Ст. викл. Рябуха Т. В., студ. Лемещенко В. В.

Мелітопольський державний педагогічний університет

ім. Богдана Хмельницького, Україна

Лінгвістичні особливості поетичних творів Роберта Льюїса Стівенсона (на прикладі збірки “Underwoods” (“Підлісок”)

Роберт Льюїс Стівенсон – одна з найяскравіших постатей англійської літератури кінця ХІХ століття. Він відомий усьому світові своїми віршами, баладами, романами. Його твори стверджують оптимістичне прагнення до торжества високих моральних ідеалів. Поезія Стівенсона відрізняється щирістю, сердечністю та вимогливим пошуком нових засобів виразності.

Однією з найцікавіших збірок його поезій є збірка “Підлісок”, яка вийшла друком у 1887 році. Вона поділяється на дві частини – англійську та шотландську. Родина Стівенсона хоч й належала до успішних единбурзьких буржуа, була повністю двомовною (знали як англійську, так і шотландську мови). Використання шотландської мови Скоте у її розмовному варіанті ніби розковує поета, дає йому свободу, простоту та природній, органічний зв'язок з вітчизняною фольклорною традицією.

У своїх примітках до віршів Стівенсон скаржився на занепад Скоте, виражав сумнів щодо її відродження. “Наближається день”, - траурно наголошував він, “коли забудуть цю прославлену та покірну мову” [3].

Вказуючи на можливу загибель мови, Стівенсон не перестає боротися за її право на життя. Оскільки його ім’я було відомим у кожній родині, рішення видати вірші на Скоте свідомо відродило традицію, яка помирала. Жоден з видатних шотландських поетів дев’ятнадцятого століття не зробив цього.

На початку шотландської частини свого “Підліску” Роберт Льюїс Стівенсон подає таблицю основних фонетичних особливостей голосних Скоте. Чисельними є тут дифтонги, деякі з яких англієць й не вимовить.

Наприклад, буквосполучення ае вимовляється як відкрите довге /а:/: An' sae wull I! [4, c. 131], the winter blae [4, c. 132], proper kind o' claes [4, c. 137].

Буквосполучення еа, ее, іе вимовляється як звук /æ/: An' Embro Hie Kirk's [4, c. 137], an unco ferlie seen [4, c. 139], weary play [4, c. 142].

Буквосполучення оu та літера u вимовляються як /u:/: Lies mangled throu'ther [4, c. 120], Couthy and bien [4, c. 122].

Літера у вимовляється як відкрита і /аі/: shady dells [4, c. 125].

Багато приголосних вимовляються як і в англійській мові, але є й деякі відмінності.

Для Скоте характерним є ротацизм – вимова r у всіх позиціях [5]: The ither went hame wi' the ither twa men [4, c. 124], Weet the lang roads whaur gangrels plod [4, c. 131].

Поєднання wr на початку слова відображається як /vr/: There's rowth o' wrang [4, c. 132], Syne was wreckit [4, c. 139].

Kn вимовляється як /kn/ або /tn/ [5]: Pentland's knees [4, c. 122], dingin' knocks [4, c. 125].

Кінцеві літери “v”, “f”, “th” часто не вимовляються [5]: is brawer still to gi'e [4, c. 130], I wadnae gi'en [4, c. 122], Wi' whatna joy [4, c.139].

Буквосполучення “Wh” звичайно вимовляється як /hw/ [5]: Whan day has gane [4, c. 145], When aince Aprile [4, c. 123].

Також шотландська мова Скоте має свої граматичні особливості, які не властиві унормованому варіантові англійської мови:

· Іменники формують множину за допомогою закінчень –n, –en [2, c. 15]: ee/een (eye/eyes) - It blew in the een of a' o' the three [4, c. 124].

· Особливим є формування прикметників у Скоте. На відміну від англійської мови вони утворюються за допомогою суфіксів [2, c. 21]:

-ie, -y: buckie [4, c.120], bonny bield [4, c. 122], sonsie lasses [4, c. 125];

-fu: a doubtfu' dispensation, faithfu' ministration [4, c. 139], painfu' pleasure, waefu' peety [4, c. 125], be watchfu' [4, c.131], dulefu' house [4, c. 132];

-some: Wi' gladsome caper [4, c. 146], stawsome kind [4, c.139].

