Біологічні науки/Структурна ботаніка

ПюркоО.Є., Григоренко М.А.

Мелітопольский державний педагогічний університет імені

Богдана Хмельницького

СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ РОДУ ZINNIA ELIGANS

Любов до природи, до прекрасного, намагання створювати прекрасне і живе своїми руками – все це притаманне людям, які вирощують квіти. Особливо корисно знайомити людей з вирощуванням квітів в дитинстві, коли знання впливають як найбільше на світогляд та звички людини і залишаються в ній назавжди. Вирощування однорічних декоративних квітів процес відносно швидкий і зрозумілий в своїй простій технології: «посіяли насіння і через кілька тижнів розквітають квіти». Тому, знайомство дітей з вирощуванням рослин, мабуть, слід починати саме з вирощування однорічних клумбових квітів, щоб згодом доповнити його багаторічними і деревними рослинами. Садівники, використовуючи багаторічні рослини, як клумбові, вважають, що це зменшує щорічні трудові затрати. Але і однорічні клумбові рослини мають кілька суттєвих переваг: по – перше, однорічники безперервно квітнуть з травня по жовтень, по – друге, саме за їх рахунок можна швидко заповнити в молодому саду вільні ділянки яскравими квітами [3,4]. Однорічні декоративні рослини мають надзвичайно широку екологічну амплітуду, серед них є дуже витривалі до спеки і посухи рослини, і стійкі до заморозків. Палітра барв, характер цвітіння, у декоративних однорічників, незрівнянні ні з чим. Тому, цинія - займає важливе місце в озеленінні інтер’єрів та клумб. Краса та унікальність рослини дуже індивідуальна та яскрава. Цинія – це абсолютно незвичайна за красою рослина, що буквально зачаровує погляд яскравим поєднанням багатющого спектру фарб, які невимовно прикрашають сад влітку, а восени, цинія особливо бажана в саду, оскільки, оживляє смутні осінні фарби, подовжуючи сонячне літо. Цинія – прекрасна і потрібна рослина.

Її використовують для широкого оформлення, як декоративного представника. Ця рослина відноситься до сімейства айстрових, складноквіткові. Батьківщиною «цинії витонченої» є Центральна Америка та Мексика, рослина тепло- та світлолюбива. В Америці цинія настільки ж улюблена і шаноблива, як у нас айстра. Це дань не лише традиції, а й незвичайної краси цієї квітки. В українській культурі найбільш поширена «цинія витончена», яка досить теплолюбива. Для її вирощування потрібна денна температура вище 20°С, а нічна – не нижче 15°С. Тому кліматичні умови південної України ідеально підходять для існування цинії [1].

Цинія дуже яскраво прикрашає містечка південного регіону. Для виготовлення букетів придатні, як сорти з великими, так і з дрібними суцвіттями. Взагалі, цинія –досить різноманітна за своїми сортами, та розмірами. Але не зважаючи на існування інформації про біологічні особливості, данних щодо її структурної характеристики, нами не знайдено. Тому метою було вивчити специфіку росту на початку вегітації та на прекінці вегетації.

Порівняльна характеристика морфологічної будови показала різноманіття сортів досліджуваної рослини. Доведено, що складноквіткові – кущі потужні, розкидисті або компактні, 60 - 90 см заввишки, з невеликою кількістю пагонів першого порядку. Листки яйцевидно – загостреної форми, сидячі, супротивні, подібно до стебла опушені грубими волосками. Суцвіття – кошик діаметром від 5 до 15 см. Суцвіття цинії мають різну форму, можуть бути простими, напівмахровими і махровими. Язичкові квітки різної форми і забарвлення розташовані в 1–3 ряди у немахрових сортів і більш 3 рядів у махрових. Забарвлення квіток біле, жовте, рожеве, оранжеве, червоне і бузкове. У колірній гаммі циній відсутні тільки синій і блакитний кольори. Трубчасті квітки жовті, рідше забарвлені як язичкові, утворюють пишну опуклу серединку(рис.1). Цинія відрізняється чистотою забарвлень і їх величезним колірним різноманіттям. Квіти цинії мають яскраві (білі, жовті, оранжеві, червоні і бордові) і пастельні (рожеві, лососеві, бузкові і коралові) тони [2,5].

Рис. 1. Зовнішній вигляд Цинії витонченої.

Виявлено, що на початку вегетації у Zinnia Eligans загальні розміри, зокрема площа та висота, відрізняються одна від одної. Середня площа листка дорівнює – 230,3 мм, а наприкінці – 259 мм. Площа кореню на початку вегетації дорівнює 62,4 мм, висота – 4 мм, а наприкінці площа – 69,7 мм, висота – 5 мм. Висота цинії на початку визначається 390 мм, в кінці вегетації – 430 мм. Також, і кількість пелюсток відрізняється: на початку вегетації – 410 шт., а наприкінці – 430 шт. Рослини одного сорту можуть бути різними за розмірами (рис.2).

Нами доведено, що площа листка і кореню у Zinnia Eligans змінилась на 0.9%, висота рослини збільшилась на 0.9%, навіть кількість пелюсток має різницю на 0.9%. Видно, що на початку вегетації та на прикінці, відсоткова ознака у морфологічних органів однакова.

Рис.2. Біоморфологічні показники рослин Цинії протягом вегетації.

Отже, доведено, що різноманітні умови під час вегетаційного періоду впливають на формування вегетативних органів дослідної рослини. Наприклад, при різних кліматичних умовах схожість була виявлена не одразу. Так як кліматичні умови відіграють важливу роль на проростання та схожість рослини, це і стало основною причиною різниці загальних розмірів вегетативних органів.

Дане експериментальне дослідження має велике практичне значення, бо отримані результати можуть бути використані квіткарями з метою створення сучасних клумб, що мають прикрашати земельні ділянки будинків. Але слід приділити увагу кліматичним умовам, порі року та обов’язково висаджувати насіння вчасно, щоб не було різниці у розмірах вегетативних органів. Не дивлячись на те, що Батьківщиною Цинії є Південна Америка, ця рослина добре пристосувалась до кліматичних умов півдня України, де клімат субтропічний, що характеризується тимчасовими повітряними і грунтовими посухами, але до якого адаптувалась ця дивовижна кватка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вакуленко В.В., Олейникова Т.М. Однолітні квіткові рослини. – М.: Мінсельхоз РСФСР Академія, 2005. – 159 с.

2. Ващенко М.А. Циннія витончена. Квіткарство. – К.: Б.в., 1999. – 240 с.

3. Дрягина И.В., Кудрявец Д.Б. Селекция и семеноводство цветочных культур. – М.: Агропромиздат, 2008. – 256 с.

4. Китаєва Л.А. Сімейсво квіткових культур. – М.: Россільхозиздат, 2007. – 190 с.

5. Кудравець Д.И. Такі різні цинії. – М.: Мінсельхоз РСФСР Академія, 2005. – 180 с.