к.пед.н. Колодійчук Л.С.

ВПНУБіПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Сучасні світові інтеграційні процеси визначають нові пріоритети розвитку аграрної освіти, які пов’язані з умінням адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві. Динаміка такого розвитку наштовхує до проектування і впровадження нових форм, методів і методик навчально-виховного процесу. Практика показує, що основні положення методу проектів, відповідають актуальним потребам оновленої педагогічної науки. Зокрема, становленню і розвитку проективної культури майбутнього фахівця технічного профілю, характерною рисою якого є отримання конкретного практичного результату.

У наш час «метод проектів» знайшов відображення у працях Є.М. Говорова, О.О. Салати, Т.І. Харченко, С.Т. Шацького та інших науковців і методистів. Усі вони підпорядковані загальній дидактичній меті, яка пов’язана з умінням передбачувати, прогнозувати і моделювати результати власної діяльності. Проте, не дивлячись на тривале випробування часом, метод проектів не знайшов належного впровадження в агротехнічних закладах освіти і потребує свого подальшого удосконалення на основі врахування специфіки організації навчального процесу майбутніх фахівців-аграрників.

У ході дослідження встановлено, що педагогічне проектування технічних знань включає такі етапи: пошуковий (діагностування і прогнозування), моделювання, організаційно-управлінський (планування і програмування) і конструювання [1, с.49]. Розглянемо для прикладу проектування навчального заняття з втіленням методу проектів у викладання модуля «Електричне освітлення та опромінення».

Наше бачення першого етапу проектної діяльності полягало в тому, що визначалися зовнішні діагностичні цілі досягнення бажаного результату. Для цього скористаємося системним підходом, який акцентований на взаємодію системи з навколишнім середовищем (надсистемою).

Так, для окремого модуля дисципліни, надсистемою є стандарти освіти. З метою первинної діагностики у дослідженні, ми провели аналіз освітньо-професійної програми (ОПП) на предмет найбільш вагомих умінь. Аналіз ОПП напряму підготовки «Механізація та електрифікація сільського господарства», показав, що уміння розрахунку та вибору освітлювальних установок, зараховано в стандартах освіти до ключових умінь щодо даної дисципліни.

Як зазначає А. О. Лігоцький, структурний аналіз реалізується у методі слабкої ланки, яка виявляється шляхом порівняння [2, с.91]. У цьому контексті проведене спостереження (робота в ДЕК зі спеціальності 6.091901) дало змогу виявити недостатній рівень сформованості цих професійних умінь. Нереалізовані функції даної ланки, прогнозували сформувати на заключному занятті модуля у вигляді моделі показників професійних компетенцій: розраховувати освітлення методами коефіцієнта світлового потоку і лінійних ізолюкс; проектувати освітлення за допомогою прикладних програм; складати розрахунково-монтажну таблицю освітлювальної мережі.

Спроектована прогностична модель майбутнього фахівця стала інструментом для розробки організаційно-управлінського етапу, який полягав у структуруванні змісту навчання, як сукупності змістових елементів (планування). Розроблена нами методика проектування передбачала, що студенти, отримавши індивідуальний варіант вихідних даних, поетапно проходили ті кроки, які виконують фахівці проектних організацій під час виробничої діяльності. В основі такої роботи, ми поставили формування професійних компетентцій на рівнях умінь і навичок. Адже пізнавальна активність формується і проявляється у пізнавальній діяльності. Структурування навчальних елементів, у свою чергу, послужило базою для вибору і встановлення взаємозв’язку елементів дидактичної системи заняття (програмування).

При проведенні нами заняття методом проектів, ефективною виявилася дидактична структура, яка включала наступні елементи: організаційна частина; введення в проектування; постановка проектного завдання доповненого планом виробничого приміщення; утворення робочих груп, намічення проектів виконання робіт; вибір засобів; етап безпосереднього виконання проектного завдання; захист розробленого проекту; підведення підсумків, визначення кращого проекту.

Конструкторський етап у дослідженні конкретизував стадії планування і програмування (змістововий і процесуальний аспекти). Від викладача технічних дисциплін вимагалося здійснити проектування дидактичного матеріалу, яке полягало у пошуку потрібної інформації; чіткому визначенню дози навчального матеріалу та обсягу інженерних завдань; розкриттю навчальних елементів з метою трансформації в навчальний модуль.

Навчальне заняття проводили у вигляді засідання з обговорення і приймання інженерних об’єктів. Для всіх студентів видавалося одне, заздалегідь підготовлене інженерне завдання, наприклад: замовити електротехнічне обладнання для виконання освітлювальної установки в корівнику на 100 голів. При цьому важливо, щоб студенти навчилися самостійно поетапно структурувати інженерну проблему відповідно до класичних стадій проектування. Адже при засвоєнні означених стадій знання набувають системності.

Студенти за підтримки викладача створювали інженерні групи, які вирішують дану проблему за напрямками: одна із груп вибирає і розташовує світильники у корівнику; друга – займається розрахунком освітлення з лампами розжарювання (люмінесцентними) у приміщенні; третя – вибирає освітлювальні електропроводки; четверта – складає розрахунково-монтажну таблицю освітлювальної мережі.

Зауважимо, що крім безперечної важливості даного етапу, проектування є найбільш трудоємким процесом (довідкові, розрахунково-графічні й обчислювальні операції). Комп’ютерні програми, стають досить потужним засобом у професійному становленні майбутніх фахівців аграрного закладу. З метою оптимізації інженерних розрахунків рекомендуємо сучасні прикладні програмні продукти: Електрик, DIALux, тощо. За такого підходу, студенти отримували навички обирати методи проектування, і що не маловажно, практично їх застосовувати.

Дослідження показали, що удосконалення професійних якостей (комунікативність, ініціативність тощо) протікає більш ефективно, якщо до навчального процесу включити елементи ігрових ситуацій. Такі елементи позитивно впливають на емоційну сферу майбутнього фахівця.

Ми вважаємо, що при використанні методу проектів у підготовці майбутніх фахівців технічного профілю: пізнавальна активність проявляється в оцінюванні фактів, в умінні використовувати раніше отримані знання в нових ситуаціях; досягається наближення навчального процесу до фахової діяльності в умовах аграрного виробництва (діяльнісний підхід); знання студентів формується системно. Цьому сприяє відпрацювання комунікативних здатностей, проектних, аналітичних, технічних та інших умінь студентів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колодійчук Л. С. Етапи педагогічного проектування навчального процесу / Л. С. Колодійчук // Молодь і ринок: Науково-педагогічний журнал. – Дрогобич, 2009. – Вип.6 (53). – С.48-50.

2. Лігоцький А. О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем / Лігоцький А. О. – К.: Техніка, 1997. – 210с.