Теловата М.Т.

                                                                                   д. пед. н., професор НАСОА

                                                                                                      м. Київ

 

ГРАФІЧНА  МОДЕЛЬ  НАСТУПНОСТІ  У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ

 ЗАКЛАДАХ  УКРАЇНИ ПРИ ПРОФЕСІЙНІЙ  ПІДГОТОВЦІ 

МАЙБУТНІХ  ФАХІВЦІВ  ЕКОНОМІЧНОЇ   ГАЛУЗІ

 

         Сучасна  наука  і  виробництво  ставлять  високі  вимоги  до  змісту  освіти  загалом  та  економічної  освіти  зокрема. Однак  нині  формується  випускник, який  володіє  сукупністю  розрізнених  знань  і  понять,  в зв’язку з чим  не  може  всебічно оцінити  економічний  факт  з  різних  позицій. Існує чимало суперечностей між знаннями, що набуває майбутній  фахівець  економічної  галузі, та  його  вміннями  застосовувати  ці  знання  у  професійно-практичній  діяльності. Майбутній  економіст  чи бухгалтер,  фінансист  чи  банкір   може  стати  компетентним лише  сам, апробувавши  різні  моделі  поведінки  в  певній  галузі,  вибираючи  із  них  те,  яке   найбільшою  мірою  відповідає  їхньому  стилю,  естетичному  смаку  і  вподобанням. У науковій  літературі  поняття економічної  компетентності  майбутнього фахівця  не  набуло  значного  поширення, і досі неоднозначно визначається  й  розглядається  як  структурний  компонент економічної компетентності. У загальній структурі професійної компетентності вона виступає фундаментальною умовою й результатом  само перетворюючої  діяльності, цілеспрямованої роботи  над  собою,    розвитку  особистісних  рис  та  професійних  якостей [1,с.369].

Для  нашого  дослідження  особливого  значення  набувають  спроби  дослідників  вичленувати  професійні  компетенції  фахівця  в економічній галузі.  Так,  науковець І. Соколова  у  структурі  компетентності  виділяє  інші  варіанти  терміна,  серед  яких  є  так  звана  індивідуальна  компетентність [6, с.12].

Індивідуальність фахівця економічної галузі містить у  собі  неповторне  поєднання індивідуальних та особистісних рис людини, рівнів  сформованості компетенцій, що стають  основою  для  формування  її  індивідуального  стилю   професійної  діяльності  та  визначають  шляхи  саморозвитку  і  подальшої  самоосвіти  особистості. Від економіста, бухгалтера, фінансиста, банкіра,  їхнього  професіоналізму  та економічної  компетентності залежить,  яким  буде  фінансовий   результат   їхньої  діяльності.  Професіоналізм  пов’язаний,  перш  за  все,  з  високим  рівнем  самореалізації  індивідуальних  особливостей,  індивідуальним  стилем до діяльності. Отже,  критерієм  визначення     фахівця-професіонала   необхідно  вважати  його  індивідуальний стиль,  підхід  до  діяльності, що є  системою  індивідуальних   прийомів,  які  забезпечують  ефективність  у  його  подальшій    роботі.

Аналіз  психолого-педагогічної  літератури  показав, що дослідники  розглядають економічну компетентність як інтегральне особистісне  утворення, що характеризує зрілу особистість людини сучасного економічного  суспільства  й  таке,  що  охоплює  три  основні  підструктури  особистості -  мотивацію,  здатність,  досвід ( П.В. Беспалов) [1,с.370]. Розглядаючи структуру та зміст економічної  компетентності  фахівця  слід  пам’ятати,  що  вона  синтезує  в  собі:   

  а) загальні  вимоги  до  майбутнього  фахівця  як  особистості,  до  його  знань, умінь, навичок та здатності застосовувати все це у виробничій  діяльності;

  б) особливості  його професійної  діяльності  з  використанням  засобів  інноваційних  технологій;

  в) конкретний  прояв  цих  властивостей,  вимог,  особливостей  особистості в діяльності окремого фахівця (бухгалтера, економіста, фінансиста,  банкіра) [1].                 

