-услуг [електронний ресурс]. – Електрон. Текстові дані (22358 байт) – Режим доступу: <http://www.alushta.org/referats.php?page=view_text&id=590>.

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»: від 18 листопада 2003 р. № 1282-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №13. – С. 434 - 452.

4. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224с.

5. Державна служба туризму та курортів [електронний ресурс]. – Електрон. Текстові дані (17634 байт) – Режим доступу: <http://www.tourism.gov.ua/publ.aspx?id=2095>.

6. Захарін С. Потоки зростають. А от доходи... // Дзеркало тижня. – 2008. - № 37.– С. 23.