Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки
к.е.н.,
доцент Поліщук О. А., Цивак Ю.Ю.
Вінницький торговельно-економічний інститут
КНЕУ, Україна
Обґрунтування доцільності інвестування в
сучасних умовах
Інвестиції виступають однією з головних рушійних сил
розвитку економічних відносин в цілому і експорту, зокрема. Від уміння
інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливості
вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і потенційний
динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів. Без надійних основ
інвестиційної діяльності, якими б професійно володіли спеціалісти відповідного
профілю, марно сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва,
науково-технічний і соціальний прогрес, а з ними і на належне місце у світовому
господарстві [1].
На процес інвестування впливає
багато факторів як зовнішнього так і внутрішнього характеру. І як показує
практика, основна проблема, пов’язана із залученням інвестицій в економіку
країни полягає в нестабільній політичній та економічній ситуації в країні.
Вирішення цих проблем лежить в площині модернізації та удосконалення
інвестиційного клімату в Україні.
Дослідження проблем інвестування
економіки завжди перебуває в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим,
що інвестиції порушують самі глибинні основи господарської діяльності,
визначаючи процес економічного росту в цілому.
Мета дослідження полягає в
обґрунтуванні доцільності інвестування в сучасних умовах та розробці пропозицій
щодо покращення інвестиційного клімату в країні.
На економіку України
фінансово-економічна криза мала чи не найбільший вплив, рівень ВВП зменшився на
15,1%, що стало катастрофічним. На поверхню вийшли проблеми, які потребують
негайного вирішення, здебільшого це проблеми відсутності достатньої величини
капіталу великих промислових підприємств. Однак, як показує практика, Україна
як держава не здатна вирішити цих проблем. Тому найбільше сподівань покладають
на іноземні інвестиції [2].
Водночас, сьогодні існує багато
факторів, які перешкоджають надходженню іноземних інвестицій, а точніше бажанню
розвинутих країн інвестувати саме в Україну. До них, наприклад, можна віднести:
- нестабільність і невизначеність законодавчих актів,
різкі і непередбачені зміни в податковій політиці;
- невизначеність у питаннях власності, особливо на
природні ресурси;
- гострий дефіцит комерційної, юридичної і ринкової
інформації і багато інших проблем [3, с.77].
Якщо прослідкувати за обсягами надходжень інвестицій в
Україні в 2009 році то побачимо, що інвестиції до України у 2009 надходили із
125 країн світу. До десятки найбільших країн-інвесторів, на яких припадає
більше 81% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, входять: Кіпр (8593,2
млн.дол.США), Німеччина (6613,0 млн.дол.США), Нідерланди (4002,0 млн.дол.США),
РФ (2674,6 млн.дол.США), Австрія (2604,1 млн.дол.США), Об'єднане Королівство
(2375,9 млн.дол.США), Франція (1640,1 млн.дол.США), США (1387,1 млн.дол.США),
Віргінські, Британські о-ви (1371,0 млн.дол.США) і Швеція (1272,3 млн.дол.США).
На підприємствах промисловості зосереджено 9021,9
млн.дол.США (22,5%) загального обсягу прямих інвестицій до України, в т.ч. в
переробній галузі - 7740,8 млн.дол, в добувній - 1128,1 млн.дол.США.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених
в Україну, на 1 січня 2010 р. склав 40 млрд. 026,8 млн. дол., що на 12,4%
більше обсягів інвестицій на початок 2009 р. та в розрахунку на одну особу
становив 872,6 дол. Найбільші їх обсяги надійшли із Кіпру (1848,2 млн.дол.США),
Нідерландів (802,2млн.дол.США), Німеччини (535,6 млн.дол.США), Франції (503,4
млн.дол.США), РФ (435,3 млн.дол.США), Австрії (351,8 млн.дол.США), Об'єднаного
Королівства (243,4 млн.дол.США), Польщі (194,7 млн.дол.США), Швеції (189,7
млн.дол.США) і США (185,4 млн.дол.США) [4].
Таблиця 1
Обсяги прямих інвестицій в економіку України
станом на 01.10.2010 р.
Країни |
Обсяги прямих інвестицій |
У % до підсумку |
Всього |
6851,3 |
100,0 |
у тому числі |
|
|
Кіпр |
6358,0 |
92,8 |
Російська Федерація |
164,5 |
2,4 |
Латвія |
76,2 |
1,1 |
Польща |
49,7 |
0,7 |
Грузія |
30,6 |
0,4 |
Казахстан |
25,9 |
0,4 |
Віргінські острови, Британські Інші країни |
20,8 |
0,3 |
Інші країни |
125,6 |
1,9 |
Іноземні інвестиції нерівномірно
розподіляються по регіонах країни. Найбільш пріоритетними, з погляду аналізу
політики реформ, є: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська,
Львівська, Одеська, Харківська області, а також м. Київ.
Отже, інвестиції виступають
найважливішими засобом забезпечення умов виходу України зі сформованої
економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення
високого розвитку технічного прогресу, підвищення якісних показників
господарської діяльності підприємств. Забезпечення зростання обсягу надходжень
у країну іноземних інвестицій залежить від:
- забезпечення макроекономічної і
політичної стабільності;
- зниження бар'єру для іноземних
підприємців шляхом впровадження одноразової процедури започаткування нового
бізнесу;
- створення чіткого і надійного
правового поля, здатного забезпечити захист прав власника;
- реформування системи
оподаткування у напрямі зниження податкового тиску, вдосконалення системи
стягнення і відшкодування податків; перегляд митних тарифів;
- проведення активної боротьби з
корупцією та бюрократичними затягуваннями;
- сприяння створенню в Україні
фондового ринку з урахуванням конкурентоспроможності вітчизняних і зарубіжних
інвесторів та активності фінансових посередників, стимулюючи залучення
портфельних іноземних інвестицій;
- доведення певних законодавчих
норм, в т.ч. Митного кодексу та митної номенклатури у відповідність
загальноєвропейським.
Для стимулювання внутрішніх інвестицій, які є також
невід’ємною складовою інвестиційної привабливості України, є виправданим
надання пільг малому та середньому бізнесу, запропонування до реалізації вже
розроблених інвестиційних проектів, що потребує створення спеціальних
інформаційно-економічних підрозділів на рівні регіонів.
Література:
1.
Жовнірчик Я.Ф. Основні напрями
удосконалення механізмів реалізації регіональної інвестиційної політики //
Інвестиції: практика та досвід. – 2010. - №15. – С.3-7.
2.
Худавердієва
В.А. Стратегія
залучення іноземних інвестицій у економіку України // Фінанси України. – 2010.
- №6. – С.62-71.
3.
Череп А.В.
Іванова А.Г. Інвестиційна привабливість України та шляхи її поліпшення //
Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №5. – С.76-79.
4.
Державний
комітет статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/.