Шумайлов О.С., доц. Татаренко В.О.

Донбаський державний технічний університет

ФІНАНСОВА КРИЗА ЯК ОБ’ЄКТ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ (АФУ) ПІДПРИЄМСТВОМ

В умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою фінансово-господарську діяльність, перебуваючи під постійним впливом несприятливих внутрішніх та зовнішніх чинників, які можуть призвести до фінансової кризи та банкрутства. Саме тому, перед керівництвом стоїть завдання по недопущенню виникнення кризових явищ та їх суттєвого впливу на фінансову стійкість підприємства.

Отже, з цього витікає мета даної статті – ідентифікація виду фінансової кризи, факторів її виникнення, симптомів та наслідків, до яких вона може привести. Це необхідно для того, щоб запобігти появі кризових явищ або вчасно відреагувати на них.

Проблемам діагностування фінансової кризи на підприємстві присвячено ряд праць вчених-економістів, зокрема Бланка І.О., ТерещенкаО.О., Базарова Г.З., Садекова А.А., Цурика В.В., Ковальова А.І. та ін.

Під фінансовою кризою розуміють віддзеркалення суперечності між фактичним станом фінансового потенціалу підприємства (спроможністю генерування та (або) залучення фінансових ресурсів) і необхідним обсягом фінансування [6].

У світовому досвіді в процесі обґрунтування необхідності розробки теоретико-методичних та практичних засад АФУ кризу на підприємстві часто порівнюють із «захворюванням», а отже, сутність АФУ можна подати як комплекс заходів, спрямованих на профілактику та лікування «хвороби» з метою запобігання «вмирання» підприємства [1, с. 11].

Отже, фінансова криза в діяльності підприємства є об’єктом АФУ, а саме причини її виникнення, розвиток, заходи щодо запобігання їх появ.

На думку деяких дослідників [10; 11] можна виділити такі види фінансової кризи, які підлягають антикризовому фінансовому управлінню:

- стратегічна криза (якщо на підприємстві зруйнований виробничий потенціал і відсутні довгострокові чинники успіху);

- криза прибутковості (перманентні збитки вимивають власний капітал і це призводить до незадовільної структури балансу);

- криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).

Фінансову кризу підприємства слід розглядати як одну з найбільш значущих складових загальносистемної кризи підприємства. Тому проблема її діагностики, аналізу та оцінки стоїть у ряді найбільш істотних завдань антикризового фінансового управління підприємством.

Для їх вирішення необхідне розділення фінансової кризи на різні стадії, тому що виникає потреба в теоретичному визначенні моменту і часу застосування антикризових фінансових заходів щодо здійснення впливу на кризу, недопущення її розвитку й подолання. У табл. 1 наведені стадії фінансової кризи, запропоновані окремими фахівцями.

Таблиця 1 - Стадії протікання фінансової кризи

Автор	Фази фінансової кризи
1	2
Бланк І.О. [3]	- фаза легкої кризи (криза може бути швидко локалізована за рахунок використання окремих внутрішніх механізмів антикризового фінансового управління); - фаза глибокої кризи (фінансова криза, подолання якої вимагає повного використання всіх внутрішніх механізмів АФУ, а у ряді випадків і окремих форм зовнішньої фінансової санації); - фаза катастрофи (найбільш небезпечна фінансова криза, подолання якої вимагає активного пошуку переважно зовнішніх ефективних форм санації);

Продовження табл. 1

1	2
Терещенко О.О. [10]	- фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови його переходу на режим антикризового фінансового управління); - фаза кризи, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і вимагає негайного проведення фінансової санації; - кризовий стан, який не сумісний із подальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації;
Базаров Г. З. [9]	- фаза прихованої кризи; - фаза фінансової нестійкості; - фаза явного банкрутства;
Садеков А. А., Цурик В. В. [8]	- фаза потенційної кризи, тобто тільки можливої, але ще не реальної (зароджуються кризові процеси на підприємстві, але їх загроза незначна); - стадія латентного розвитку кризи характеризується прихованою кризою, але такою, що вже є або з великою вірогідністю що вже починається, дію якої не можна подолати технологічно функціональним управлінням підприємства (раннє розпізнавання дозволяє здійснювати активний вплив на латентну кризу за допомогою попереджувальних антикризових заходів); - фаза гострої переборної кризи (підприємство безпосередньо відчуває негативну дію, що йде від кризи. На цьому етапі для подолання кризи потрібна мобілізація всіх ресурсів підприємства); - летальна фаза розвитку кризи, яка закінчується ліквідацією підприємства;
Ковальов А.І. [4]	- зниження ефективності використання капіталу, скорочення рентабельності та абсолютних значень обсягів прибутку; виникнення збитковості виробництва; - відсутність власних засобів і резервних фондів, різке зниження платоспроможності компанії; - стан гострої неплатоспроможності (у підприємства немає можливості профінансувати виробництво і здійснювати платежі за попередніми зобов’язаннями. Виникає реальна загроза призупинення або навіть повного припинення виробництва, а потім банкрутства).

