К.е.н., доцент Янчук Г.С., магістр Чорна О.С.

Вінницький національний аграрний університет

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Як би стрімко не розвивались ринкові відносини з їх приватною власністю і комерційними інтересами, сучасне суспільство без бюджетних установ і організацій навряд чи можна уявити. Складовою всіх витрат, що здійснюються в бюджетних установах, є витрати на оплату праці. За визначенням спеціалістів, праця як економічний ресурс є сукупністю використовуваних при здійсненні громадсько-корисної діяльності фізичних та розумових здібностей людей. Останніми роками спостерігається велика диференціяція заробітної плати між окремими соціальними групами. На сьогодні у цій сфері склалась кризова ситуація. Заробітна плата втратила здатність бути стимулювальним фактором, що ускладнює проведення мотивувальної політики.

Законом визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Сьогодні саме їй належить переважне значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію зараховують до найскладніших. Заробітна плата при правильній організації забезпечує прямий і безпосередній зв’язок доходів з кількістю та якістю витраченої праці. Саме за її допомогою оцінюється і кваліфікація працівника, і складність виконуваної ним роботи, і обсяг та якість вироблених матеріальних благ, наданих послуг. Праця керівних працівників, спеціалістів і робочих оцінюється, виходячи з реультатів роботи підприємства чи виробничих підрозділів. За допомогою заробітної плати оцінюється результати не лише індивідуальної, а й колективної праці бригад, підрядних колективів і підприємств у цілому.

Фонд заробітної плати працівників штатного складу планується та враховується за кодом економічної класифікації витрат 1110“Оплата праці працівникам бюджетних установ”. Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ організацій, військовослужбовців, осіб рядового та керівного складу органів внутрішніх справ, органів і закладів виконання наказів, податкової поліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби згідно зі встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками, а також матеріальну допомогу, у тому числі витрати на премії та інші види заохочень або винагород (у грошовій та/або в матеріальній формі). Величина оплати праці відображається без нарахувань до фонду плати праці, які враховуються за кодом 1120 “Нарахування на заробітну плату”.

Для кожного із закладів освіти, науки, охорони здоров’я, соціального забезпечення, культури, фізкультури та спорту, архівних закладів, органів виконавчої влади, місцевого самоуправління та інших закладів, що фінансуються з бюджету, існують деякі особливості нарахування заробітної плати.

Бухгалтерський облік на підприємстві має забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного працівника у співвідношенні з кількістю та якістю витраченої праці, діючими формами та системами її оплати, а також правильний розрахунок утримань із заробітної плати, контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітку, своєчасним виявленням резервів подальшого зростання продуктивності праці; правильне нарахування та розподіл за напрямами витрат відрахувань на соціальне страхування та відрахувань у Пенсійний фонд України.

Для обліку розрахунків з оплати праці застосовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. Цей рахунок активно-пасивний, балансовий, розрахунковий.

На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) – рахунок 671.

За кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом здійснюється за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто за кожним працівником) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по відділу та по підприємству в цілому. Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. За кредитом субрахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображається нарахована заробітна плата працівникам за звітній місяць. Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту субрахунка 661 у дебет рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”.

Заробітну плату бюджетних установ з практичного погляду можна охарактеризувати як плату, що надається за використання праці або як ціну витраченої праці. Вона може бути у вигляді премій, гонорарів, місячних окладів тощо і виконує ряд функцій: відтворювальну, стимулювальну, регуляторну та соціальну.

Звідси видно, що реальна заробітна плата тісно пов’язана з номінальною і цінами на товари та послуги.

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах з обліку оплати праці суттєво відрізняється від господарсько-розрахункових підприємств: визначальним для бухгалтерського обліку бюджетних установ є їх статус не прибуткових; джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності – фінансування на оплату праці здійснюється за кошторисно-бюджетним методом; користувачі – органи державної та місцевої влади (Держказначейство, Управління охорони здоров’я), що суттєво відрізняється від користувачів підприємств не бюджетної сфери; нормативні документи з регулювання порядку ведення обліку в бюджетних установах приймає Державне казначейство України.

Організація обліку витрат взагалі, а особливо організація обліку витрат на оплату праці завжди потребує багато часу, тому, як правило, цю ділянку роботи намагаються автоматизувати однією з перших. Це сприяє скороченню матеріальних і трудових витрат на збирання, оброблення та аналіз даних з питань праці та її оплати з метою прийняття виважених оперативних управлінських рішень.

Основними напрямами організації обліку праці та її оплати мають бути: правильне організування обліку особового складу, обліку робочого часу, виробітку та нарахування заробітної плати, суворе дотримання законодавства про оплату праці, точні та своєчасні розрахунками з оплати праці.

Література:

1. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. № 108-95-ВР.

2. Матвєєва В. Усе про облік і оподаткування бюджетних організацій / В. Матвєєва, С. Замазій, Я. Криженко ; [за ред. проф. Я. Кавторєва]. – Х. : Фактор, 2009. – 720 с.

3. Синько Н. Мінімальна заробітна плата / Н. Синько // Заробітна плата. – 2010. – № 6. – С. 73.

4. Соломонов С. Системи становлення системи оплати плаці на підприємстві / С. Соломонов // Довідник економіста. – 2010. – № 6. – С. 73– 77.