Приступаючи  до  дослідження  комплексу  професійно-економічних  компетенцій  майбутнього бухгалтера, економіста, фінансиста, банкіра,  ми  ставили особливе завдання: розглянути їх не просто як істотні  характеристики   особливостей,  а  визначити  склад  і  значення  у  формуванні  професійно-економічної  культури.  З  цією  метою  ми  використали комплекс підходів до вивчення  структурних компонентів професійної культури. Проаналізувавши  змістовне наповнення кожної із складових частин економічної  компетентності,  ми  розробили їхнє структурно-компонентне наповнення. Розглядаючи  економічну  компетентність  як  компоненту  професійної  діяльності майбутнього фахівця,  що стосується застосування  сучасних  інноваційних  технологій,  ми  визначили економічну компетентність як “органічну єдність”трьох складових - економічної,  комп’ютерної,  виробничо - діяльністної .

Експериментально досліджені три компоненти відображають  об’єктивні  характеристики майбутнього фахівця,  необхідні  для  наявності  економічної  компетентності.

Економічна  складова  визначає  компетенції,  що  стосуються  роботи  з  інформацією  в  обліковому, економічному, фінансовому  напрямах,  вона  представляє  сукупність  таких  умінь  та  здатностей:

-         вміння визначити обліково-економічну потребу на предмет  дослідження;

-         вміння використовувати обліково-економічну інформацію у  професійній,  виробничій  діяльності  та  повсякденному  житті;

-         знання  нормативно-правової  бази,  облікової  політики  даної  галузі;

-         знання юридичних, економічних, правових  норм використання  обліково-економічної  інформації;

-         вміння здійснювати пошук обліково-економічної інформації та  використовувати  для  цього  різні  інформаційні  джерела;

-         знати,  вміти  заповнювати  первинні  документи  і  форми  фінансових  звітів;

-         вміння проводити економічний, стратегічний аналіз та оцінку  фінансово-господарської  діяльності  підприємств;

-         вміння проводити контроль, аудит, перевірку: грошових коштів,  виробничих  запасів,  основних   фондів у  підприємствах, організаціях, установах.

         Комп’ютерна  складова  визначає  компетенції,  що  стосуються  роботи з  комп’ютерною технікою і  визначається  таким  переліком  знань  та  умінь:

   -   знання  теоретичних  основ  функціонування  комп’ютерної  техніки;

   -  знання  основ  збереження  обліково-економічної  інформації  та  вміння 

       працювати  з  різними  системами;

   -   вміння  працювати з  різними   комп’ютерними  програмами:  Word, 

       Excel,  Windows,  Парус, 1-С: Бухгалтерія 7.7,  Галактика;

   -   вміння  працювати  в  мережі   Internet;

   -   вміння  користуватися   електронною  поштою;

   -   вміння  працювати  із  спеціалізованим  програмним  забезпеченням.

