МЕДИЦИНА
Инфекционные болезни
Давиденко О.М., Мироник О.В., Мендреску В.Б.*
Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології
Буковинського державного медичного університету
* Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
ПРЕПАРАТУ „АТОКСІЛУ” В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНІ ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ В ТА С
Вступ. На сьогодні актуальною та не вирішеною залишається
проблема лікування хронічних вірусних гепатитів. За
даними ВООЗ, понад 5% населення земної кулі інфіковано вірусом гепатиту В і
біля 1% - вірусом гепатиту С. Останніми роками відмічається суттєве підвищення
рівня захворювань печінки і серед населення України. Саме із цією патологією
пов’язана більшість летальних наслідків та випадків розвиту хронічних гепатитів,
цирозу та первинного раку печінки.
Хронічний перебіг, властивий гепатитам В і С, обумовлений
імунопатологічним процесом, що виражається недостатністю Т-ланки імунітету,
неефективністю специфічного антитілутворювання і депресією макрофагальної ланки
захисту. Вказані порушення імунного статусу призводять до персестенції вірусу і
пролонгації запального процесу в печінці. До несприятливих наслідків вірусних
гепатитів відноситься дисбіоз кишечнику. Гострі і хронічні гепатити
супроводжуються вираженими патологічними змінами складу мікрофлори кишечнику:
виникненням дефіциту облігатних мікроорганізмів і зростанням мікробної
контамінації товстої кишки і як результат, - зниження детоксикуючої функції
мікрофлори шлунково-кишкового тракту в результаті чого збільшується
навантаження на ферментні системи печінки, поглиблює її метаболічні і
структурні зміни.
У теперішній час інтракорпоральна
детоксикація різними ентеросорбентами теоретично обґрунтована й рекомендована
ВООЗ. Одним із перспективних препаратів до застосування у даної категорії
хворих, є ентеросорбент Атоксіл. Селективна детоксикаційна дія препарату по
відношенню до токсинів з молекулами малих та середніх розмірів,
гепатопротекторні та антиоксидантні властивості, опосередкований
імуномоделюючий вплив, здатність до вибіркової адаптації патогенної мікрофлори
та безпечність обумовлюють доцільність включення до комплексної терапії хворих
на хронічні гепатити В та С.
Матеріали та методи. Обстежено 23 пацієнтів у віці
26-57 років, хворих на хронічні вірусні гепатити, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному
відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернівці. Осіб чоловічої статі було
12, жіночої – 11. Простим сліпим методом всі хворі рандомізовані на дві групи:
І-а (основна) – включала 12 хворих на хронічні гепатити, ІІ-а – контрольна – 11
хворих. Пацієнти отримували базисну терапію. Хворі основної групи отримували Атоксіл
по 12 г на добу в 3 прийоми на день протягом 15 днів. Усім хворим проведено
комплексне клініко-лабораторне обстеження. Стан клініко-лабораторних показників
оцінювали до початку лікування та на 20 день терапії.
Обробка
даних проводилася статистично: обраховувалися середня арифметична та її
похибка. Середню різницю між групами дослідження оцінювали за допомогою
двостороннього непарного критерію Ст’юдента.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз результатів
досліджень показав, що у хворих основної групи відзначена достовірно більш
значна зворотна динаміка клінічних та біохімічних проявів хвороби. Так, симптом
інтоксикації (загальна слабкість, розбитість, зниження працездатності) на 20
день лікування спостерігався у 11,5% пацієнтів основної групи та у 36% хворих
контрольної групи (р<0,05). Свербіж шкіри, на
який до початку лікування скаржилися 22% хворих контрольної групи та 19%
основної, по закінченню лікування залишилося у 10% пацієнтів контрольної групи
та був відсутній у хворих основної групи (р<0,001). Достовірних відмінностей у нормалізації розмірів
печінки та селезінки у хворих обох груп не виявлено.
Біохімічні
показники також швидше нормалізувалися у пацієнтів основної групи, ніж у хворих
контрольної групи. Так, рівень загального білірубіну після закінчення прийому Атоксілу
знизився на 80% від початкового, а у хворих групи контролю в ті ж терміни
рівень білірубіну дорівнював 50% від початкового (р<0,05). Достовірних відмінностей у зниженні активності
амінотрансферази у хворих обох груп не виявлено.
Таким чином,
застосування Атоксілу в комплексному лікуванні хворих на хронічні вірусні
гепатити В і С усуває ендотоксикоз й сприяє швидшій регресії усіх клінічних
симптомів.