Зимароєва А. А.

Порівняння гніздової екології сільських та міських популяцій сороки (Pica pica)

Житомирський державний технологічний університет, Україна

На разі накопичена велика кількість робіт, котрі стосуються екології воронових птахів в антропогенних ландшафтах [3, 1]. Сорока (Pica pica Linnaeus, 1758) є одним з найбільш вивчених представників родини воронових. Це вид, котрий широко, але спорадично заселяє майже всі біотопи населених пунктів України [4].

Сорока гніздиться як у містах, так і в природних угіддях, хоча для гніздування віддає перевагу зволоженим, слабко зміненим ділянкам. На місцях гніздування птахи з’являються рано, оскільки зимують в тих же самих місцях або поблизу від них. Як правило, сороки щорічно будують нові гнізда, минулорічні гнізда птахи використовують досить рідко [2].

Гнізда у вигляді великих, закритих зверху, куль із сухих паличок, розташовують найчастіше в густих колючих чагарникових заростях або високо на деревах. Усередині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою, корінцями. Основними компонентами гнізд сороки є земля та гілки рослин. Часто у складі гнізд сороки зустрічається антропогенний матеріал, що зазвичай являє собою металічний дріт [1]. Використання матеріалів антропогенного походження вказує на те, що процес будівництва гнізд не є суто вродженою реакцією, а схильний до значних змін [5].

Початок урбанізації сороки припадає на другу половину ХХ ст. [3], коли у містах почали формуватися специфічні популяції сороки, котрі помітно відрізнялися від позаміських набором анатомічних, екологічних та поведінкових особливостей. Саме порівнянню гніздової екології сороки у різних типах населених пунктів Житомирської області і присвячена дана робота.

Матеріал для дослідження отримано у гніздовий сезон 2011 року. Облік сорок проводився на маршрутах у 17 населених пунктах Житомирської області та місті Житомирі. Всього було прокладено 32 маршрути, 13 з яких у м. Житомирі. Гнізда обстежували й поза маршрутами. Дані збирали під час спостереження за знайденими гніздами сороки протягом усього гніздового сезону. Загалом, було виявлено та зареєстровано 62 гнізда сороки, з них досліджено вміст 40 гнізд. Гнізда вимірювали сантиметровою рулеткою з точністю до 1 см. Успішність розмноження оцінювали традиційним способом, як частку злетків (пташенят піднятих на крило) від числа відкладених яєць. Висоту дерев вимірювали за допомогою висотоміра. Статистична обробка отриманих результатів проведена в програмі Microsoft Exel v. 11.5 та STATISTICA 6.0.

У Житомирській області сорока є широко розповсюдженим звичайним видом, гніздиться в усіх біотопах, проте її щільність у різних населених пунктах дуже сильно варіює (табл. 1). Найбільшу щільність сорок ми спостерігали у великих селах та м. Житомирі, що може свідчити про інтенсивну синантропізацію виду.

Таблиця 1

Щільність популяції сорок у гніздовий сезон в населених пунктах Житомирської області

Населенні пункти	Щільність сорок у гнідовий сезон, ос/км²
Малі та середні села ( населення менше 1000 чоловік)	7,9
Великі села ( населення більше 1000 чоловік)	12,7
Селища міського типу	11,3
Міста районного значення	5,2
Місто Житомир	12

В останні роки сорока надзвичайно інтенсивно заселяє м. Житомир, у тому числі центр міста та житлові квартали. Проте найбільш щільно гніздиться сорока у зелених насадженнях індивідуальної забудови (13,8 ос/км²) та кварталах промислової зони міста (20,83 ос/км²). Особливо багато гнізд цих птахів біля міського м’ясокомбінату. Можливо, це пов’язано з тим, що сорока не може здійснювати тривалих перельотів у пошуках їжі і тому будує гнізда там, де їй доступна велика кількість харчових ресурсів. В межах старої 2-5 поверхової забудови щільність сороки – 12,4 ос/км², в кварталах з 9-ти поверховою забудовою – 9,0 ос/км², в міських парках, скверах бульварах – 5 ос/км², а в зелених зонах на периферії міста щільність сороки – 0,38 ос/км².

Масове будівництво гнізд спостерігали у другій декаді березня, закінчувалось воно у другій декаді квітня. За нашими спостереженнями, початок будівництва гнізд у м. Житомирі відбувається раніше, ніж у інших населених пунктах Житомирщини. Так, 10.03.11 р. у центральному районі міста по вул. Гоголівській, 29 нами було знайдено гніздо сороки з майже повністю готовим каркасом, незважаючи на те, що весна 2011 р. була досить прохолодною. В сільських же населених пунктах початок будівництва гнізд відмічали переважно після 20 березня.

