Орел M.В.

Державний вищий навчальний заклад “Національний гірничий університет”

ПЕРСПЕКТИВИ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ

Не дивлячись на те, що сучасні системи комп’ютерного перекладу досягли досить високого рівня розвитку, дискусії про доцільність їх створення й застосування не втихають. Нерідко доводиться чути, що програми-перекладачі працюють незадовільно, тому краще обходитися без них. Такі відгуки є частково справедливими, адже існуючі системи комп’ютерного перекладу показують прийнятні результати лише для споріднених мов і навіть найкращі з них інколи видають цілковиту нісенітницю при перекладі текстів. Чи варто їх застосовувати?

Як перекладає комп’ютер?

Перше покоління систем машинного перекладу базувалося на алгоритмах послідовного перекладу "слово за словом", "фраза за фразою". Можливості таких систем визначалися доступними розмірами словників, що прямо залежали від обсягу пам'яті комп'ютера. Переклад тексту здійснювався окремими реченнями, значеннєві зв'язки між якими не враховувалися. Такі системи називають системами прямого перекладу. На зміну їм згодом прийшли системи наступних поколінь, у яких переклад від мови до мови здійснювався на рівні синтаксичних структур. В алгоритмах перекладу використовувався набір операцій, що дозволяв шляхом аналізу перекладного речення побудувати його синтаксичну структуру за правилами граматики мови вхідного речення, а потім перетворити її в синтаксичну структуру вихідного речення і синтезувати вихідне речення, підставляючи потрібні слова зі словника. Такі системи називаються Т-системами (від англійського слова "transfer – перетворення").

Найдовершенішим вважається підхід до побудови систем машинного перекладу на основі одержання деякого, незалежного від мов, значеннєвого представлення вхідного речення шляхом його семантичного аналізу. Потім виробляється синтез вихідного речення за отриманим значеннєвим результатом. Такі системи називають І-системами (від слова "інтерлінгва"). Вважається, що наступні покоління систем машинного перекладу будуть відноситися до класу І-систем.

Потреба у створенні теоретичної бази машинного перекладу викликала формування нового напрямку в лінгвістиці, який називається прикладною або математичною лінгвістикою. Для комп’ютеризації перекладу важливу роль зіграла одна із областей математичної лінгвістики − формальна теорія граматик. Її розвиток дозволив не тільки вирішити ряд практичних і теоретичних проблем машинного перекладу, але й дав можливість з цілковито нових позицій підійти до проблеми створення мов програмування й інших важливих питань штучного інтелекту.

Історія машинного перекладу нараховує не більше 50 років. За цей час змінилося кілька поколінь систем машинного перекладу – від перших програм, що використовували обмежені ресурси універсальних комп'ютерів першого покоління до сучасних комерційних продуктів, що використовують могутні ресурси серверів і персональних комп'ютерів, включаючи ПК, у яких можна розміщувати кишенькові словники, а також комп'ютерні мережі.

У 1990 р. Ларрі Чаілдс, фахівець із машинного перекладу, запропонував наступну класифікацію систем машинного перекладу: FAMT (Fully-automated machine translation) − повністю автоматизований машинний переклад; HAMT (Human-assisted machine translation) − машинний переклад за участю людини; MAHT (Machine-assisted human translation) − переклад, здійснюваний людиною з використанням комп'ютера.

Програми машинного перекладу першої з названих категорій є справою далекого майбутнього, оскільки в загальному вигляді не вирішені проблеми автоматичного розуміння, перекладу і синтезу текстів.

Програми другої категорії розробники називають МТ-програми (від Machine translation – машинний переклад). Автоматизований (за участю людини) машинний переклад можливий тільки в умовах штучно обмеженої як за словниковим запасом, так і за граматикою, мови. До МТ-програм належать і продукти машинного перекладу фірми PROMT, в тому числі програми для перегляду вмісту Web-сторінок у мережі Інтернет з метою пошуку потрібного документа.

Програми третьої категорії розробники називають ТМ-програми (від translation memory – пам'ять перекладу). Цю категорію програм застосовують професійні перекладачі, що усвідомили виграш від автоматизації їхньої роботи за допомогою комп'ютерів. Основу ТМ-програм складають спеціалізовані словники, що відповідають тематиці перекладного тексту. При перекладі використовуються конструкції та значення слів і стійких словосполучень, обрані професійним перекладачем і занесені в словникові системи, а отриманий текст піддається інтенсивному редагуванню. Словники і вже перекладені фрагменти текстів, що запам'ятовуються в ТМ-системі, можуть бути повторно використані у великих колективних проектах, ними можна обмінюватися. Тому ТМ-системи – важливий засіб автоматизації праці професійних перекладачів.

Перспективи машинного перекладу тісно пов’язані з подальшим розвитком таких наукових напрямків, як порівняльне мовознавство, загальна теорія перекладу, теорія закономірних відповідностей і способів представлення знань, а також з оптимізацією і удосконаленням лінгвістичних алгоритмів. Підвищити якість перекладу лексичних одиниць допоможуть теорії термінологізації лексики, а формальні граматики, орієнтовані на переклад, дадуть можливість покращити алгоритми знахождення перекладних відповідників у конкретному контексті, який може бути описаний в рамках прикладних теорій представлення знань. І, нарешті, поява нових технологій програмування й чергових поколінь обчислювальної техніки обов’язково буде сприяти подальшому розвитку теорії й практики комп’ютерного перекладу.

Література:

1. Бєлов Ю.А., Проценко В.С., Чаленко П.Й. Інструментальні засоби програмування.—К.: Либідь, 1993.

2. Гудмен Дж. Управління пам’яттю для всіх. —К.: Діалектика, 1995.