Чеканович В.Г.

Херсонський державний аграрний університет

Комунікативний аспект відбору навчальних англомовних текстів професійного спрямування

Метою навчання англійської мови за професійним спрямуванням у вищих навчальних закладах є формування у студентів широкої професійно-орієнтованої комунікативної компетенції в мовленні, аудіюванні, читанні та письмі у сфері ділового спілкування, що дає можливість забезпечувати комунікацію по загальним питанням ділової активності, а також і далі поглиблювати володіння професійно-спрямованої англійською мовою за рахунок цілеспрямованого додаткового навчання. Рівень комунікативної компетенції, що формується, забезпечує комунікативну достатність, при якій мають місце такі прогалини у володінні мовним матеріалом, що не перешкоджають адекватному спілкуванню в ситуаціях, наближених до реальних. Зміст навчання як формування іншомовної мовленнєвої компетенції передбачає відбір текстів для усного та письмового опрацювання тільки після відбору їхнього змісту, тобто тематики та ситуацій спілкування, що потрібні майбутньому спеціалісту у його конкретній галузі науки та виробництва. При навчанні професійної комунікації відбір тематики спілкування повинен бути пріоритетним і випереджувати відбір ситуацій спілкування. При орієнтуванні на практичне оволодіння іноземною мовою студентами немовних спеціальностей текст повинен розумітися як комунікативна одиниця, що відображається усіма аспектами навчального процесу - при складанні навчальних матеріалів, виборі форм і видів роботи тощо.

Питання складання і відбору текстів слід вирішувати з урахуванням репрезентації жанрів, якими повинен оволодіти студент того чи іншого учбового закладу. Так, в аграрному університеті варто зосередитися на особливостях функціонування і перекладу англомовних науково-технічних текстів, вміння розуміти які є складовою професійної діяльності майбутніх спеціалістів у сфері економіки та сільського господарства, особливо на сучасному етапі європеїзації вищої освіти.

Особливої уваги з цієї точки зору заслуговують тексти початкового ступеню, що мають бути аналогами реально існуючих жанрів. Доцільним є лише мінімальне спрощення навчального тексту з метою збереження базових характеристик оригінального тексту щодо його структурно-смислової організації і мовної сторони. Зокрема, загальна будова тексту, розподіл інформаційного навантаження по абзацах, засоби зв’язку між ними повинні показувати типові риси наукового стилю. Також мають бути дотримані характерні для цього жанру пропорції між службовими та значущими словами, частинами мови, кореневими словами, дериватами, простими та складними реченнями тощо, а також структури речень та типи зв’язків між ними.

Мова текстів, що пропонуються для читання, повинна бути доступна студенту – це має бути читання, а не розшифровування тексту. Від виконання цієї вимоги залежить успішність протікання читання як мовленнєвої діяльності, бо тільки в такому випадку увага студента може бути зосереджена на змісті тексту. Доступність мови тексту створює умови для автоматизації механізмів читання – швидкості впізнавання мовного матеріалу, цілісного сприймання слів і словосполук, зростання поля впізнавання, читання, - а також для формування професійно-орієнтованої комунікативної компетенції на базі матеріалу тексту.

При оцінюванні мовної складності англомовного тексту за професійним спрямуванням можна виділити два фактори: його лексичні та граматичні характеристики. Але і тут треба пам’ятати, що лексична та граматична складність навчального тексту, як і зміст, також повинні відповідати вимогам функціонування майбутнього спеціаліста у професійному середовищі.

Лексичний зміст тексту залежить від наявного в ньому незнайомого матеріалу, який впливає на процес читання, але не настільки прямолінійно. Його дія різна в різних умовах читання і залежить від кількості нових слів, їх якісної характеристики, їх ролі в передаванні змісту тексту та мети читання. При цьому усі фактори діють одночасно, і дія одного може нейтралізувати або підсилити вплив іншого. Швидкість і легкість впізнавання слів пов’язана з їх суб’єктивною частотою вживання. Тому при оцінці лексичної складності тексту треба враховувати не тільки наявність нових слів, але й якісну характеристику словника студента.

Граматичні складнощі тексту містять такі фактори, як середня довжина речень, співвідношення простих і складних речень, складність їх структур. Найбільші проблеми викликають ти з них, що не мають аналогів в рідній мові або яскраво виражених зовнішніх ознак, а також ті, які допускають двояке розуміння. Що стосується ядерних речень та їх трансформ, то їх розуміння залежить від конкретного лексичного наповнення. Студенти мають труднощі не стільки в самому факті існування трансформ, скільки в тому, що вони не співпадають з аналогічними структурами рідної мови, і тому студенти слабо володіють ними. Також треба пов’язувати оцінку мовної складності (доступності) текстів не тільки з наявністю або відсутністю в них нового матеріалу, але з урахуванням ступеню цієї складності. Це досягається шляхом варіювання в них складності синтаксичних структур речень і співвідношення слів з різною суб’єктивною частотою.

Таким чином, відбір змісту англомовних текстів за професійним спрямуванням проводиться на основі аналізу потреб майбутніх спеціалістів на рівні комунікаційного аспекту цього змісту, а далі йде урахування жанрових, лексико-граматичних та синтаксичних особливостей вузькогалузевого тексту. Синтез усіх цих чинників допоможе забезпечити ефективне використання текстів як засобу набуття студентами належного рівня професійної комунікативної компетенції.

Чеканович В.Г. Комунікативний аспект відбору навчальних англомовних текстів професійного спрямування.

Херсон, 73027, вул.. Комкова, 78, кв. 6, тел. 0665963416

Секція: Філологія, підсекція «Методы и приемы контроля уровня владения иностранным языком»