Н.В. Житєньова

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Напрями формування пізнавальних інтересів підлітків за допомогою інформаційних технологій

Проблема формування пізнавальних інтересів школярів у процесі навчання є предметом ґрунтовних педагогічних досліджень. Психологами встановлено, що стійкі пізнавальні інтереси починають формуватися саме в середньому підлітковому віці (12-14 років). Тому проблему формування пізнавального інтересу як певної спрямованості особистості дитини не можна розглядати без аналізу її індивідуальних і вікових особливостей.

Зміна навчального середовища та широке впровадження інформаційних технологій у процес навчання, зумовлюють необхідність перегляду чинників формування пізнавального інтересу учнів. Розглядаючи фактори формування пізнавального інтересу підлітків з використанням інформаційних технологій ми дійшли висновку, що зазначені технології надають можливість суттєво збагатити зміст навчання; надати діяльності учнів дослідницького характеру. Така діяльність підіймає школяра на новий рівень пізнання, сприяє його самостійності і чинить великий вплив на формування його пізнавального інтересу.

Крім того кращому стимулюванню пізнавального інтересу сприяє також те, що в комп’ютерно-орієнтованому навчальному процесі в учня з’являється можливість відтренувати свої вміння, не боячись отримати догану або докір за зроблену помилку. Працюючи за комп’ютером учень отримує відчутну підтримку яка зазвичай забезпечується у навчанні. Інформаційні технології забезпечують зв’язкову форму підказки: це і вбудована довідкова система й індивідуальний інтелектуальний помічник. зменшується можливий негативний вплив. Змінюються, в позитивний бік, відносини в навчальному процесі між вчителем і учнем, а також між учнями.

Інформаційні технології знаходять своє застосування в різних предметних галузях на всіх вікових рівнях, допомагаючи кращому засвоєнню навчальних дисциплін. Інформаційні технології якісно збагачують зміст навчання за рахунок можливості застосовувати у навчальному процесі нетрадиційні джерела інформації, насамперед мультимедійні й інтерактивні електронні підручники, високоякісні аудіо і відео матеріали, електронні енциклопедії, довідково-інформаційні системи, матеріали періодичних і науково-популярних видань, які широко представлені в мережі Інтернет. Послуги автоматизованих пошукових систем скорочують шлях до потрібної інформації, відкривають користувачеві у будь-який час і з будь-якого місця перебування доступ до всіх накопичених людством і перенесених на електронні носії інформаційних багатств. Це дозволяє підвищити вплив на формування пізнавального інтересу учнів таких чинників, як новизна навчального матеріалу, його зв’язок з історією науки і сучасністю, роль у практичній діяльності людини. Останнє є дуже важливим для підлітка, оскільки якщо він не бачить життєвого значення знань, то в нього може сформуватися негативне ставлення до навчальних предметів.

Комп’ютерні моделі створюють зорові образи, які сприяють розумінню учнями явищ предметів і процесів природи, запам’ятовуванню важливих закономірностей і взаємозв’язків набагато краще, ніж відповідні теоретичні відомості і математичні вирази. Інтерактивні комп’ютерні моделі допомагають надати проблемно-діяльнісного характеру навчально-пізнавальній діяльності учнів і є незамінними в умовах, коли реальний експеримент є неможливим або існують певні обмеження на його проведення: експеримент потребує занадто багато часу або, навпаки, досліджуваний процес є швидкоплинним; для проведення експерименту потрібні коштовні чи дефіцитні речовини; неможливо чи важко виключити при проведенні дослідження в реальних умовах фактори ризику для здоров’я учнів; експеримент передбачає використання живих організмів, що у зв’язку з прийняттям України закону про захист тварин, передбачає заміну таких експериментів на альтернативні методи дослідження, і в першу чергу на комп’ютерне експериментування. У деяких випадках комп’ютерне моделювання є єдиним способом візуалізації явищ і процесів реального світу. Віртуальний експеримент не тільки дозволяє уникнути небезпек і труднощів проведення, на відміну від реального, він надає можливість спростити об’єкт дослідження, усунути несуттєві зв’язки і оголити суттєві. Таке спрощення полегшує та скорочує процес засвоєння матеріалу. Крім того, віртуальний експеримент може бути повтореним багаторазово з різним набором параметрів об’єкту. Учень виконуючи дослідження, не може нічого зіпсувати, за ним завжди залишається можливість повернутися назад і розпочати все з відправної точки. Ще однією корисною для навчання відмінністю віртуального комп’ютерного експерименту є те, що дані спостережень нагромаджуються і опрацьовуються автоматизовано. Під час дослідницької діяльності з використанням комп'ютерних навчальних середовищ учні підліткового віку навчаються здійснювати спостереження, проводити вимірювання, нагромаджувати, опрацьовувати й аналізувати дані, оформляти й презентувати здобуті результати. У процесі такої діяльності за комп'ютером учень активно оперує набутими знаннями, вміннями й навичками, здійснює пошукову діяльність і здобуває нові знання в результаті самостійного аналізу фактів, узагальнень та висновків.

Всі це підіймає школяра на новий рівень пізнання, сприяє його самостійності і чинить великий вплив на формування його пізнавального інтересу.

Література:

1. Бабанский Ю.К. Как оптимизировать процесс обучения. - М.: 1978.-№2.-96 с.

2. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. Для учителя. – М., 1991. – 176 с.

3. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. К.: 1997.

4. Божович Л.И. Познавательные интересы и условия их формирования в детском возрасте: Труды института психологии. – М., 1955 – 179 с.

5. Кухарев Н.В. Формирование познавательных интересов (методические рекомендации). – Гомель. 1983 г.