Економіка / фінансові відносини

Гаврилюк О.М

Науковий керівник: Здирко Н. Г.

Вінницький національний аграрний університет

ОСНОВНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Становлення та розвиток аудиту в Україні – процес довготривалий, хоча сучасний стан незалежного аудиту в країні дозволяє розглядати його як сформовану професійну інтелектуальну діяльність у сфері господарювання. Невизначенність концептуальної основи, теоретичних та методичних основ контролю якості аудиторських послуг на мікро та макрорівнях, відсутність теоретичних положень щодо реалізації механізму контролю якості аудиту в сучасній економіці спонукає переосмислити основні принципи забезпечення якості аудиторських послуг. Водночас подальший розвиток аудиторської діяльності вимагає вирішення питань, що пов'язані з підвищенням його якісного рівня. Це дозволить зміцнити престиж професії і підвищити ступінь довіри до інформації, що надається аудиторами[1].

Значний внесок в дослідження стану контролю якості аудиторських послуг зробили зарубіжні та вітчизняні вчені: Р. Адамс, Е. Аренс, Д. Лоббек, Д. Робертсон, Е. Гутцайт, В. Бурцев, Ю. Данилевський, В. Суйц, М. Білуха, Ф. Бутинець, Я. Гончарук, Г. Давидов, Н. Дорош, Л. Кулаковська, Ю. Піча, В. Рудницький, Б. Усач, . Голова, Є.В. Мниха, О.Ю. Редька, Л. Кулаковська та ін.

Якість аудиторських послуг – це системне дотримання реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та стандартів аудиту, дотримання Кодексу професійної етики і професійна діяльність в сфері аудиту[2].

Серед основних проблем якості аудиторських послуг слід виділити:

– низький рівень зовнішнього контролю;

– масовий характер недотримання етичних вимог з боку аудиторів, – відсутність належного розуміння клієнтами ролі та місця аудиторів в економічних відносинах, пов’язаних з використанням фінансової звітності третіми сторонами; обмеженість економічної та соціальної незалежності аудиторів при надмірній незалежності від АПУ.

Система контролю якості аудиторських послуг в Україні формується Аудиторською палатою України і містить в собі:

– регулярну звітність суб'єктів аудиторської діяльності за затвердженою АПУ формою;

– моніторинг з питань якості аудиторських послуг;

– перевірки якості аудиторських послуг;

– додаткові процедури із забезпечення контролю якості та дисциплінарні заходи за наслідками контролю;

– інформування суспільства про функціонування системи контролю якості аудиторських послуг в Україні[4].

Першим кроком до забезпечення високої якості аудиторської практики фірми є безпосереднє включення в процес організації та здійснення аудиту заходів щодо контролю його якості. Їхнє впровадження передбачає розробку й обґрунтування організаційно-методичного механізму контролю якості роботи аудиторів на макро- і мікрорівнях. Однією із складових організаційно-методичного механізму контролю якості результатів процесу аудиту є його інформаційна забезпеченість. З позицій мотиваційно-ситуаційного підходу до забезпечення якості аудиту встановлено, що найважливішими елементами забезпечення якості аудиторських перевірок є внутрішньо-фірмові стандарти діяльності аудиторських фірм, робочі документи аудитора, нормативно-правові джерела інформації. Коваленко В.П. пропонує створювати банк нормативно-правового забезпечення процесу аудиту для однорідних груп підприємств, які є клієнтами конкретної аудиторської фірми.

При формуванні банку нормативно-правового забезпечення аудиту необхідно керуватися наступними загальними принципами систематизації цієї інформації:

-- за сферами бізнесу клієнта;

-- за термінами регулювання діяльності;

-- за ступенем нормативно-правового регулювання окремих параметрів об'єкта аудиту.

Робочі документи аудитора повинні супроводжувати всі етапи процесу аудиту. Залежно від етапів перевірки сукупність робочих документів Коваленко В. П. пропонує розподілити на організаційні (які розробляються на етапі планування); дослідницькі (які розробляються на стадії збору доказів); узагальнюючі (документи, у яких аудитори узагальнюють зібрані аудиторські докази та готують висновки для внесення їх в аудиторський звіт); документи, що відбивають контрольні процедури якості виконаних робіт[1] .

Забезпечення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства потребує вдосконалення процесу саморегулювання аудиторської діяльності. Важливою функцією регулювання є здійснення контролю.

Виділяють такі напрями контролю якості аудиторських послуг:

- зовнішній контроль, що забезпечується шляхом проведення відповідними контролюючими організаціями (АПУ, САУ) постійного моніторингу діяльності аудиторських фірм та приватних аудиторів;

- внутрішній контроль, що проводиться безпосередньо самими суб’єктами аудиторської діяльності та включає контроль якості розробленої внутрішньо фірмової політики та контроль якості виконання відповідних процедур при проведенні аудиту конкретного замовника[2].

Сиротюк Г. вважає, що під час зовнішнього контролю доцільно приділяти значну увагу методологічній базі аудиторської фірми, що перевіряється, наприклад, обґрунтованим способам розрахунку рівня суттєвості й необхідного обсягу вибірки. Перевіряючи робочу документацію аудитора, особливу увагу слід звертати на: розуміння діяльності клієнта; ознайомлення зі системами бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю; оцінку аудиторського ризику і розрахунок рівня суттєвості; складання плану й програми аудиту[5].

Кондратьєва В. Є вважає, що система контролю якості аудиторської фірми має охоплювати політику та процедури контролю якості. Політика контролю якості – це формалізована сукупність принципів, методів і правил, застосовуваних фірмою під час здійснення контролю якості аудиторських послуг. Процедури контролю якості – це заходи та дії, які здійснює аудиторська фірма для впровадження політики контролю якості та моніторингу системи контролю якості. Ця політика і процедури повинні визначатись до кожного з таких взаємозалежних елементів системи контролю якості:

- відповідальність керівництва за організацію контролю якості на фірмі;

- етичні вимоги;

- прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом і виконання специфічних завдань;

- людські ресурси;

- виконання завдання;

- моніторинг[3].

Отже, в Україні слід надалі покращувати систему контролю якості аудиторських послуг. Необхідною умовою формування системи контролю є забезпечення принципів обов’язковості, незалежності, неупередженості, конфіденційності, доцільності, достовірності, об’єктивності тощо.

Література:

1. Коваленко В.П. Концептуальна основа процесу забезпечення якості аудиторських послуг// Вісник Запорізького національного університету. - 2009 №1(4). – с.100 – 102.

2. Козак В. Є. Контроль якості аудиторських послуг в Україні// Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 5. – с. 220 – 223.

3. Кондратєва В. Є., Шевчук В. Р. Організаційні аспекти впровадження аудиторськими фірмами та аудиторами систем контролю якості аудиторських послуг//http:// www.nbuv.gov.ua

4. Петраков Я. В. Методологічні засади контролю якості аудиторських послуг в Україні та світі// http://www.nbuv.gov.ua

5. Сиротюк Г. Особливості здійснення контролю якості аудиторських послуг//http:// www.nbuv.gov.ua.