Економічні науки / 7. Облік і аудит

Швець Алла Григорівна

Науковий керівник: Здирко Н.Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Суть внутрішнього аудиту та його організація на підприємстві

Перехід України на ринкові засади господарювання привів до суттєвих змін у плануванні, обліку та контролю виробничо-господарської діяльності підприємств різних галузей економіки та форм власності. Одним з інструментів контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємствами є аудит, який юридично почав розвиватися з прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність» у 1993 р. Проте, поряд із зовнішнім аудитом, який розвивається досить стрімко, внутрішньому аудиту приділяється зовсім недостатньо уваги, що і зумовило актуальність обраної теми.

Також, актуальність обраної проблеми підтверджується ще й тим, що існує точка зору про недоцільність розмежування аудиту на внутрішній і зовнішній, оскільки внутрішнього аудиту не існує.

Питання суті та організації внутрішнього аудиту на підприємстві досліджували Н.А. Бортник, А.Н. Бортник, Я.В. Мех. , Ф.Ф. Бутинець, П.Н. Майданевич, Абдул Каюм, С.К. Федосеев, О.А. Олейник, П.Н. Майданевич, Є.І. Волошина, В.П. Пантелєєв, М.Д. Корінько, В.С. Рудницький , А.М. Сонін , А.Н. Сушкевич. Однак, не зважаючи на значні здобутки у даній галузі, існує значне коло питань, які потребують подальшого вивчення і дослідження.

Внутрішній аудит являє собою незалежну діяльність суб’єкта господарювання спрямовану на перевірку та оцінку його діяльності в інтересах керівництва.

Внутрішній аудит здійснює внутрішня аудиторська служба підприємства, що періодично здійснює перевірки та оцінює: а) адекватність й ефективність заходів та системи внутрішньо-технологічного контролю; б) управління господарськими та фінансовими ризиками; в) повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності; г) дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку; д) відповідність регулятивним вимогам.

Метою проведення внутрішнього аудиту є захист інтересів власників щодо збереження та ефективного використання ресурсів підприємства, а також отримання достовірної та повної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Особливий попит на внутрішній аудит виник в останнє десятиліття. Необхідність внутрішнього аудиту обумовлена низкою факторів: зростання обсягів діяльності підприємств утворює проблему обміну інформацією в багаторівневому апараті управління, таким чином ускладнюється контроль різних ланок управління з боку центрального керівництва, що збільшує ризик помилок і сприяє зловживанням з боку персоналу. Наявність внутрішнього аудиту є обов’язковим для власників, які безпосередньо не займаються управлінням підприємства, а передали ці функції менеджерам. Тому, незважаючи на професіоналізм менеджменту, актуальним стає питання контролю за діяльністю підприємства, одним із головних інструментів якого може бути внутрішній аудит.

До типових функцій внутрішнього аудиту , які притаманні будь-якому підприємству, можна віднести:

Ø аналіз та оцінка стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, розробка рекомендацій щодо удосконалення цих систем;

Ø перевірка дотримання чинних норм законодавства, а також положень облікової політики та внутрішньої нормативно-методичної бази підприємства;

Ø перевірка наявності, стану і забезпечення збереження майна;

Ø зменшення ризиків у проведенні операцій, пов’язаних з ефективним використанням ресурсів;

Ø розробка і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та пропозицій з підвищення ефективності управління.

Не зважаючи на те, що сьогодні в Україні стрімко розвивається внутрішній аудит, до цих пір не розроблено нормативної бази щодо регулювання даного питання, хоча на сьогодні абсолютно неврегульованими залишаються питання методичного та організаційного забезпечення внутрішнього аудиту.

В Україні в якості національних стандартів аудиту з 2005 року застосовуються Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. В даних стандартах опосередковано визначено сутність внутрішнього аудиту, його мету та критерії.