· Дієслово у англо-шотландській мові Скоте не відмінюється за особами та числами, на відміну від нормативного стандарту англійської мови. Простий минулий час дієслів утворюється за допомогою закінчень -it, -t або –ed (що є характерним для літературного стандарту англійської мови) в залежності від попередньої приголосної чи голосної [2, c. 48]:

- hurtit, skelpit (smacked), mendit;

- traivelt (travelled), raxt (reached), telt (told), kent (knew/known);

- cleaned, scrieved (scribbled), speired (asked), dee'd (died).

Модальні дієслова mey (may), sall (shall) використовуються не досить широко, але їх можна знайти у письмовій формі: Sall ryve the guid [4, c. 142], guidman sall bide awe [4, c. 125]. Переважно шотландці використовують модальне дієслово сan: I cannae just mind [4, c. 137], I cannae bear [4, c. 145].

· Прислівники Скоте переважно мають закінчення -s, -lies, lins, gate(s) and wey(s) –wey: whiles (at times): An' whiles, at orra times [4, c. 131].

· Числівники Скоте відрізняються своїм написанням й вимовою від числівників англійської літературної мови. Наприклад, twa – two, sax – six тощо: Ane went hame – one went home, Eleeven, twal an' ane an' twa – Eleven, twelve, and one and two [4, c.124], at sax o'clock – at six o’clock [4, c.122].

· У мовному варіанті Скоте існує п’ять типів вказівних займенників (у стандартизованій англійській мові їх тільки два): this, that, sic, yon (thon), (the) tither [2, c. 69]: This yin a stot an' thon a stirk [4, c.139], I mind me on yon bonny bield [4, c.122].

· Прийменники Скоте мають схожу форму та використання з прийменниками англійської мови, але мають інше написання та вимову:

- aff, affa – off: A wind got up frae affa the sea [4, c.124], Packed aff his lane [4, c.135];

- ahint – behind: My conscience girrs ahint the dyke [4, c.135], A thocht ahint, in runkled breeks [4, c.125];

- alang – along: Alang the steep roof stoyt an' stammer [4, c.137];

- amang – among: Sit doun amang my ain dissenters [4, c.139], Was still amang us here belaw [4, c.146], Amang the heather [4, c.120];

- atween – between: Atween the muckle Pentland's knees [4, c.122];

- awa – away: An' weary winter weel awa' [4, c.123];

- ayont – beyond: O years ayont, O years awa' [4, c.124];

- doun – down: The herd comes linkin' doun the brae [4, c.122];

- frae – from: Frae sheep or men [4, c.122], An' aye as love frae land to land [4, c.123];

- gin – if: Gin death's as shure to men as killin' is to kye [4, c.130];

- ower – over, across: Gangs heels ower hurdies [4, c.123], It aye comes ower me wi' a spang [4, c.135].

Англо-шотландській мові Скоте притаманний прямий порядок слів: It's gey an' easy spierin' [4, c. 130], I write in Lallan [4, c. 120]; а також вираження заперечення за допомогою частки nae: I wadnae gi'en a chucky-stane [4, c.122], I cannae mend your cart [4, c.132], I didnae drink, [4, c.139].

Однією з головних лексичних особливостей мови Скоте є наявність редуплікованих слів [1, c. 16]. Ми можемо помітити редупліковані слова у таких рядках поета: I' the ram-stam, harum-scarum raw [4, c.123], The clinkum-clank o' Sabbath bells [4, c. 125], But since we're in it, willy-nilly [4, c.131].

Отже, Стівенсон використав у своїх творах усе багатство рідної мови Скоте, надавши їй друге життя, відродивши національну мовну традицію.

Література

1. Concise Scots dictionary. [Edited by M. Robinson]. – E.: Edinburgh University Press Ltd, 2005. – 483 p.

2. Eagle A. Aw Ae Wey – Written Scots in Scotland and Ulster. – E., 2008. – 90 p.

3. Fergus D. A Major Minor Poet? [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://textualities.net/david-fergus/a-major-minor-poet/

4. Stevenson R. L. Poems. Classic Poetry Series. / R. L. Stevenson. Edinburgh, – 2004. – 231 p.

5. Wir Ain Leed. A Innin Tae Modren Scots [Електронний ресурс] / A. Eagle. – E.: 2000. – Режим доступу: http://www.scots–online.org