Литвиненко Л.В.  студентка групи 3Ф1

Моргунова Т.І. доцент кафедри бухгалтерського обліку

Херсонський Національний Технічний Університет

 

 

                     Шляхи удосконалення механізму відшкодування ПДВ

 

 

У цій статті ми ставимо за мету проаналізувати шляхи удосконалення   механізму відшкодування ПДВ та на підставі проведеного аналізу  запропонувати шляхи покращання діючого в Україні механізму бюджетного відшкодування.

Крім того, шляхи вирішення зазначеної проблеми шукають і іноземні науковці. Тому не дивно, що значна кількість досліджень публікується також в іноземних виданнях

Ключові слова: податок, бюджетне відшкодування, ПДВ.

 

Вирішення проблеми відшкодування ПДВ є запорукою успішного функціонування податку на додану вартість. Для того, щоб заохочувати експортерів, держава повинна здійснювати відшкодування в дуже короткий термін. Однак при цьому з’являються великі можливості для шахраїв, які, здійснюючи операції з фіктивного експорту, планують якнайшвидше отримати відшкодування.

У багатьох країнах, що розвиваються, така дилема вирішується не на користь експортерів. Підприємства отримують довготривалу й громіздку процедуру перевірки, для прискорення якої необхідно надати „матеріальну допомогу” представнику податкового органу. Як наслідок, відшкодування ПДВ стає окремою сферою кримінального бізнесу, в органах державної влади зростає корупція, а чесні платники податків втрачають навіть теоретичні шанси на отримання відшкодування.

Описана вище ситуація характерна для багатьох країн світу (у т.ч. України), кожна з яких намагається вирішити цю проблему, покращивши механізм відшкодування податку на додану вартість. Єдиного універсального шляху вдосконалення не існує. Кожна держава, виходячи із своїх реалій (політичної та економічної ситуації, податкової культури, рівня інфляції та розвитку ринкових структур), намагається запровадити таку систему відшкодування ПДВ, яка б заохочувала експортерів і не надавала б можливостей для шахрайств.[6]

Одним із шляхів такого вдосконалення є групування платників податку (експортерів). При цьому підприємства певних груп (групи) отримують право на відшкодування податку протягом кількох тижнів з моменту подання заяви; у той же час підприємства інших груп повинні чекати завершення довготривалої процедури перевірки. Результатом групування стало виокремлення підприємств „золотого класу” (тобто чесних експортерів).

Іншим шляхом вдосконалення механізму відшкодування ПДВ є намагання створити окремий державний орган зі сприяння експорту, який має розглядати обґрунтованість заяв на відшкодування податку на додану вартість та сприяти збільшенню числа експортних операцій. Як показує практика, такі органи слабо інтегруються в систему податкової служби та митниці і, як наслідок, не можуть контролювати законність проведення відшкодування[4].

Іншою альтернативою вдосконалення механізму відшкодування ПДВ є схема із застосуванням банківського сектора. За нею платник, який бажає отримати відшкодування, повинен покласти на спеціальний строковий банківський рахунок грошовий внесок (у розмірі суми відшкодування або її частини), на який протягом визначеного терміну нараховуватимуть відсотки. Одразу після депонування коштів такий платник отримує на свій поточний рахунок суму бюджетного відшкодування. А зазначений вище депозит слугує забезпеченням  повернення суми відшкодування у випадку, якщо експортер не має право на таке відшкодування. Кошти на депозитному рахунку знаходяться протягом певного терміну (як правило не більше 12 місяців), достатнього для проведення податковим органом перевірки обґрунтованості заявлених до відшкодування сум. Після завершення перевірки в разі позитивного рішення податкового органу платник має право розпоряджатися коштами, що знаходяться на такому спеціальному рахунку. У протилежному випадку за розпорядженням податкового органу кошти з такого рахунку повинні бути перераховані до бюджету.

Привабливість такої схеми для експортера полягає в тому, що під час проведення податковим органом перевірки він (експортер) отримує додатковий прибуток у вигляді банківських відсотків.

Іншим шляхом вдосконалення механізму відшкодування ПДВ є намагання створити окремий державний орган зі сприяння експорту, який має розглядати обґрунтованість заяв на відшкодування податку на додану вартість та сприяти збільшенню числа експортних операцій. Як показує практика, такі органи слабо інтегруються в систему податкової служби та митниці і, як наслідок, не можуть контролювати законність проведення відшкодування.[4]

  Можливим варіантом покращання системи відшкодування ПДВ є випуск векселів Скарбниці на суму бюджетної заборгованості. Після подання заяви на відшкодування експортер отримує на заявлену суму іменні векселі Скарбниці. Вони не можуть бути продані, обміняні або передані у заставу. Їх використання обмежене сферою таких платежів: сплата зборів до Пенсійного та соціальних фондів; сплата „зарплатних податків” (з доходів працівників) та з прибутку компанії тощо.

На нашу думку, виходячи із зазначеного, можна  запропонувати такі два шляхи покращання механізму відшкодування податку на додану вартість в Україні.