    Дослідження,  проведені  у  вищих  навчальних  закладах II-IV рівнів  акредитації м. Києва, Кременчука, Кривого Рогу, Житомира, Дніпропетров-ська,Чернівців  показали,  що  сьогодні  розвиток  комп’ютерних  технологій  вступив  у  стадію, коли більш успішно реалізуються  різноманітні  функції,  що  виконують  економісти, бухгалтери, фінансисти, банкіри. Етап, на якому  тепер  перебуває  Україна  в  галузі  впровадження  комп’ютерних  технологій  в  обліково-економічну  роботу,  пов’язаний  з  використанням  програмних  продуктів: текстових  редакторів, електронних  таблиць тощо. Серед  засобів  комунікації  набуває  поширення  електронна пошта,  з’являються  WEB-сторінки  різних  відомчих  структур.  Однак до освоєння  методологій і створення експертних  систем  в  обліково-економічній  роботі  Україна  тільки  підходить. У  зв’язку  з  цим  однією  з  глобальних  цілей інформатизації навчально-виховного процесу  є професійна підготовка фахівців, що володіють високою  комп’ютерною  компетентністю,  які  вміють  застосовувати  нові  інформаційні  технології  в  процесі навчання та у своїй професійній діяльності. Водночас  формуванню комп’ютерної  компетентності  майбутніх  фахівців у ході  їх  навчання в системі “коледж - університет”  можуть  заважати  ряд  проблем, зокрема  відсутність  у  студентів  навичок  роботи  з  комп’ютером; звички  працювати  з  викладачем,  що  перебуває  „за  екраном”;  таких  якостей,  як  упевненість,  рішучість,  самостійність,  тому  що  необхідний  час  на  освоєння  навичок  користування  комп’ютером.

         Виробничо-діяльнісна складова (визначає компетенції, що  стосуються  використання  засобів  сучасних  інноваційних  технологій  згідно  обліково-економічної  інформації)  складається  з:

-         вміння використовувати  сучасну  комп’ютерну  техніку  для  електронної обробки  первинних  документів, для  збереження  даних  в  електронному   вигляді;

-         знання  посадових  інструкцій  згідно з кваліфікацією  фахівця,  а  саме

      обізнаність з  вимогами,  функціями,  правами,  обов’язками;

-          знання  основ  етикету;

-          вміння знаходити правильні відповіді в ході вирішення фінансово

       господарських  проблем.

Звертання до професійної компетентності як результату цілеспрямо-ваної  професійної підготовки  майбутніх фахівців економічної галузі не випадкове,  оскільки  саме  цей результат дозволяє теоретично обґрунтувати й методично грамотно спроектувати систему безперервного утворення наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”, вибудувати взаємодію суб’єктів освітнього  процесу [2].

З врахуванням вище зазначених складових економічної компетентності, ми  розробили  графічну  модель  наступності професійної підготовки майбутніх фахівців  економічної  галузі, що відображає  спіралевидний характер навчально-виховного процесу у ВНЗ II-IV рівнів акредитації,  яка  відображена  на  рисунку  1.

4-5

       Рис. 1. Модель наступності  професійної  підготовки  майбутніх  фахівців

                                                         економічної   галузі

Для побудови графічної моделі наступності професійної підготовки майбутніх фахівців за основу ми взяли сфери економічної компетенції (гуманітарну, облікову, фінансово-економічну, організаційну, контрольно-аналітичну); професійні рівні фахівців економічної галузі (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр); професійні знання, уміння, навички згідно  курсів (III, IV,V) навчання студентів у ВНЗ.

Як бачимо із  моделі,  при системі наступності в професійній  підготовці, з роками навчання студентів ВНЗ II - IV акредитації збільшуються професійні знання, вміння, навички, а також  їх професійні  рівні майбутніх фахівців.

При науковому дослідженні, ми прийшли до висновку, що після завершення III курсу та здачі комплексного державного іспиту у ВНЗ  II рівня акредитації: ПЕКНАУ, ККНАУ, КЛКНАУ, студент отримує кваліфікаційний рівень “молодшого спеціаліста” (бухгалтера, фінансиста, банкіра, економіста) і є професійно компетентним в економічній сфері при  виконанні функціональних завдань (фундаментальних, гуманітарних, облікових),  а після  завершення  IV курсу та здачі комплексного державного іспиту у ВНЗ II - IVрівнів акредитації, студент отримує кваліфікаційний рівень “бакалавра” і є професійно компетентним в економічній сфері при  виконанні функціональних завдань (фундаментальних, гуманітарних, облікових, фінансово-економічних, організаційних). Після завершення V курсу, здачі комплексного державного іспиту та захисті дипломної (випускної) роботи у ВНЗ IV рівня  акредитації студент отримує кваліфікаційний рівень “спеціаліст”, “магістр” і є професійно компетентним в економічній сфері при виконанні функціональних завдань(фунда-ментальних, гуманітарних, облікових, фінансово-економічних,  органі-заційних та контрольно-аналітичних) [3].