Згідно із Міжнародними стандартами, до етичних принципів внутрішнього аудиту відносяться:

Ü незалежність та об'єктивність - припускають безсторонність внутрішніх аудиторів, об'єктивні судження про об'єкти і результати перевірки, незалежність від своїх колег, включаючи керівника аудиторської служби;

Ü доброзичливість - внутрішні аудитори повинні підтримувати нормальні ділові стосунки як між собою, так і з персоналом, керівництвом підрозділу, що перевіряється, а також із зовнішніми контролерами;

Ü професіоналізм та компетентність - внутрішній аудитор повинен володіти необхідними знаннями і майстерністю для належного виконання своїх функцій, повинен уміти своєчасно розпізнати і точно оцінити відхилення від нормального ходу процесів, у тому числі потенційні проблеми, уміти вдало застосувати свої знання в кризових ситуаціях, вийти з них без залучення додаткової допомоги, зобов'язаний дотримуватися професійної обережності, тобто уникати помилкових дій, неефективної роботи і конфлікту інтересів;

Ü конфіденційність - означає, що аудитори мають бути обережні в питаннях використання інформації, отриманої в процесі виконання своїх функцій. Вони не повинні використовувати конфіденційну інформацію і свої службові стосунки в особистих цілях;

Ü лояльність - аудиторів означає, що вони не мають бути свідомо втягнуті в нелегальну або неналежну діяльність, брати участь в діях або діяльності, які можуть дискредитувати професію аудитора, вплинути на незалежність і об'єктивність аудитора, викликати конфлікт інтересів, завдати шкоди (прямо або побічно) підприємству.

Основою внутрішнього аудиту і головним правилом в роботі внутрішніх аудиторів є стандарти професійної діяльності :

1. Стандарт "організаційний статус служби внутрішнього аудиту". Орган внутрішнього аудиту не має бути підзвітний виконавчим органам управління, інакше порушується об'єктивність внутрішніх аудиторів під час перевірки діяльності посадовців. Організаційний статус має бути достатній для гарантії широких повноважень внутрішніх аудиторів, усунення відхилень, виявлених за результатами перевірки, впровадження рекомендацій аудиторів

2. Стандарт "навчання". Для збереження професіоналізму внутрішні аудитори зобов'язані підвищувати свою професійну підготовку, постійно підтримувати необхідний рівень знань шляхом відвідування професійних семінарів, курсів, участі в конференціях, науково-практичній роботі, ознайомлення з новою літературою, навчання по індивідуальних програмах.

3. Стандарт "планування внутрішнього аудиту" передбачає вимоги до складання планів і програм внутрішнього аудиту. Цю діяльність очолює керівник служби. Плани повинні включати напрями, терміни і об'єми робіт, необхідні кадрові, фінансові і інші ресурси. Програма внутрішнього аудиту - документально оформлений план реалізації певних контрольних заходів, в якому приведені цілі, завдання, об'єкти аудиту, джерело інформації, послідовність і терміни виконання робіт, необхідні ресурси, склад виконавців, порядок дій. При плануванні важливо орієнтуватися на мінімум витрат і максимум ефекту, враховувати упущену вигоду від альтернативного вкладення засобів.

4. Стандарт "проведення внутрішнього аудиту" встановлює необхідність збору аудиторських доказів для обґрунтування думки аудитора визначає прийоми і методи перевірок, конкретні аудиторські процедури, базові методики перевірок різних об'єктів з вказівкою в них цілей і завдань аудиту, джерел інформації, класифікації можливих відхилень і типових помилок, послідовності робіт (у тому числі дій внутрішнього аудитора в тих або інших ситуаціях), типових робітників і звітних документів

5. Стандарт "звіт за результатами внутрішнього аудиту" регламентує порядок складання і надання звітності внутрішніх аудиторів. На відміну від звітності зовнішнього аудитора, для внутрішніх аудиторів не існує стандартної форми звітів. Основні вимоги до звітів - об'єктивність, ясність, лаконічність, конструктивність і своєчасність. Такі звіти повинні розкривати виявлені відхилення, обставини, при яких вони були виявлені; оцінку впливу відхилень на діяльність підрозділу і підприємства в цілому; рекомендації відносно їх усунення; конструктивні пропозиції по вдосконаленню аспектів функціонування підприємства.

