Педагогические науки/
5.Современные
методы преподавания
Зельцер О.А.
Криворізький коксохімічний
технікум НМет АУ
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ: ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ремонт і монтаж
коксохімічного виробництва
Навчальний процес – це цілеспрямована, змістовна
і організаційно оформлена взаємодія викладача і студента.
Складові цього процесу – викладач та студент;
тема та мета; допоміжні засоби ( відповідна література, відповідний
ілюстрований,
або речовий матеріал, конспект та ручка, дошка та крейда тощо).
Навчальний процес реалізується завдяки
здійсненню певних положень навчання, які називають принципами навчання, (або
дидактики) [1]. Під принципом навчання слід розуміти вихідні положення,
головні, керуючі ідеї, якими слід керуватися в учбовому процесі.
Приклад
нових принципів – це принципи Шаталова В. Ф.: швидкий рух вперед;
навчання на високому рівні трудності; ведуча роль теоретичних занять;
безконфліктність ситуації; відкриті перспективи; двократне вивчення нового
матеріалу; та гласність. При
цьому, кожен принцип складається з певних правил, тобто шляхів, які власно і дозволяють реалізувати навчальний
процес. До цього слід додати, що в навчальному процесі використовують не лише
будь-який один принцип, а обов’язково комплекс різних принципів.
Мета
даної роботи – розгляд принципу наочності в комплексі з іншими принципами, з
певним акцентом на даному принципі, а також на прикладі викладання дисципліни „Технічне обслуговування ремонт і монтаж коксохімічного виробництва”.
Принцип наочності навчання є одним з самих
старинних. Відомо, що успішне навчання це таке, яке починається із розгляду
фактів, предметів, процесів навколишнього світу з наступним їх аналізом.
Основне призначення наочності – це створити чуттєву опору мислення. Чуттєве
сприймання учбового матеріалу сприяє формуванню у студентів якісних
і точних уявлень та понятть, активізує їх розумову діяльність, урізноманітнює
роботу і викликає підвищену зацікавленість до матеріалу, що вивчається, сприяє
свідомому і активному засвоєнню знань. Наочність в навчанні слід розуміти дуже
широко. Це не тільки “дати подивитися”, але й забезпечити сприймання матеріалу
за допомогою максимальної кількості органів почуттів, аналізаторів. Доведено,
що чим більш аналізаторів приймає участь в сприйманні учбового матеріалу, тим
ефективніше весь процес засвоєння, розуміння та запам’ятовування інформації. Наочність навчання
здійснюється за допомогою різних типів і видів наочних посібників, які
поділяють на три групи:
1.
Натуральні – це предмети об’єктивного світу у вигляді, в якому вони
зустрічаються в дійсності ( деталі, речовини, вироби тощо ).
2.
Образні (опосередковано – образні) – спеціально зроблені для навчального
процесу ( плакати, картини, макети тощо ).
Успішне освоєння матеріалу на заняттях з
предмету: «Технічне обслуговування, ремонт і монтаж КХВ»
відбувається тільки тоді, коли дотримуються принципи наочності, науковості,
доступності викладу, коли є відповідна мотивація на засвоєння знань, коли
викладач повною мірою використовує елементи несподіванки, новизни, коли
проблемна ситуація на занятті – не рідкість, а система. Добре, коли фізичне
явище або пристрій приладу демонструються чітко, рельєфно виділяється головне,
істотне. На жаль, в умовах кабінету немає можливості продемонструвати
багато технічних процесів, показати в динаміці роботу приладів. У педагогічній
діяльності мені часто допомагають комп'ютерні презентації. Вони дають
можливість привернути увагу , продемонструвати на великому екрані деякі
досліди, завдання, тестові завдання.
Електронна
презентація, виконана в середовищі Microsoft PowerPoint або її
аналогах, зручний спосіб довести інформацію
студентам. Основною перевагою презентації є можливість демонстрації тексту,
графіки (фотографій, малюнків, схем), анімації і відео в будь-якому
поєднанні без необхідності перемикання між різними застосуваннями
програмою для проглядання зображень, відеопрогравачем і т. д.
Для проведення успішної презентації, здатної завоювати увагу слухачів і
справити на них належне враження, необхідно підготувати грамотний
текстовий супровід, правильно його озвучити, дотримуючи нескладні правила
поведінки при публічному виступі, а також приділити певну увагу оформленню
слайдів.
3.
Схематичні (умовні, символічні) – вони передають дійсність за допомогою умовних
знаків, символів, дають загальне (схематичне) уявлення про явища дійсності і
акцентують найбільш суттєве у матеріалі, що вивчається, при цьому повністю, або
майже повністю, абстрагують від не суттєвого.
Слід сказати, що велике значення має виготовлення наочних посібників, та
презентацій самими студентами в процесі
засвоєння учбового матеріалу, оскільки при цьому відбувається інтенсивна
розумова і механічна діяльність.
Використання комп'ютерних
презентацій може зробити виклад і
сприйняття нового матеріалу емоційнішим, доступнішим, надовго запам'ятатися.
Курс дисципліни
“Технічне обслуговування, ремонт і монтаж коксохімічного виробництва ” має свої
певні труднощі для застосування принципу наочності. Якщо частина цього курсу
дозволяє в тій чи іншій мірі застосовувати натуральні, або образні типи наочних
посібників, то частина, вимагає схематичних посібників. Так, при вивченні теми ремонт обладнання та відновлення деталей використовуються образні
посібники – плакати, фотографії , макети
та деталі з наявністю дефектів та пошкоджень. При вивченні змащення обладнання використовуються
схематичні посібники, а також аналітично–розумові питання – задачі, які
дозволяють акцентувати увагу студента на сутності складних процесів, чим
полегшують засвоєння цього матеріалу.
З позицій наочності студент перед вивченням предмету «Технічне обслуговування , ремонт і монтаж коксохімічного
виробництва»
повинен бути ознайомленим з конкретними деталями машин та механізмів, вміти читати креслення, знати матеріалознавство, бути ознайомленим з роботою їх і вимогами до них в плані їх
працездатності. Тобто, передувати повинні, як мінімум:
ПТМ, МАКХВ, матеріалознавство, стандартизація, креслення, деталі машин,
тому предмет: « Технічне обслуговування, ремонт і монтаж КХВ» повинен не
тільки дати студенту знання щодо видів та властивостей змащувальних матеріалів,
але й навчити його основним крокам на шляху вибору змащувальних
матеріалів
і забезпечення потрібних властивостей
для працездатності
механізмів та машин, навчити самостіно визначати найбільш зношувальні деталі та
вибирати засоби відновлення та підвищення зносостійкості.
Отже, можна зробити слідуючі висновки :
1. Наочність є не тільки засіб ілюстрації, але й основою самостійного
розумового процесу, а отже, вона сприяє загостренню уваги студента, розвиває
аналітичне мислення і вміння досягати образного вираження різноманітних
технічних задач.
2. Наочність при викладанні дисципліни “ТО Р і М КХВ” має свої
відмінності та особливості – застосування натуральних або образних типів
наочних посібників, схематичних посібників, а для ряду розділів з
матеріалознавства виникає потреба, наряду з наочністю, користуватися
абстрактним мисленням.
Використана література:
1. Зайнутдінова Л.Х.
Метод розробки наочно-образних представлень учбового матеріалу для електронних
підручників по наочних областях з високим рівнем абстракції // Електронні
підручники і електронні бібліотеки у відкритій освіті: Тези доповідей 2-ої
Всеросійської конференції.- М.: МЕСИ, - 2001. С. 205.
2. http://www.psycorr.com.