Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

К. филол. н. Побидаш И. Л.

Издательско-полиграфический институт Национального технического университета Украины «Киевский политехнический институт», Украина

ОБРАЗ РІЗДВА У ЗМІ:

КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

У часи Радянського союзу віра розумілася як «опіум для народу». Цю тезу нав’язували соціуму різними методами, в тому числі і засобами масової інформації. Нині церква відділена від держави так само, однак конституцією засвідчено свободу вибору віросповідання. Часи однолінійності пізнання світу людиною (тільки релігійне пізнання середньовіччя або тільки наукове пізнання всесвіту ХХ ст.), як свідчать останні праці науковців, минають. Усе більше публікується робіт на зразок «наука і релігія». Пересічний громадянин може вільно ходити до храму, купувати відповідну літературу, святкувати релігійні свята. Проте часто релігійне життя сучасної людини обмежується тільки зовнішнім, побутовим. І не з вини людини, адже вона виросла в атеїстичному суспільстві, елементарні релігійні знання в якому традиційно було обірвано. Мас-медіа могли б на себе взяти функцію «лікбезу» з цього питання. Звичайно, є спеціальні часописи. Та ми говоримо про тих громадян, які ще не є свідомими віросповідниками. Звичайно, світська преса не повинна агітувати за Церву. Та водночас вона і не повинна впливати негативно на не укріплену релігійну свідомість людини, викривляти глибінь філософських констант релігійного пізнання. Релігійне життя нині має місце в сучасному суспільстві, активніше цікавиться ним молодь тощо. Тому вважаємо, що комунікативний аспект тем віросповідання народу є актуальним як інформативний, науковий, соціокультурний, морально-духовний, етичний, толерантний аспект.

Об’єктом нашого дослідження стали статті українських газет за 2011 рік, видрукуваних 5-7 січня, щодо теми свята Різдва. Предметом – комунікативні конотації цих статей, філософський та морально-етичний аспекти. Ми проаналізували 30 статей із обраних довільним методом українських газет «Сегодня», «Україна молода», «Gazeta.ua», «Народне слово», «Сіверщина», «Факты и коментарии», «Демократична Україна», «Час», «Хрещатик», «Репортер», «Блик.ua», «Галичина», «Волинь», «Ваше здоров’я».

Привітання зі святом з розтлумаченням або наголошенням на значенні цього свята розміщені тільки в 4 статтях, написаних священнослужителями: «Привітання з Різдвом Христовим і Новим Роком» (Іларіон, єпископ Чернігівський і Ніжинський, газета «Сіверщина»), «Свято чеснот, джерело наших радостей» (Послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату, газета «Народне слово»), «З Різдвом Христовим!» (Із різдвяного послання високопреосвященнійшого Нифонта, митрополита Луцького і Волинського Української Православної Церкви, газета «Волинь»), «Різдво Христове: твори молитву і добрі справи» (Димитрій Присяжний, настоятель Свято-Покровської парафії УАПЦ, м. Боярка Київської обл., газета «Ваше здоров’я»). Статей такого змісту та завдань світських авторів – жодної.

Серед проаналізованих нами статей дві розповідають нам про Вертеп: «Почалося з вертепу» (історико-культурна інформація про становлення лялькового театру взагалі і вертепу зокрема) та «По різні боки вертепів» (про досвід студентів втілення вертепу). Цікавою є стаття «Казкова краса різдвяної ікони». Стаття «Різдво у старовинному монастирі» швидше про Свято -Успенський Низкиничівський чоловічий монастир, ніж про Різдво.

У тропарі ж Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, глас 4 читаємо: «Різдво Твоє, Христе Боже наш, звістило світло розуму, в нім бо, що зірками служили, від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю правди, і визнавати Тебе, що Ти є Схід з висоти. Господи слава Тобі». Навмисно виділили ми слова про суть свята. Виявляється – це свято розуму, просвіти. Сучасне «мас-медійне» Різдво, як виявилося, звістило світло живота, судячи зі статей, що ми досліджували: «Счастливого рождества: ножки стола обвяжите цепью, а по углам разложите частнок», «На рождество полагается навестить крестных родителей и пожилых родственников и обменяться с ними пирожками, кутей и узваром», «В Святой вечер, накрывая стол, хозяйка клала под скатерть сено, чеснок, зерно и деньги, чтобы в доме всегда был достаток», «Наші традиції. Святий вечір – добрий вечір» (стаття розповідає про святкову трапезу, надає рецепти приготування страв), «Владимир Литвин: «Никогда в жизни не пробовал ничего вкуснее, чем приготовленные мамой на Святвечер блюда», «Встречаем Святое Рождество!» (у статті йдеться про 12 страв, традиції прибирання, забобони). До речі, про забобони та ворожіння теж чимало статей: «Купание в проруби и тусовки-меланки: Наступил самый праздничный месяц года. С кутьей и гаданиями», «Різдвяні атрибути та «прикмети-заборони». Помітимо, що поряд з цією статтею надруковано «Астрологічний прогноз на 2011 рік для всіх знаків Зодіаку».

Окрім гастрономічного відтінку, сучасне газетне різдво має політичний відтінок («Дежурные по стране: 7 января главным будет Тигіпко, но если что – вызовут и президента»), економічний (Про проведення Першого щорічного благодійного різдвяного ярмарку “Від Миколая до Хрещення” з 16 грудня 2010 року по 9 січня 2011 року на Майдані Незалежності», «Заробітчанська коляда на Хрещатику»), географічний («Як святкують Різдво українці у світі?»), еротичний («Закохані туристи зустрічають Різдво на Високому Замку»), кримінальний («Из-за долгов в ночь на Рождество повесился киевлянин»).

Отже, світські журналісти зовсім не просвіщають громадян, не розумом їхнім опікуються, а тварними інстинктами.

Вважаємо, що беручи на себе висвітлення тем, пов’язаних з релігійними святами, світські мас-медіа мають інформувати населення не тільки про форму (зазвичай побутову), але й про зміст цих свят. У такому випадку гармонійність, цілісність викладу інформації не буде викликати суперечностей щодо етичного, толерантного аспекту (ображати віруючих або грамотних з цього питання громадян), а також дасть можливість виховувати у читачів культуру проживання релігійних свят.