6. Стандарт "доведення результатів внутрішнього аудиту до зацікавлених осіб і наступні дії" регламентує порядок і форми доведення результатів перевірок до замовників внутрішнього аудиту. Внутрішні аудитори повинні відстежувати впровадження в практику рекомендацій аудиту і докладати про це власникам або іншим уповноваженим особам.

7. Стандарт "контроль якості роботи внутрішніх аудиторів" регламентує попередній контроль, поточний, наступний. Керівник аудиторської служби несе відповідальність за забезпечення контролю якості роботи аудиторів. Він перевіряє об'єктивність виводів аудиторів, адекватність їх робочих документів отриманим в ході аудиту результатам, достатність аудиторських підтверджень, розглядає претензії до їх роботи. Контроль якості включає також перевірку виконання внутрішніми аудиторами своїх посадових обов'язків, кодексу етики і стандартів внутрішнього аудиту.

Організація процесу внутрішнього аудиту зумовлена необхідністю надання користувачам результатів діяльності служби внутрішнього аудиту достовірної інформації про діяльність підприємства та розробки пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства.

В.С. Рудницький розглядає наступні передумови ефективної організації процесу внутрішнього аудиту:

– впровадження нових форм контролю, які відповідають нинішнім ринковим відносинам;

– потреба управлінського персоналу в інформації про стан діяльності ;

– оперативний взаємозв’язок між підрозділами підприємства та управлінським персоналом.

У процесі організації внутрішнього аудиту слід пам’ятати, що він повинен бути організований на такому рівні, щоб результат діяльності служби внутрішнього аудиту об’єктивно відображав діяльність підрозділу, який перевіряється, а також був доступний для розуміння всім користувачам такої інформації. Для виконання даної умови внутрішнім аудиторам необхідно дотримуватись принципів при організації внутрішнього аудиту.

Таким чином, М.Т. Білуха визначає наступні принципи організації внутрішнього аудиту:

Ø спеціалізації і кооперування - передбачають розподіл праці секторів груп контролерів, окремих виконавців і співвиконавців контрольно-аудиторських процедур;

Ø пропорційності - полягає у додержанні правильного співвідношення інформаційного забезпечення контрольно-аудиторських підрозділів бухгалтерією, фінансовим відділом і обчислювальними центрами з метою забезпечення пропорційності надходження економічної інформації для використання контролерами при перевірці операцій;

Ø паралельності - одночасне паралельне виконання контрольно-аудиторських процедур для перевірки різних за змістом господарських операцій;

Ø прямоточності - дає змогу раціонально організовувати потоки між учасниками контрольно-аудиторського процесу;

Ø безперервності - відображення підприємницької діяльності у бухгалтерському обліку зумовлює потребу організації безперервного контролю;

Ø ритмічності - забезпечується рівномірним виконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців.

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату і оптимальному застосуванню його організаційних форм.

Залежно від адміністративного господарювання розрізняють три типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту :

1. лінійну (працівники внутрішнього аудиту прямо підкоряються керівникові підприємства),

2. штабну (служба внутрішнього аудиту розділяється на сектори, якими керують співробітники, що підкоряються керівникові внутрішнього аудиту),

3. комбіновану (можлива передача окремим службам управління частині прав і функціональних обов'язків внутрішніх аудиторів).

Залежно від розподілу праці працівників сфери контролю розрізняють:

Ü централізовану - аудитори знаходяться в штаті бухгалтерії і підкоряються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні;

Ü децентралізовану - аудитори виділені в самостійний структурний підрозділ.

Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підкоряється керівникові підприємства.

У посадових інструкціях внутрішніх аудиторів слід чітко фіксувати як права, так і обов'язки працівників.

Зразковий склад і структура служби внутрішнього аудиту :

1. Керівник служби (сертифікований аудитор). Затверджує план-графік перевірок усіх підрозділів, визначає склад групи для перевірки діяльності філій, контролює підготовку до перевірки філій і документальне оформлення результатів дій, здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності, проводить консультації з окремих питань, контролює виконання наказів і розпоряджень керівника головного підприємства з господарських питань, складає загальний звіт про виконану службою внутрішнього аудиту роботу.

