Доктор пед. наук Аніщенко О.В.,

Євтушенко Н.Л.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Використання методів інтерактивного навчання як умова формування екологічного світогляду школярів на уроках географії

Використання методів інтерактивного навчання (ІН) являє собою одну з основних умов формування екологічного світогляду школярів на уроках географії. Адже ефективність застосування активних методів у навчанні, вихованні зумовлена принципом єдності розвитку психіки і діяльності, сутність якого полягає у тому, що психіка людини розвивається та проявляється у діяльності. За допомогою методів ІН на уроках географії відбувається формування різнобічних глибоких знань учнів про навколишнє середовище, світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи, екологічно орієнтованого стилю мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи і свого здоров’я, мотивацію безпосередньої участі у природоохоронній діяльності із передбаченням можливих негативних наслідків діяльності людини, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем.

З метою формування екологічного світогляду учнів на уроках географії найбільш доцільними для використання є такі методи інтерактивного навчання: мозковий штурм (мозкова атака), дискусія, метод-«прес», асоціативний кущ, ділові ігри, екологічні тренінги та ін. Так, «круглий стіл» являє собою ділове обговорення певної екологічної проблеми на принципах демократичності, рівноправності усіх учасників. Мета «круглого столу» – визначитися в ідеях, думках щодо певної проблеми або питання. Його проведення ґрунтується на таких основних принципах: відсутність чітко визначеної позиції у проблемі, що обговорюється, позиції усіх учасників рівні (ніхто не має права бути вищим за інших) [1, с. 108-109].

Для проведення «круглого столу» учням пропонується проблема, порядок денний і регламент. Обирається ведучий. Кожен із учасників може висловити свою думку щодо цієї проблеми. В обговоренні можуть брати участь прихильники різних еколого орієнтованих підходів, фахівці з етики, бізнесмени, професіонали з різних галузей [2, с. 177-181].

Наголосимо на тому, що «мозковий штурм» – ефективний метод колективного обговорення проблеми, завдання, пошук рішень, який спонукає учасників розвивати уяву та творчість. Водночас його можна розглядати як форму колективної діяльності, що характеризується спільною спрямованістю мислення на розробку ідей і підходів для вирішення певної проблеми, але не на їх оцінку. На відміну від «круглого столу», «мозковий штурм» є неупорядкованим обговоренням певного питання або проблеми. Пріоритетного значення у ньому надається не порядку та організації, а нестандартним ідеям. Серед основних принципів «мозкового штурму” виокремимо такі: має бути висловлена будь-яка, навіть фантастична, ідея; немає ідеї – не виступай; якщо хтось говорить – не перебивай. У межах цього активного методу навчання учням можна запропонувати обговорення масштабної еколого-економічної проблеми „Заходи, спрямовані на збереження довкілля”. Оскільки зазначена проблема є досить широкою (серед факторів довкілля виокремлюються фактори біогенні (природні) та антропогенні (створені людиною), які у свою чергу поділяються на окремі складники), її можна розподілити на такі складові: а) біогенні фактори середовища, які потребують охорони (ліс. водойми. повітря, ґрунт, флора, фауна); б) антропогенні фактори середовища, що потребують уваги людей (транспорт, інформація, сміття, екологія навчання, екологія власного навчального закладу, екологія житла, хатні тварини) [1, с. 108-109].

Під час проведення уроку учням для розгляду пропонується один із наведених вище факторів (або подібні до них). Необхідно висловити якомога більше ідей щодо збереження, поліпшення чи оптимізації виокремленого фактору середовища. Таким чином, у результаті проведення „мозкового штурму” з окресленої проблеми відбувається формування екологічної свідомості, екологічних установок школярів.

Важливу роль у формуванні екологічного світогляду учнів відіграють рольові, ділові ігри. Вони сприяють формуванню мотивації взаємодії з природними об’єктами у контексті її екологічної доцільності, розвитку творчого потенціалу школярів. Вони виконують функції: комунікативну (розвиток навичок спілкування), діагностичну (сприяння самопізнанню), соціалізуючу (залучення до системи суспільних відносин), а також сприяють підвищенню інтересу до екологічних проблем, формуванню екологічного світогляду, розвитку здібностей аналізувати ситуацію і власну поведінку, вмінь гнучко реагувати і приймати рішення (розробка і захист проектів, колективне виконання дослідницької роботи, групове розв’язання завдань з певної теми та ін.). [3, с. 467]. Ділові ігри на уроках географії можуть проектуватися й упроваджуватися як колективні захисти проектів.

Використання еколого орієнтованих тренінгів сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навколишнього середовища та його охорони, розвитку екоцентричного світогляду, екологічної відповідальності, мотивів екоатрибутивного ставлення школярів до екологічної дійсності.

Отже, інтерактивне навчання спрямовується на розвиток екологічного світогляду, екоатрибутивної поведінки школярів, формування в них еколого-економічних цінностей, усвідомлення сутності екологічних законів, розуміння причин суперечностей (конфліктів) у системі „людина – природа – суспільство”, причин невідповідності природних і соціальних законів.

Література

1. Льовочкіна А.М. Екологічна психологія: Навч. посібник / А.М. Льовочкіна. – К. : Міленіум, 2003. – 122 с.

2. Основи стійкого розвитку: Посібник для перепідготовки фахівців / Мельник Л.Г., Корінцева О.І. та ін.; за заг. ред. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2006. – 325 с.

3. Практикум по дидактике и методикам обучения / А.В. Хуторской. – СПб. : Питер, 2004. – 541 с.