«Педагогічні науки»

2. Проблеми підготовки спеціалістів

Шинкаренко Л. В. 

Міжнародний гуманітарний університет (м. Одеса)

Проблеми математичної підготовки соціологів

Інтеграція України в європейську та світову систему та підвищення ролі соціології у політичному, науковому та економічному житті суспільства, потребують досконалого дослідження процесу підготовки фахівців соціологічної галузі. Вирішення проблем підготовки висококваліфікованих соціологів безпосередньо пов’язано з реформуванням усієї сучасної системи освіти в Україні та визначенням пріоритетів її подальшого розвитку. Одним із таких пріоритетів є застосування компетентнісного підходу до складових стандартів освіти.

Професійна підготовка фахівців більшості галузей передбачає отримання якісної математичної підготовки. Не є винятком і соціологічна наука, оскільки крім фактичних знань, які дає соціологу вивчення математичних дисциплін, математика займає найважливіше місце у формуванні наукового світогляду, розвитку логічного та абстрактного математичного мислення, логічної точності в судженнях, умінь моделювати та прогнозувати суспільно-політичні та економічно-соціальні ситуації.

Впровадження нових стандартів якості освіти та математизація соціологічної науки – фактори, які зумовили необхідність наукового дослідження проблем математичної підготовки студентів-соціологів у ВНЗ, підвищення рівня її ефективності на основі компетентнісного підходу.

Проблеми математичної підготовки студентів різного професійного спрямування досліджено у роботах Г. Біляніна, В. Венікова, Ю. Галайко, Б. Гнеденко, Г. Дутки, В. Клочко, О. Красножон, Т. Крилової, Л. Нічуговської, В. Петрук, М. Потоцького, Л. Пуханової, С. Ракова, Н. Самарук, А. Столяра, Ю. Триуса, О. Фомкіної та ін.

Про необхідність застосування компетентнісного підходу в організації математичної підготовки школярів і студентів йдеться в роботах Т. Волобуєвої, О. Куделіної, Л. Нічуговської, В. Шавальової та інших науковців.

Проблемам розвитку сучасної соціологічної науки та освіти присвячені роботи О. Поляк, Е. Майкова, Е. Гансова, С. Романенко, В. Коробов, О. Жулькевська, Т. Каменська, В. Онищук, Ю. Бродецька та ін.

Аналіз проблем математичної підготовки сучасних соціологів свідчить про наявність суттєвих протиріч:

– між низьким рівнем шкільних математичних знань та складністю навчальних програм з математичних дисциплін у ВНЗ;

– між об’єктивним значенням математичних знань у професійній діяльності конкурентоспроможного спеціаліста-соціолога та відсутністю у ВНЗ таких систем, що розвивають математичне мислення студентів і вчать ефективному застосуванню математичних методів у майбутній професійній діяльності;

– об’єктивною необхідністю залучення математичних методів до дослідження соціально-економічних, суспільно-політичних процесів і недостатньою розробленістю методик, технологій реалізації цих методів в освітньому середовищі;

– невпинним зростанням обсягу інформації, можливостей доступу до цієї інформації та методикою викладання математики у ВНЗ, що не враховує необхідність правильного користування цією інформацією;

– потребою вищої школи в педагогах-математиках і недостатньою розробленістю змісту та організаційно-методичних підходів до їх підготовки до роботи у ВНЗ різного профілю;

– соціальним заказом на підготовку конкурентоспроможних спеціалістів соціологічного напрямку, теоретично й практично підготовлених до професійної діяльності і реальним змістом освітнього процесу в системі вищої освіти;

– між об’єктивно достатнім часом для самостійної роботи студентів та суб’єктивним невмінням продуктивно його використовувати.

В процесі математичної підготовки у вищій школи студенти-соціологи вивчають такі загальноматематичні дисципліни, як “Вища математика”, “Теорія ймовірностей та математична статистика”, що є підґрунтям для опанування низки спеціальних дисциплін, в яких безпосередньо застосовуються математичні знання. Такими дисциплінами є “Моделювання соціальних процесів”, “Вимірювання у соціології”, “Аналіз соціологічних даних”, “Методика вибіркових спостережень”, “Методика наукових досліджень” тощо.

Багаторічний власний досвід викладання дозволив дійти висновку, що на ефективність математичної підготовки студентів у вищій школі впливає низка суб’єктивних труднощів, а саме: прогалини в знаннях з математики, отриманих у загальноосвітній школі; недостатня математична культура студентів; низький рівень розвитку їх абстрактного, логічного, аналітичного та алгоритмічного мислення; невміння обирати правильний режим праці й відпочинку в процесі навчальної діяльності; відсутність у студентів потреб у самостійному добуванні нових знань, розвитку власного інтелекту, невміння самостійно опрацьовувати матеріал з використанням наукової і спеціальної літератури; відсутність у студентів навичок самоконтролю; неадекватна самооцінка своїх можливостей у вивченні математики; нездатність переважної більшості студентів мобілізуватись і тривалий час концентрувати увагу; нездатність утримувати в пам’яті й формулювати теоретичні положення з математики; слабка мотивація навчальної діяльності і відсутність належного інтересу до вивчення математичних дисциплін; невміння пов’язувати математичні факти з процесами в галузі майбутньої професійної діяльності тощо. Незважаючи на значну затребуваність у суспільстві, сучасна математична підготовка студентів у вищих навчальних закладах має низку суттєвих недоліків, а саме: невиправдана формалізація математичних знань; рецептурний характер у багатьох випадках засвоєння математичного матеріалу; відсутність міжпредметних зв’язків математичних дисциплін із спеціальними дисциплінами; недостатній розвиток практичних умінь і навичок застосовувати математичний апарат, слабке володіння комп’ютерними технологіями для розв’язання професійно спрямованих завдань.

На наш погляд, усунути переважну кількість недоліків математичної підготовки студентів у ВНЗ, підвищити її ефективність дозволить орієнтація на компетентнісний підхід в організації такої підготовки. Як відомо, компетентнісний підхід відображає вимоги не тільки до змісту професійної підготовки (що повинен знати, уміти та якими навичками володіти випускник ВНЗ в професійній галузі), але й до поведінкової складової – здатності застосовувати знання, уміння та навички при вирішенні завдань професійної діяльності. Отже, компетентнісний підхід передбачає підготовку спеціалістів, які володіють як ключовими, так і спеціальними професійними компетенціями, здатні вирішувати практичні завдання у своїй професійній галузі, мають мотиваційну спрямованість на високу продуктивність праці, усвідомлюють суспільну значущість самої професії й своєї ролі в реалізації соціальних функцій. Математичну компетентність випускника ВНЗ ми розглядаємо як одну із складових його професійної компетентності.

Математична підготовка студентів-соціологів у ВНЗ спрямована на формування в студентів математичних понять, специфічних розумових дій, якостей мислення тощо. Саме математичні знання, уміння й навички розв’язування математичних задач, необхідні для цього якості математичного мислення студентів сприяють формуванню й розвитку такої нової якісної визначеності, якою є математична компетентність.