Згідно з табл. 1, аналіз існуючих точок зору дозволяє припустити, що природа фінансової кризи дотепер є однією із найбільш спірних теоретичних проблем. З одного боку, це пов’язано з її руйнівним характером, оскільки відбувається деформація соціально-економічних відносин і пропорцій розподілу ресурсів, що сформувалися, в господарському процесі. Інша сторона фінансової кризи – оздоровча, вона стимулює процеси оновлення основного капіталу і пошук шляхів зниження витрат, що дозволяє підтримувати і в майбутньому збільшувати доходи підприємства, які стрімко падають у період депресії [8].

Слід визнати, що успішне функціонування та розвиток підприємства можливі лише за умови подолання кризових явищ будь-якої природи, що виникають на відповідному етапі життєдіяльності, шляхом застосування адекватних заходів антикризового фінансового управління. У процесі аналізу джерел виникнення кризових ситуацій, насамперед, фінансових, необхідно розрізняти фактори, причини і симптоми кризи.

Факторами кризи є зниження якості продукції, порушення технологічної дисципліни, старіння технічних засобів, велика заборгованість за кредитами [7]. Симптомами кризи на підприємстві можуть бути такі складові поточної діяльності підприємства, як зростання та нестача поточних фінансових засобів фінансових проблем, ділові конфлікти щодо виконання угод, тобто поява стійких негативних тенденцій [2]. Серед причин, що зумовлюють виникнення кризи, виділяють наступні [5]:

- об’єктивні - пов’язані з циклічними потребами в модернізації та реструктуризації;

- суб’єктивні - відображають помилки і волюнтаризм управління;

- внутрішні - пов’язані з недосконалістю управління маркетинговою стратегією, недоліками в організації виробництва, інноваційною та інвестиційною політикою підприємства, внутрішніми конфліктами;

- зовнішні - пов’язані з тенденціями і стратегією економічного розвитку, конкуренцією, політичною ситуацією в країні, розвитком світової економіки.

Виділення причин та симптомів кризи дозволило встановити наслідки, серед яких можливе оновлення підприємства або його руйнування, оздоровлення або виникнення нової кризи, залежно від використання заходів АФУ. Наслідки фінансової кризи бувають:

- фінансові – це зміни, пов’язані з рухом та структурою капіталу суб’єкта господарювання;

- адміністративні – зміни, пов’язані зі структурою управління суб’єкта господарювання;

- маркетингові – зміни, пов’язані з реорганізацією інфраструктури ринку;

- виробничо-технологічні – зміни, пов’язані з організацією виробничого процесу.

Отже, вихід із фінансової кризи не завжди пов’язаний з позитивними наслідками. Не можна виключати перехід у стан нової кризи, можливо, навіть ще глибшої і тривалішої.

Впровадження АФУ на підприємстві дає можливість продовжити його життєдіяльність, забезпечити його відродження на тому ж або вищому рівні організації та ефективності, а порушення циклічності (невихід з кризового стану) зумовлює припинення його діяльності як суб’єкта господарювання.

Таким чином, проведене дослідження фінансової кризи підприємства дозволяє нам визначити її найбільш важливі характеристики:

- генерується як зовнішніми та внутрішніми, так і об’єктивними та суб’єктивними факторами; основною формою прояву є порушення фінансової стійкості підприємства;

- може призводити до руйнування підприємства (становить найбільшу небезпеку функціонуванню підприємства) або виникнення нової кризи;

- може призводити до оновлення фінансової системи, фінансового оздоровлення підприємства.

На підставі вищевикладеного, можна констатувати, що небезпека кризи існує завжди і її необхідно передбачати і прогнозувати за рахунок впровадження на підприємстві постійно діючого антикризового фінансового управління.

Перелік використаних джерел

1. Александров Г. А. Антикризисное управление: теория, практика, инфраструктура: Учебно-практическое пособие / Под ред. Г. А. Александрова. – М. : Издательсво БЕК, 2002. – 544 с.

2. Антикризисный менеджмент предприятия: Уч. пособ. / Под ред. Л.М. Тарасенко, В.И. Веретенникова, Р.В. Ободца. – Донецк: Норд-Пресс, 2005. – 243 с.

3. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами / Бланк И. А. – К. : МП ИТЕМ ЛТД, СП АДЕФ–Украина, 1996. – 534 с.

4. Ковалев А. И. Предприятие в финансовом кризисе / А. И. Ковалев // Финансовая консультвция. – 2006. – № 9. – С. 18-23.

5. Коротков Э. М. Антикризисное управление / Коротков Э. М. – М. : ИНФРА–М, 2003. – 432 с.

6. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством : [підручник] / Л. О. Лігоненко. – К. : КНТЕУ, 2005. – 824 с.

7. Рамазанов С. К. Технології антикризового управління / С. К. Рамазанов С. К., Степаненко О. П., Тимашова Л. А. – Луганськ : СНУ, 2004. – 191 с.

8. Садеков А. А. Управление предприятием в условиях кризиса : [монография] / А. А. Садеков, В. В. Цурик. – Донецк : ДонГУЭТ, 2006. – 178 с.

9. Теория и практика антикризисного управления : учеб. / [Базаров Г. З., Беляев С. Г., Белых Л. П.] ; под ред. В. И. Кошкина. – М. : Закон и право: ЮНИТИ, 1996. – 469 с.

10. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств : [навч. посіб.] / О. О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2000. – 412 с.

11. Фокіна Н. П. Криза на підприємстві: економічний зміст, причини виникнення та систематизація кризових факторів / Н. П. Фокіна, В. І. Бокій // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 6 (24) – С. 43-45.