Видренко К.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: к.е.н., доц. Литвиненко О.Д.

УПРАВЛІННЯ ЗНИЖЕННЯМ ВИТРАТ

Однією з найважливіших і найскладніших проблем для підприємницьких структур є проблема управління їхніми витратами. Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання управління витратами.

Підприємства змушені постійно шукати фактори і резерви зниження собівартості виготовленої продукції, щоб одержувати максимальний прибуток від своєї діяльності. Всі ці фактори і резерви, як правило, лежать в основі управління подальшою діяльністю підприємства і їх розрахунки необхідні для перспективи розвитку підприємства.

Виявлені в результаті аналізу резерви зниження собівартості показують, що побудова системи ранжирування може здійснюватися на основі різних критеріїв. Ранжирування резервів зниження витрат на підприємстві буде здійснюватися на основі критерію – частота появи того або іншого резерву в роботі авторів. Таким чином, першим резервом у системі проранжируваних факторів, буде той, котрий, на думку авторів, є пріоритетним.

Узагальнюючи точки зору фахівців, резерви зниження витрат можна розділити в залежності від пріоритетності на наступні групи:

1. Пріоритетні резерви зниження витрат для підприємства: покращення технічного рівня виробництва та використання інноваційних технологій. На думку А.В.Череп, В.А.Гагарського, О.Молвінського, О.Кобенко, А.Г.Соколовської вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес;

2. До важливих резервів зниження витрат підприємства відносять:

- планування, контроль та нормування витрат підприємства (Гагарський В.А., Молвінський О., Соколовська А.Г);

- мотивація персоналу (Гагарський В.А., Молвінський О.);

- вдосконалення організації виробництва і праці. Організація виробництва та праці включає: своєчасні переговори про більше сприятливі умови з постачальниками; горизонтальну інтеграцію; вертикальну інтеграцію; скорочення витрат на сировину та матеріали; купувати підприємству комплектуючи або робити їх (А.В.Череп, О.Молвінський, О.Кобенко, А.Г Соколовська);

3. До небажаного резерву зниження витрат відноситься резерв – скорочення витрат на оплату праці (О.Кобенко).

Вибір того чи іншого резерву зниження витрат на підприємстві буде засновано на конкретній ситуації, конкретного підприємства при скороченні витрат на виробництво того чи іншого виду продукції. Крім того, слід зазначити, що на думку О.Молвінського, відповідальними за управління витратами повинні бути менеджери компанії (начальники виробничих підрозділів, функціональні директори), оскільки тільки вони володіють технологією, управляють виробництвом і іншими бізнес-процесами, приймають рішення в рамках виробничо-господарської діяльності підприємства.

Систематичне зниження витрат забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, але і дає державі додаткові засоби як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального добробуту трудящих.

1. Гагарский В.А. Снижение издержек на основе оптимизации производственных процесов // Финансовый директор. – 2004 г. – №5.

2. О.Молвинський, О.Кобенко Як розробити систему управління витратами // Фінансовий директор. – 2003 р. – №11.

3. Соколовська А.Г Собівартість продукції в плануванні та управлінні промисловістю: Монографія К.: Ника-Центр, 1988. с. 412.

4.Череп А.В. Управління витратами суб'єктів господарювання: Монографія. - Ч.І. – Х.: ВД «ИНЖЕК», 2006. – 368с. Укр.мова.