Филологические науки/3.Теоретические
и методологические проблемы исследования языка
Керделюк Л.М.
Чернівецький національний університет,
Україна
У сучасній лінгвістиці надзвичайно актуальними вважаються когнітивні студії, предметом яких є процеси сприйняття, категоризації і класифікації [1, с. 8]. Одним з головних розділів когнітивної лінгвістики є когнітивна семантика, яка виступає як загальна теорія концептуалізації і категоризації, або іншими словами теорія про те, як людина сприймає навколишній світ і як це позначається на значенні мовних виразів. Концептуалізація – це осмислення інформації, яка надходить, і утворення певних уявлень про світ у вигляді концептів [3, c. 93]. Більшість з цих концептів закріплюється у мові значеннями конкретних слів. О. Селіванова вважає, що концептуалізація є ключовим поняттям когнітивної лінгвістики, адже фіксація певного концепту за мовним знаком є базою формування семантичного простору мови [5, c. 258]. Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що розуміння граматичної категорії роду неминуче призводить дослідника до вивчення складних стосунків цієї лінгвістичної категорії і відображенням реальної статі у свідомості носіїв певної мови.
Метою нашого дослідження є порівняння концептуалізації
середнього роду в англійській та українській мовах. Об’єктом дослідження стали
маркери середнього роду, предметом – їх семантика у вказаних мовах. Матеріалом
дослідження слугувати іменники середнього роду з дискурсу роману С. Кінга “Зона
покриття” [2; 7].
В
англійській мові іменники розподіляються за граматичними родами на основі
семантичних ознак з урахуванням картини світу носіїв мови, а в українській мові
– на підставі семантичних і формальних факторів (в називному відмінку однини закінчення -о,
-е, -а: поле, озеро, курча; в називному
відмінку однини закінчення -а (-я), а в непрямих відмінках однини та
множини і в називному відмінку множини суфікс -ат (-ят) (хлопча,
цуценя), іменники на -а (-я) та суфіксом -ен (ім'я, сім'я). До іменників середнього роду в
англійській мові відносяться назви неістот і тварин, а в українській мові
формою середнього роду можуть позначатися не тільки неживі об’єкти (що властиво
більшості мов із розвиненою категорією роду) та істоти малого віку (як у
багатьох слов’янських мовах), але й дорослі особи обох статей [6, с. 581]. В
англійському дискурсі роману С. Кінга “Зона покриття” було виявлено 19448
іменників середнього роду (17% усіх слововживань), а в українському – лише 3536
(лише 4%), що свідчить про значні відмінності у психоментальних уявленнях
англійської та української націй про належність до середнього роду.
Класифікувавши
іменники середнього роду на семантичні класи на матеріалі дискурсу
вищезазначених романів, ми встановили склад концептосфери середнього роду в
англійській та українській мовах. Концептосфера – „упорядкована сукупність
концептів, що існують у вигляді узагальнених уявлень, розумових картинок, схем,
понять, фреймів, сценаріїв, гештальтів, що узагальнюють різноманітні ознаки
зовнішнього світу” [4, c. 56], у нашому випадку це відображення
середнього роду у картині світу носіїв англійської та української мов.
Основними
концептами у концептосфері середнього роду в англійській мові є ПРОСТІР (24%),
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД (20%), ПРЕДМЕТ (16%). Менш репрезентованими є концепти ЗВУК
(6%), РУХ (6%), ЧАС (5%), ЇЖА (3%), ДІЯЛЬНІСТЬ (3%), РЕЧОВИНА / МАТЕРІАЛ (3%),
ТВАРИНА (3%), МОВА (2%), АБСТРАКЦІЇ (2%), ПРИРОДНІ ЯВИЩА (1,5%), ПОЧУТТЯ
(1,5%), ВПЛИВ (1%), ЦІННІСТЬ (1%). Менше одного відсотка концептосфери займають
концепти ЯКІСТЬ, КІЛЬКІСТЬ, КОЛІР, ЗМІНА, ІСТОТА, УГРУПУВАННЯ.
У
концептосфері середнього роду в українській мові домінують концепти ЗОВНІШНІЙ
ВИГЛЯД (26%), ПРОСТІР (24%), ПРЕДМЕТ (10%). Менш репрезентованими є концепти
ЇЖА (8%), ДІЯЛЬНІСТЬ (7%), МОВА (5%), ЗВУК (4%), ПРИРОДНІ ЯВИЩА (4%), ЗМІНА
(3%), ПОЧУТТЯ (1,5%), РУХ (1,5%), АБСТРАКЦІЇ (1,5%), ЯКІСТЬ (1,5%), Менше
одного відсотка становлять концепти РЕЧОВИНА / МАТЕРІАЛ, ІСТОТА.
Порівнявши концептосфери середнього роду
в англійській та українській мовах, ми прийшли до висновку, що домінантні
концепти (ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД, ПРОСТІР, ПРЕДМЕТ) цієї концептосфери збігаються в
обох мовах, однак вербалізатори цих концептів різноманітніші в англійській
мові. Наприклад, концепт простір
в українській мові вербалізується лише іменниками місця (місто, вікно та
ін.), а англійській мові – ще й іменниками напрямку (direction та
ін.), відстані (distance,
reach та ін.). Крім того, концептосфера середнього роду в
англійській мові багатогранніша, оскільки концепти ЧАС, ВПЛИВ, УГРУПУВАННЯ,
КОЛІР, ТВАРИНА, КІЛЬКІСТЬ, ЦІННІСТЬ в українській мові відсутні.
Література:
1. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика / Н.Н. Болдырев // Материалы Второй Междунар. семинара по когнитив. лингвистике, 11–14 сент. 2000 г. / Отв. ред. Н.Н. Болдырев. – Ч. 2. – Тамбов:
Изд-во Тамб. ун-та, 2000. – 261 с.
2. Кінг С. Зона покриття / Стівен Кінг; переклад з англ. Олена Любенко. –
Харків: Клуб
сімейного дозвілля, 2006 – 464 с.
3.
Кубрякова Е. С. Концепт. Концептуализация
/ Е.С.
Кубрякова // Краткий словарь когнитивных терминов / [под
общ. ред. Е. С. Кубряковой]. – М.: МГУ, 1996. – С. 90–94.
4.
Попова
З. Д. Когнитивная лингвистика: учебное издание / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Москва:
АСТ: Восток-Запад, 2007. – 314 с.
5. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О.
Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 765c.
6. Українська мова: Енциклопедія / Нац. Акад. наук України, Ін-т мовознавства
ім. О.О. Потебні; Редколегія: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко та
ін. – К.: “Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 2000. – 824 с.
7. King S. Cell / Stephen King. – New York: Scribner, 2006. – 355 p.