Для облаштування гнізд у Житомирській області сороки обирають 19 видів дерев та кущів. В природних ландшафтах поблизу сільських населених пунктів сороки найчастіше використовують вербу та березу, а в містах – березу та різні види кленів. До того ж в урбанізованих ландшафтах сороки для будівництва гнізд обирають дерева більш різноманітні за видовим складом, аніж в агроладшафтах, що може свідчити про адаптацію цих птахів до урбосередовища. Більшість знайдених у селах гнізд були розташовані у заростях поблизу річкових пойм, найчастіше на вербах різної висоти.

Висота, на якій сороки розміщують гнізда на деревах, коливається в різних місцях існування від 2,6 до 24,7 м. Середня висота розташування гнізд сороки в Житомирській області становить 10,8±0,7 м (n=60, SD=5,4, CV= 49,6 %).

Відмічено, що висота розташування сорочих гнізд збільшується за градієнтом антропогенного навантаження на біоценоз (p≤0.05). Так, найменша середня висота розташування гнізд у невеликих селах, а найбільша – в м. Житомирі. Середня висота розташування гнізд у сільських населених пунктах – 7,3±0,5 м, а в містах значно вища – 13,0±0,9 м. Висота гнізд залежить від виду дерева і ступеня занепокоєння з боку людини. Найвище сороки розташовують свої гнізда на тополях та березах

У містах сороки досить часто будують свої гнізда на невеликій відстані одне від одного. Так, на території Ботанічного саду Житомирського національного агроекологічного університету між трьома гніздами відстань складала усього 1,5–2 метри. Вочевидь, в умовах міста, таке явище можна розглядати як певне пристосування до нестачі гніздового субстрату у міських біотопах.

Слід відмітити, що в природних ландшафтах сорока облаштовує гнізда частіше на бокових гілках дерев, а в антропогенних – в розгалуженнях основних гілок крони.

Розміри гнізд сороки відрізняються у різних біотопах, але в цілому коливаються у певних визначених межах (табл. 2). Закономірностей зміни розмірів гнізд у різних типах населених пунктів ми не виявили, можливо, це пов’язано з невеликим об’ємом вибірки.

Таблиця 2

Морфометричні параметри гнізд сороки на території Житомирщини, см

Параметри гнізд	n	Lim	M±m
Висота гнізда (з покрівлею)	38	52,7 - 90,3	70,0±2,1
Глибина лотка	38	8 - 13,3	11,5±0,29
Діаметр гнізда	38	27 - 44	35,6±0,8
Діаметр лотка	38	13,9 – 24,1	19,55±0,38

Повна кладка сороки містить від 3 до 8 яєць (в середньому 6,5). Більшість кладок (13 кладок, 32,5%) містили 7 яєць, в 10-ти кладках було по 6 (25%), в 9-ти (22,5%) – по 8, в 5-ти (12,5%) – по 5 яєць і тільки в 2-х кладках (5%) було 4 яйця та в одній кладці (2,5%) – 3 яйця.

Для урбанізованого ландшафту характерна більша кількість великих (по 8 яєць) та малих кладок (3–4 яйця), порівняно з агроландшафтами, де переважають середні кладки (6–7 яєць).

Середня успішність розмноження сороки в Житомирській області – 46,7%. Така невисока успішність розмноження пов’язана з високим рівнем елімінації ембріонів та пташенят сороки. Варто відмітити, що в урбанізованих ландшафтах успішність розмноження сорок (49%) дещо вища, ніж у сільських населених пунктах (43,4%). Можливо, це пов’язано з тим, що в містах у сорок менше природних ворогів, які знищують кладки та пташенят, та більша кількість доступних харчових ресурсів.

Література

1. Бокотей А. А. О гнездовании сорок в металлических гнездах в черте г. Львова / А. А. Бокотей, В. А. Потапенко / / Орнитология. – 1990. – № 24. – С.123.

2. Коцюруба В. В. Гнездование обыкновенной сороки в Кривом Роге / В. В. Коцюруба // Мат. Всесоюз. науч-метод. совещ. зоологов педвузов. Ч.2. – Махачкала, 1990. – С. 121 – 124.

3. Лыков Е. Л. Гнездовая экология сороки в условиях Калининграда / Е. Л. Лыков // Український орнітологічний журнал «Беркут». – 2002. – Т. 11, №2. – С. 181 – 187.

4. Мороз В. А. К экологии сороки в Провальской степи (Луганская область) / В. А. Мороз // Збірник наукових праць «Природничий альманах». Серія біологічна. – 2009. – №13. – С.114 – 123.

5. Скильский И. В. Использование сорокой деревьев и кустов для постройки гнезд в регионе Украинских Карпат / И. В. Скильский, Б. И. Годованец, П. В. Бундзяк // Мат. междунар. конф. «Экология врановых птиц в антропогенных ландшафтах». – Саранск, 2002. – С. 109 – 111.