Отже, проведене дослідження показало, що при наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців у ВНЗ II - IVрівнів акредитації зростає їх професійне поле (знання, вміння, навички), яке необхідне для подальшої професійної діяльності [1,c.372].

При розробці та обґрунтуванні графічної моделі наступності професійної підготовки майбутніх фахівців, ми прийшли до висновку, що професійний компонент економічної компетентності є набором  компетенцій, що входить до складу економічної компетентності  майбутнього  фахівця (бухгалтера, економіста, фінансиста, банкіра), - це економічна комп’ютерна  та виробничо-діяльнісна  складова.  Остання  якраз  і  відображає  особливість  змісту  професійної  діяльності  фахівця певного профілю  через  наявність  у  ній  компетенцій,  характерних  для  його  професійної діяльності.

Таким чином, професійно-економічна  компетентність, з психологічної точки зору, є  сукупністю умінь фахівця як суб’єкта виробничо-діяльнісного впливу  структурувати наукове  і  практичне  знання  з  метою  кращого  розв’язання  виробничих  завдань [4].

Ми прийшли до висновку, що  під  економічною  компетентністю майбутнього фахівця економічної галузі підготовки розуміємо професійно-особистісну характеристику, яка включає знання (з бухгалтерського обліку, фінансового обліку, аудиту, економіки, фінансів, обліку в банках), уміння і навички з обліково-економічних дисциплін  і  професійної  діяльності,  професійно-особистісні  якості  та  професійну  самосвідомість [5].

 

 

 

 

 

 

 

                  СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ:

1.                 Левочко М.Т. Системний аналіз професійної підготовки майбутніх фахівців США та України /М.Т. Левочко // Вища освіта України: [збірник наукових праць] Інституту вищої освіти – Київ, 2008р. - Видав. “Гнозис ”. Додаток 3, том I (8) – (Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті до європейського освітнього простору”) – С. 202-210.

2.                 Levochko M.T. Integracja - zwizek wzajemny edukacyjnych dyscyplin w fachowym przygotowaniu fachowcw ekonomicznej brany/ M.T. Levochko // Wyksztalcenie i nauka bez granic - 2008: мaterialy IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji (07-15 grudnia roku po sekcjach):Volume 10. Pedagogiczne nauki: Przemysl, 2008.- Nauka I studia – S.57-61.

3.                 Левочко М.Т. Сучасний підхід до кредитно-модульної системи навчальної діяльності у ВНЗ/М.Т.Левочко//Питання впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи у навчальний процес: матеріали науково-практичної конференції, (21-23 березня 2008р.).- Горлівка, 2008.-Відкритий міжнародний університет розвитку людини ”Україна”. - С.103-111.

4.                 Левочко М.Т. Формування професійної компетентності студентів при фаховій підготовці /М.Т. Левочко //Теорія і практика розвитку ключових компетенцій учнів 12-річної школи: матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції (27 березня 2008р) / За загальною редакцією І.Г. Єрмакова.- Частина II.- Київ - Запоріжжя, 2008.- Хортицький навчальнореабілітаційний  багатопро- фільний центр.- С.270-274.

5.                 Левочко М.Т. Професійна підготовка майбутніх фахівців економічної галузі: теорія, методика, організація: [монографія] /М.Т. Левочко; Державна академія статистики, обліку та аудиту-Київ: Вид-во ДП “Інформаційно - аналітичне агентство”, 2009. - 495с.

6.                 Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу : ценностный дискурс перехода / Сокурянская Л. Г. – Харьков : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2006. – 576 с.