  Перший шлях. Платник ПДВ подає до податкового органу декларацію, в якій сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань. У разі, якщо сума перевищення більша за 10 000 грн., така сума підлягає відшкодуванню платнику ПДВ. Однак, якщо на думку платника таке перевищення є нехарактерним для його діяльності, сума зазначеного перевищення може бути зарахована у рахунок майбутніх платежів, про що платник у письмовій формі повідомляє податковий орган. Для отримання бюджетного відшкодування платник повинен надати податковому органу банківську гарантію або страхове свідоцтво, за яким застрахованою особою є відповідний податковий орган. Надання цих документів свідчитиме про те, що банк (або страхова компанія) стали зобов’язаними особами, отже, якщо платник ПДВ отримає відшкодування без законних на те підстав і не зможе через будь-які причини повернути таке відшкодування на вимогу податкового органу, то банк (страхова компанія) повинен виплатити бюджету суму, що дорівнює отриманому платником відшкодуванню. Задля недопущення шахрайств у фінансовій сфері можна посилити вимоги щодо банків (страховиків) щодо надання банківських гарантій або страхових свідоцтв.

Для отримання банківської гарантії (страховки) платник може звернутися до обслуговуючого банку (страхової компанії) і надати пакет документів, які свідчать про обґрунтованість його права на відшкодування.

На сьогодні фінансові установи володіють достатньою інформацією, щоб визначити ризики по даній операції й прийняти рішення про надання або ненадання банківської гарантії (страхового свідоцтва).

У разі позитивного рішення фінансової установи платник ПДВ подає документи (банківську гарантію або страховий поліс) до податкового органу. Останній у свою чергу повинен протягом 10 банківських днів перерахувати суму відшкодування на поточний рахунок платника ПДВ.

Якщо платник через недостатність активів, погану кредитну історію або інші причини не зміг отримати гарантію (страховку), то він повинен очікувати на рішення податкового органу щодо обґрунтованості заявлених до відшкодування сум.

У будь-якому випадку податковий орган повинен протягом 12 місяців з дати подання платником декларації з від’ємним значенням прийняти рішення про згоду (незгоду) сплатити відшкодування. Якщо таке рішення протягом визначеного терміну не приймається, то це означає, що податковий орган не виявив порушень у діях платника, а банківська гарантія і страхове свідоцтво (якщо такі були) припиняють свою дію.

 Другий шлях. Держава в особі Національного банку України надає на пільгових умовах цільові позики комерційним банкам з метою розширення кредитування підприємств-експортерів. Забезпеченням в останньому випадку виступатимуть майнові права експортерів на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Після подання декларації (в разі, якщо сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, перевищує 10 000 грн.) платник може звернутися до обслуговуючого банку з проханням надати зазначений кредит. Отримавши підтверджуючі документи, банк ретельно вивчає обґрунтованість заявлених до відшкодування сум і приймає рішення про надання (ненадання) кредиту. У разі наявності сумнівів банк може запропонувати платнику надати додаткове забезпечення повернення кредиту.

У разі видачі кредиту комерційний банк очікуватиме на рішення податкового органу, який, в свою чергу, після проведення перевірки (не пізніше ніж через 12 місяців з дати подання декларації) в разі позитивних висновків перераховує суму бюджетного відшкодування на спеціальний банківський рахунок. Після цього підприємство-експортер перераховує зазначені кошти банку повернення основної суми кредиту та відсотків. Залишок підлягає зарахуванню на поточний рахунок платника ПДВ.

У разі негативного рішення податкового органу банк має право вжити всіх заходів щодо повернення виданого кредиту.[5]

Отже, на підставі проведеного аналізу можна зробити такі висновки:

– досвід країн, що розвиваються, свідчить про значну кількість розроблених, впроваджених і перевірених практикою важелів та інструментів, що використовувалися (та використовуються) задля вирішення проблеми відшкодування ПДВ, деякі з таких важелів та інструментів можуть бути використані і в Україні;

– запропоновані нами шляхи удосконалення механізму відшкодування ПДВ в Україні дозволяють вирішити значну кількість проблем у сфері відшкодування ПДВ, а саме:

1) податкові органи отримають 12 місяців на проведення перевірки обґрунтованості заявлених до відшкодування сум;

2) експортери, завдячуючи фінансовим установам, зможуть отримати кошти на поповнен­ня оборотних фондів;

3) фінансові установи, в свою чергу, матимуть можливість збільшити свої доходи, отримати більше інформації та можливостей для більш тісного співробітництва зі своїми клієнтами.

 

Список використаних джерел:

 

 1. Соколовська А. Проблеми реформування податку на додану вартість в Україні // Економіка України. – 2004. – № 4, – С. 24–31.

 2. Подолянец В. К системе без сбоев // Металл – 2004. – № 12. – С. 12–14.

 3. Surath Jinakul. Tax fraud: Customs Department officials strive to plug the loopholes that make export tax fraud possible // Bangkok Post, August 27. – 2009.

 4. http://www.ukrreferat.com/index.php.Офіційний сайт Ukrreferat.

 5. http://www.google.com. Офіційний сайт Вікіпедія.

 6. http://www.referaty.pp.uа. Офіційний сайт Googl.