Психология и социология/8. Педагогическая психология

магистр Каткова Т.А.

Мелитопольский государственный педагогический университет

имени Богдана Хмельницкого

Спрямованість на професійну діяльність майбутніх практичних психологів.

Спрямованість на професійну діяльність є дуже важливою детермінантою, що зумовлює ефективність навчального процесу і здатність реалізації професійного потенціалу особистості майбутнього спеціаліста.

Так, щоб дати визначення поняттю “спрямованість”, слід розглянути два основні підходи щодо його вивчення. До вчених першого напряму слід віднести М.І.Д’яченко, Л.О.Кандибович, Є.М.Павлютенкова [1;2], які розглядають різні форми прояву спрямованості майбутніх психологів, здійснюють аналіз її місця в мотиваційній структурі особистості студента, займаються питаннями вивчення взаємозв’язку спрямованості й аналогічних мотиваційних утворень.

Поняття “спрямованість” в іншому контексті розробляється О.М.Борисовою, К.Штарке, Л.М.Мітіною [3;4;5]. Особливістю робіт цього напряму є те, що спрямованість вивчається невід’ємно від усієї особистості майбутнього практичного психолога. Спрямованість – засіб формування та розвитку особистості і тому виступає головною умовою професійного становлення.

Якщо проаналізувати обидва підходи, то можна стверджувати, що оптимальним варіантом є ситуація інтеграції її основних положень – відносно своєрідності та специфіки професійної спрямованості щодо її ролі в розвитку, а також щодо її впливу на ціннісно-орієнтовану сферу особистості.

О.М.Павлютенков виявив деякі показники, що впливають на професійне самовизначення, а саме:

1) теперішній час – об’єктивна дійсність, умови діяльності, культура суспільста, групова свідомість та поведінка;

2) минуле – історія розвитку індивіда, його власний досвід;

3) майбутнє – тенденція суспільного розвитку, особистісні цілі [6,7].

М.І. Д’яченко, Л.О.Кандибович вважають визначальним у формуванні професійної спрямованості студентів наступні показники:

- позитивне відношення дог майбутньої професії;

- розвиток спеціальних здібностей;

- формування інтересів та нахилів до обраної професії

- потяг до вдосконалення своєї кваліфікації після закінчення ВНЗ, задовольняти основні матеріальні та духовні потреби, постійно займатися обраним видом професійної діяльності, розвивати ідеали, погляди, переконання, престиж професії у власних очах майбутнього спеціаліста [1].

Д.Ванек, Ф.Ман розглядають питання цільового формування спрямованості на професію у майбутніх психологів. На їх думку, професійна підготовка студентів повинна передбачати ті чи інші елементи мотиваційного тренінгу [6;7]. До того ж, вони акцентують свою увагу на використанні в цьому процесі так званих “індивідуальних відносних форм оцінювання”:

- cоціальних (результат діяльності студента порівнюється з показниками, що характерні для його групи);

- предметних (результат порівнюється з тим, який задає навчальна програма);

- індивідуальних (результат порівнюється з попереднім).

Для визначення домінуючого типу особистості майбутнього спеціаліста у студентів V курсу спеціальності “Практична психологія” була проведена методика “Оцінка професійної спрямованості особистості” [9;10].

Всі результати були оброблені і представлені в таблиці. Дані підраховувалися за 4 факторами: “комунікатор”, “організатор”, “предметник”, “інтелігент”.

Структуру особистості “Комунікатор” складають наступні якості: товариськість, доброта, зовнішня привабливість, висока моральність, емоційність, пластичність поведінки.

Структуру особистості “Організатор” складають вимогливість, організованість, сила волі, енергійність.

Структуру особистості “Предметник” складають спостережливість, професійна компетентність, потяг до творчості, креативність.

“Інтелігент” характеризується високим рівнем інтелекту, загальною культурою та моральністю.

Кожен з вказаних типів має свої власні засоби, механізми і канали передачі виховних дій. За підрахунком даних домінуючу позицію зайняла структура особистості “Організатор” - 83%. Особистість даного типу – це лідер, що транслює свої особливості в результаті проведення різних заходів, тобто результати його дій виявляються в сфері ділової співпраці, колективної зацікавленості, дисципліни. Можна зробити висновок, що для студентів останнього року навчання головним джерелом продуктивної діяльності є дружня співпраця, бажання реалізовувати свій творчий потенціал в колективній роботі.

Таблиця .

Оцінка професійної спрямованості особистості у студентів V курсу

№	Товариськість	Організаційність	Спрямованість на предмет	Інтелігентність	Мотивація схвалення
1.	8	5	3	5	6
2.	4	6	2	5	7
3.	3	4	4	3	3
4.	5	7	4	4	3
5.	4	3	2	3	3
6.	5	6	3	6	3
7.	5	9	3	3	4
8.	4	8	1	4	6
9.	3	5	3	5	4
10.	5	5	3	5	8
11.	5	6	4	3	4
12.	4	4	3	4	3
Max	8	9	4	6	8
Min	3	3	1	3	3
Σ	55	68	35	50	54
Ā	4,6	5,7	2,9	4,2	4,5

Таким чином, в процесі професійної підготовки майбутній практичний психолог повинен сформуватися як активний суб'єкт діяльності, як зріла особистість з розвинутими професійно-важливими якостями. Повнолітня людина потенційно психологічно готова самостійно і свідомо ставити перед собою життєві цілі, знаходити і вибирати засоби, необхідні для їх досягнення, приймати рішення, виконувати їх, оцінювати результат виконання і фіксувати його в індивідуальному досвіді.

Література

1. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. – Минск, 1999.-267с.

2. Гилинский Я.И. Стадии социализации индивида//Человек и общество. Вып. 9.- Л., 2001.

3. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности в формировании личности // Психология формирования и развития личности. – М., 1981.

4. Штарке К., Студенты. Становление личности. – М., 2002.-234с.

5. Митина Л.М. Формирование профессионального самосознания учителя // Вопросы психологии, 2000, №3.-С.67-71.

6. Ванек Д., Ман Ф. Профессиональная подготовка учителей и проблема мотивации достижений и контроля действий // Вопросы психологии, 1999, №3.-С.12-14.

7. Социальная психология личности / Под ред. М.И.Бобнева, Е.В. Шорохова. - М.: Наука, 1999. - 344с.

8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. - т.2. - М.: Педагогика, 1999. - 328с.

9. Рабочая книга практического психолога: Пособие для спец-тов, работающих с персоналом/ под ред. А.А. Бодалева, А.А. Деркача, Л.Г.Лаптева. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 640 с.

10. Зейгарник Б.Ф. Теория личности в зарубежной психологии. - М., 2003. - 128 с.