Економічні науки/2. Фінансові відносини

Дорош В.Ю., Зубань Т.В.

Луцький національний технічний університет, Україна

Економічна природа фінансів домогосподарств

В Україні з розвитком ринкових відносин домогосподарство опинилося в нових умовах функціонування. Соціально-економічні трансформації, що відбулися і відбуваються в країні, зумовлюють необхідність перегляду всіх теоретичних уявлень про людину як громадянина, платника податків, отримувача суспільних благ. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним нині є з’ясування суті поняття «домогосподарство» та визначення основних пріоритетів його розвитку в сучасних умовах.

Питаннями про природу походження домогосподарств займалися представники різних течій і шкіл економічної і фінансової наук, такі як Г. Беккер, К. Бюхер, Дж. Кейнс, Ф. Кене, К. Ланкастер, Т. Мальтус, А. Маслоу, Дж. Мінсер, Ф. Модільяні, П. Самуельсон, Ж. Сей, І. Фішер, М. Фрідман, Т. Шульц. Дослідженням домогосподарств займалися вітчизняні вчені ще у ХІХ ст. ( С. Подолинський, В. Навроцький, Д. Журавський).

З погляду на економічні та ідеологічні причини, у фінансовій науці радянського союзу, поняття «домогосподарство» не розглядалося. Хоча деякі вчені-економісти такі як Б. Ічітовкін, І. Разумкова, О. Фесенко, В. Савченко досліджували поняття «домогосподарство» з позицій індивідуальної трудової діяльності.

З українських науковців, дослідженням домогосподарств в сучасних умовах займається В. Вітлінський, О. Гай, З. Ватаманюк, О. Гладун, Е. Лібанова, В. Леонова, О. Мірошниченко, Я. Петренко, Ю. Янель та інші.

З огляду на малий бізнес, домогосподарство аналізували такі вчені як О. Барановський, А. Кисельов, І. Жиляєв, Т. Ковальчук, О. Попов, В. Круглов, О. Титаренко.

Метою дослідження є трактуваня поняття «домогосподарство» з різних точок зору, аналіз сучасних наукових підходів до сутності домогосподарств вітчизняними і зарубіжними вченими.

Фінанси домогосподарств являються важливою складовою відтворення людського капіталу, а також хорошим джерелом залучення різноманітних ресурсів для економіки, її розвитку і функціонування.

Відповідно з рекомендаціями ООН домогосподарство визначається як «особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства».

З точки зору системи національних рахунків домогосподарства є одним із п’яти інституційних секторів національної економіки. За нею, домогосподарства – це невелика група людей, що проживають в одному помешканні, повністю або частково об’єднують свої доходи і майно, спільно споживають певні види товарів і послуг.

На думку Д. Журавського функціонування домашніх господарств потрібно аналізувати на основі вивчення системи показників: природних умов, народного побуту, відносин власності тощо. Його методичні підходи використовувались в дослідженнях О. Русова, П. Червінського та В. Вазара, які були представниками Чернігівської школи земської статистки.

Л. Окунєва вважає, що фінанси домогосподарств є особливим видом господарства, що впливає на всі економічні відносини в країні. Дослідник зауважує, що фінанси домогосподарств – це «економічні грошові відносини щодо формування і використання фондів коштів з метою забезпечення матеріальних і соціальних умов життя членів домогосподарства та їх відтворення».

М. Гончарова стверджує, що головною метою функціонування фінансового домогосподарства є активна роль людини як «агента попиту» у сфері економіки, добробут людини, її життя і фінансова спроможність.

В. Іванов відмічає, що сферою фінансових відносин є також система грошових відносин, адже отримуючи заробітну плату, підприємницькій дохід, вони, в свою чергу, отримують частину сукупного суспільного продукту, при цьому вони сплачують різні платежі і податки, таким чином формуючи доходи і витрати населення.

Такі науковці, як А. Бабич та Л. Павлова зауважують: «фінанси домогосподарств виступають одним із елементів фінансової системи. Вони є сукупністю грошових відносин щодо використання і формування сімейних бюджетів».

Ю. Воробйов стверджує, що фінанси домогосподарств «повинні розглядатись як самостійна сфера фінансової системи, оскільки їм властиві специфічні риси і особливості яких не мають суб’єкти господарювання – юридичні особи». О. Кириленко, Г. Башнянин, Н. Карлін також говорять про виокремлення фінансів домогосподарств з фінансової системи держави, а В. Кудряшов фінансовій системі України виділяє фінанси громадян. З ними погоджується В. Єгоров, який виокремлює бюджети домогосподарств у складі фінансових ресурсів, опосередковано контрольованих державою.

Проте, не всі дослідники вважають доцільним виділяти фінанси домогосподарств як самостійну категорію фінансової науки і фінансової системи в цілому.

Тому, підсумовуючи все вище вказане зазначимо, що економічна природа фінансів домогосподарств є дуже різноманітною, а визнання фінансів домогосподарств як окремої науки зайняло великий проміжок часу адже не всі вчені погоджувались з виділенням такої ланки в фінансовій системі країни.

Вважаємо, що фінанси домогосподарств потрібно виділяти як окрему категорію у фінансовій системі держави в цілому, адже вони виконують важливі функції у різних соціально–економічних процесах такі як: споживання, заощадження, постачання факторів виробництва, забезпеченні простого і розширеного відтворення домогосподарства необхідними фінансовими ресурсами. Тому їх роль для держави є значною, адже саме домашні господарства, люди, сім’ї є основою життєдіяльності будь-якого суспільства і національної економіки і саме завдяки їм зростає добробут держави.