Скарлупіна Юлія Анатоліївна

Українська академія банківської справи, м. Суми

Вивчення іноземної мови професійного спрямування: шляхи до мотивації

В наш час в жодній країні не ставиться під сумнів той факт, що навчання професійній іноземній мові повинно мати особистісно-орієнтований комунікативний характер і готувати студента до активного використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності. Центральним елементом в даному випадку є потреби студентів: саме вони визначають сферу ситуацій спілкування, форму спілкування (письмова чи усна). З цього випливає цільова домінанта навчання в плані мовної діяльності).

Підготовка спеціалістів економічного напрямку полягає в формуванні таких комунікативних вмінь, які б дозволили реалізовувати професійні контакти іноземною мовою в різних сферах і ситуаціях (під сферою спілкування розуміють сукупність комунікативних ситуацій, що характеризуються однотипністю мовного стимулу, відносинами між комунікантами і ситуацією спілкування). Іншомовне спілкування може відбуватися як в офіційній, так і в неофіційній формі, в ході індивідуальних або групових контактів, у вигляді виступів на конференціях, при обговоренні договорів, проектів, складанні ділових листів тощо.

До речі, бажано, щоб до початку вивчення саме мови професійного спілкування студенти вже мали певний базовий рівень володіння мовою (А1/рівень ознайомлення або А2/виживання). Підтвердженням цього може слугувати, наприклад, французька система міжнародних екзаменів, в якій не існує розподілу на «загальну» і «академічну» французьку мову. Екзамени розроблені для всіх шести рівнів, але для отримання вищої освіти у Франції вимагається, зазвичай, диплом DALF рівня C1/досвідчений користувач (в деяких випадках DELF B2). Щодо мови професійного спілкування, то диплом французької мови в сфері секретаріату, готельного сервісу і туризму, а також науково-технічної сфери відповідає рівню В1. Володіння французькою мовою медичної, юридичної і ділової сфери відповідає рівню В2/незалежний користувач.

В умовах зростання ролі лінгвістичних компетенцій актуальною стає проблема пошуку нових методик. Наприклад, ефективним є використання фразеологізмів в процесі навчання іноземній мові, що сприяє досягненню рівня професійного володіння іноземною мовою за рахунок формування і розвитку у студентів навичок роботи з іншомовними текстами, а також мовної здогадки і формування більш повного уявлення про ментальність носіїв мови.

Фразеологічні одиниці, тобто семантично пов’язані сполучення слів або речення, які відтворюються в мовленні у фіксованому співвідношенні семантичної структури і певного лексичного складу, на думку французьких дослідників, можуть становити один з найпродуктивніших лінгвістичних ресурсів, адже вони є невід’ємною частиною як писемного (ділова кореспонденція), так і усного мовлення у сфері професійного спілкування.

Для сфери ділового спілкування, де надзвичайну важливість може мати точність перекладу документу або формулювання власного висловлювання, велике значення має той факт, що фразеологічній одиниці однієї мови може відповідати не зовсім подібна, або навіть абсолютно несхожа одиниця в іншій. Так, французький вислів avoir du pain sur la planche (дослівно «мати хліб на дошці»), може бути перекладений. залежно від контексту: мати запаси на чорний день або мати широку сферу діяльності.

Подібні моменти можуть зацікавити, а отже і мотивувати студентів до більш глибокого вивчення мови.

Отже, необхідним є розвиток фразеологічної компетенції, тобто здатності розуміти ідіоматичні вислови іноземної мови і вільно використовувати їх у власному мовленні, а саме:

· розпізнавання прихованих значень мовних одиниць;

· вільний підбір слів і висловів;

· точне використання в мовленні образних мовних засобів, без обмежень у виборі змісту висловлення.

Фразеологічні одиниці тісно пов’язані з історією і культурою народу, його звичаями і традиціями. Вони є носіями лінгвокраїнознавчої і соціокультурної інформації, важливого компоненту вивчення іноземної мови.

Соціокультурні знання допомагають адаптуватися в іншомовному оточенні, дотримуючись канонів ввічливості, притаманних даному оточенню. Слід при цьому зазначити, що головним є виховання з позиції норм і цінностей країни, мова якої вивчається, а вміння порівнювати її соціокультурний досвід з досвідом інших країн. Таким чином, можна визнати соціокультурні знання обов’язковим компонентом змісту професійно-орієнтованого навчання іноземній мові студентів, зокрема, економічних напрямків підготовки.

Література

1. Cuq J.-P. Dictionnaire de didactique du français// CLE International S.E.J.E.R., Paris, 2003

2. Dubroca Galin D. La phraséologie dans l’orbite de la mercatique (À la recherche d’une phraséologie convergente)// Université de Salamanque (Espagne). - http://www.chass.utoronto.ca/french/as-sa/ASSA-No21/index.html#index

3. Горчакова И.А. Фразеологическая компетенция как одна из составляющих уровня профессионального владения иностранным языком // Профессионально-ориентированное обучение иностранным языкам: Сборник материалов научно-практической конференции [ Текст] / ГОУ ВПО «Урал.гос.пед.ун-т». – Екатеринбург, 2009. – Вып.1. – 159 с. – С. 72 - 75

4. Совдагарова Л.В. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку в неязыковых вузах// Профессионально-ориентированное обучение иностранным языкам: Сборник материалов научно-практической конференции [ Текст] / ГОУ ВПО «Урал.гос.пед.ун-т». – Екатеринбург, 2009. – Вып.1. – 159 с. – С.131 - 133