2. Фахівець з розрахунків. Проводить аналіз фінансових потоків між підрозділами і головним підприємством, надає консультації з фінансових питань, бере участь в складанні загального плану і програми внутрішнього аудиту, в поточному контролі за фінансовою діяльністю підрозділів, складанням звітів про результати внутрішнього аудиту.

3. Фахівець з документальних перевірок звітності. Готує план-графік перевірок підрозділів, комплектує виїзну групу, організовує і здійснює поточний контроль роботи з підрозділами, доводить до відома керівників служб основні результати аудиту, бере участь в підготовці, безпосередньо здійснює і документально оформляє результати аудиторських дій, складає звіт за результатами внутрішнього аудиту.

До складу аудиторської служби також можуть входити і інші фахівці (по оподаткуванню, правовим питанням, фінансовому аналізу і тому подібне) або притягуватися до роботи на договірних началах разом з експертами.

Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів повинен здійснюватися в певній послідовності. Етапами процесу внутрішнього аудиту є:

1.Підготовка до проведення перевірки

2. Інформаційне забезпечення перевірки

3. Складання плану перевірки

4. Процес перевірки

5. Обговорення попередніх виводів і пропозицій з керівництвом підрозділу, що перевіряється

6. Підготовка звіту аудитора

7. Впровадження рішень, пропозицій за результатами перевірки

Результати внутрішнього аудиту не можуть вважатися досягнутими, поки не будуть впроваджені рекомендації і усунені виявлені відхилення.

При організації процесу внутрішнього аудиту слід пам’ятати, що для перевірки різних об’єктів на підприємстві здійснення внутрішнього аудиту буде включати різні етапи, проте організація процесу внутрішнього аудиту матиме стандартне наповнення (рис. 1.):

Рис. 1. Етапи організації внутрішнього аудиту на підприємстві

Таким чином, здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві передбачає врахування ризику вміння управляти ним для забезпечення ефективної діяльності підприємства. Процес організації внутрішнього аудиту передбачає врахування передумов та принципів, які висуває час та нинішнє економічне становище країни.

Впровадження внутрішнього аудиту має великі перспективи, особливо на сільськогосподарських підприємствах. Важливість внутрішнього аудиту визнана на світовому рівні, а тому суб’єкти підприємницької діяльності також повинні дати йому шанс продемонструвати свої можливості і довести як власникам, так і управлінському персоналу свою необхідність, як потужного інструмента підвищення ефективності бізнесу.

Література:

1. Верхоглядова Н.І. Розвиток внутрішнього аудиту // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – 2009. - №1 (20). – С. 136 – 140.

2. Дема Д.І. Організація процесу внутрішнього аудиту на підприємстві // Вісник ЖДТУ. – 2010. - №2 (52). – С. 95 – 96.

3. Кравченко В.В. Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в сучасних умовах господарювання // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. - 2010. - Вип. 17 – С. 36 – 40.

4. Машталяр Г.П. Суть та організація внутрішнього аудиту на підприємстві // Облік, аналіз, аудит. – 2009. - №5. – С. 26 – 31.

5. Петренко Н.І., Філозоп О.В. Правова основа організації внутрішнього аудиту в Україні // Міжнародний збірник наукових праць. – 2009. - Випуск 1(16). – С. 218 - 228.

6. Утенкова К.О. Внутрішній аудит в аграрних підприємствах: проблеми і перспективи розвитку // Облік і фінанси АПК . – 2010. - №2. – С. 101 – 103.

7. Філозоп О.В. Організація процесу внутрішнього аудиту на підприємстві // Міжнародний збірник наукових праць. – 2009. - Випуск 1(13). – С. 1 – 6.

8. Чуєнков А.Є. Сутність та організація служби внутрішнього аудиту // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. – 2010. - №7-8. – С. 38 – 43.

9. http://www.dsbrickworks.com/osnovn-zasadi-auditu/257-profesjn-standarti-vnutrshnogo-auditu.html

10. http://www.dsbrickworks.com/osnovn-zasadi-auditu/256-organzaczya-vnutrshnogo-auditu.html

.