Філологічні науки /

6. Актуальні проблеми перекладу

Абабілова Н.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, Україна

Реалізація молодіжного сленгу як одна з проблем сучасного перекладознавства.

Дослідження молодіжного сленгу в умовах сучасного технічно оснащеного і мобільного суспільства є актуальним питанням сьогодення. Сленг молоді найбільш жваво реагує на події життя, підхоплює і відображає нові явища і змінюється в процесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження.

Різні аспекти сленгу вивчалися такими вітчизняними та зарубіжними дослідниками як І.Арнольд, І.Р. Гальперін, Дж. Гріног, Т.Є. Захарченко, Г. Кіттрідж, Г. Менкен, Е. Патрід, В.А. Хомяков та інші. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX ст. Окремі дослідники ще з кінця XVIII ст. звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу (наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний.

Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Ми можемо зазначити наукові праці І.Бик, О. Лапової, Т.Холстиної та інших.

Отже, метою нашої статті є розглянути особливості формування, функціонування та перекладу американського молодіжного сленгу українською мовою.

Спочатку проаналізуємо, що вчені вкладають в поняття «сленг».

Так, Т.Захарченко зазначає, що під терміном «сленг» часто розуміють те саме, що й під терміном «жаргон», та виділяє дві причини, за якими терміни «сленг» і «жаргон» вживаються як синоніми. Перша причина – це стале використання різних термінів в національних лінгвістичних школах для позначення одного й того самого явища. Так, термін «сленг» більш характерний для англомовних дослідників. В російській та українській лексикографічній та дослідницькій традиції серед цих двох термінів переважає «жаргон». В французькій лінгвістичній школі фігурує термін «арго», особливістю якого є наявність функції скритності – прагнення носіїв арго відокремитися від суспільства, в тому числі і за допомогою мови. Друга причина логічно пов’язана з першою, а саме: жаргон тієї чи іншої групи іменують сленгом, якщо лексика даного жаргону містить велику кількість англіцизмів та носії даного жаргону позиціонують свою мову як «сленг». Так, термін «сленг» вживають для номінації сучасного молодіжного жаргону, комп’ютерного жаргону і жаргону хіпі. Як наслідок вказаних причин, терміни «сленг» і «жаргон» функціонують в якості синонімів в значенні «мова, властива окремій групі людей». Дослідники не раз робили спроби розмежування вказаних термінів [6].

Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е. Патріджа, який одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті, а також вказав на те, що слово «slang» скоріш за все співвідноситься з дієсловом «to sling» – вимовляти, що підтверджує існування такого поєднання як sling words, яке функціонувало ще в епоху Дж. Чосера [11].

Дж. Гріног та Г. Кіттрідж визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм. Досить цікавим є те, що термін сленг увійшов до ужитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII – на початку XIX ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний [9].

Крім вищезазначених визначень можна звернути увагу на те, що сленгом називають суто розмовні слова і вирази з грубуватим або жартівливим емоційним забарвленням, не апробовані в літературній мові [1]; розмовні неологізми, що легко переходять в прошарок загальновживаної літературної розмовної лексики [5].

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні.

Оскільки темою нашого дослідження є молодіжний сленг, вважаємо за необхідне визначити, у чому полягає відмінність молодіжного сленгу від сленгу інших типів.

На думку С.Б.Флекснер, молодь є найактивнішим елементом, який створює сленг [10].

Відмінність молодіжного сленгу від інших типів сленгу полягає в тому, що по-перше, дані сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії. По-друге, молодіжний сленг відрізняється “зацикленням” на реаліях світу молоді. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього світу, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти. І по-третє, у лексиці молодіжного сленгу нерідко зустрічаються і досить [3].

В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як правило включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя.

У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються невдоволенням традиційними словами і виразами; зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним; прагненням вразити суспільство; бажанням “правдивого, непідробного” спілкування; бажанням досягти певного комічного ефекту; бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [7].

Так, при розгляді молодіжного сленгу в цілому чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для американського, так і для українського молодіжного сленгу.

Перейдемо до аналізу засобів перекладу, що використовуються при перекладі сленгової лексики, а зокрема молодіжного сленгу.

Найбільші труднощі при перекладі сленгу як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, полягають в тому, що сленг, особливо молодіжний, а отже й студентський, є найрухомішим шаром лексики й жоден словник нових слів не в змозі наздогнати розвиток мови в цій сфері. До того ж, багато лексичних одиниць сленгу дуже недовговічні та швидко виходять з вживання. Словники їх просто не встигають зареєструвати. Таким чином, найбільша складність у роботі зі сленгом ‒ знаходження сучасних еквівалентів [2].

Так, І.Бик визначає такі види перекладу сленгових одиниць:

1) еквівалент – це постійний рівнозначний відповідник певному слову або словосполученню в іншій мові, який в абсолютній більшості випадків не залежить від контексту. Еквівалентами переважно перекладаються стійкі та фразеологічні сполучення. Уже те, що вони часто зустрічаються в мові, спонукає перекладачів шукати для кожного з них постійні відповідники в українській мові;

2) аналог – один із декількох можливих синонімів. У будь-якому двомовному словнику іноземному слову звичайно відповідає декілька українських синонімів. Вибір слова з ряду синонімів при перекладі визначається контекстом. Переклад при допомозі аналога – вищий ступінь з точки зору перекладацької майстерності і методики перекладу. При перекладі аналогом потрібно вміти вибрати з декількох синонімів один, найбільш придатний у всіх відношеннях, причому не завжди його можна знайти у словнику.

3) пояснювальний або описовий переклад. При цьому виді перекладу замість самого слова вживається його пояснення. Такий прийом перекладу або, точніше, інтерпретації слова звичайно застосовується в тих випадках, коли у словниковому складі мови, на яку робиться переклад. немає ні еквівалента, ні аналогів, які відповідають значенню слова чи словосполучення оригіналу. Найчастіше описово перекладаються слова, котрі позначають поняття або явища, які відсутні в нашому житті, а тому вони не мають в українській мові спеціальних слів для їх позначення [4].

На наше переконання слід звернути увагу на засоби перекладу сленгу, що були запропоновані Т.Холстініною. Так, до вищезазначених вчений додає ще транскрипцію; транслітерацію та калькування (переклад по частинам слова) [8].

Подальшим завданням нашого дослідження є практичне дослідження засобів перекладу молодіжного сленгу українською мовою на основі сучасних словників сленгу.

Література:

1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. – М.: Наука, 2006. – 384 с.

2. Арнольд И. В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных робот/ Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. – 123-126. , 65

3. Береговская Н.В. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1996. - №3. – C 32-41.

4. Бик І.С. Теорія і практика перекладу. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, – 2005. – 240 с.

5. Гальперин А.И. Очерки по стилистике английского языка. – М., 1972. – 460 с.

6. Захарченко Т.Є. Английский и американський сленг. – М.: АСТ, 2009. – 478 с.

7. Лапова Е.В. О молодежном жаргоне // Русский язык. – Минск: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1990. - №10. – С.54-59.

8. Холстинина Т.В. Американский сленг в художественном тексте и проблема его передачи на русский язык. Автореферат диссертации – М., 2007.

9. Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Ways in English Speech. – N.Y.: The Macmillian, 1989. – 318p.

10. Flexner S.B. New Dictionary of American Slang / Comp. by R.Chapman. – N.Y.: Harper and Row, 1986. – 498 p.

11. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - N.Y.: The Macmillian, 1934. - 476p.]