Экономические науки/10. Экономика предприятия

Д.е.н., професор, завідуючий кафедри економіки підприємства, директор інституту економіки і управління Донецького національного університету економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Фролова Л. В., студ. Керсанова О. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М. Туган – Барановського, Україна

Діагностика фінансового стану підприємства в сучасній економіці

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, істотного розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Ринкові умови вимагають від підприємств збільшення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання, активізації потенціалу підприємства та інше. Щоб забезпечити стійкість та розвиток підприємства в сучасних умовах управлінському персоналу необхідно реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і конкурентів [1].

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.

Вагомий внесок у вивчення діагностики фінансового стану зробили такі вітчизняні та закордонні науковці: В.М. Опарін, О.В. Кондратьєв, С.Ф. Покропивний, М.Я. Коробов, О.Л. Дробозіна, С.Я. Огородник, В.М. Федосова, І.О. Бланк, С.В. Льовочкін та ін.

Проте, в сучасних умовах проблеми діагностики фінансового стану підприємств все ще залишаються актуальними і саме тому потребують наукового та систематизованого підходу до їх вивчення.

Метою статті є узагальнення сутності діагностики фінансового стану підприємства, виявлення основних показників, які служать орієнтиром для діагностики фінансового стану підприємства загалом.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства. А це в кінцевому результаті впливає на зниження його платоспроможності. Існує також і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі [2, 3]. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності, тому на нього впливають усі ці види діяльності. Як правило, чим вищі показники обсягу виробництва (реалізації продукції, робіт, послуг) і нижча їх собівартість, тим вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Прибуток і рентабельність як основні показники фінансових результатів не можуть повною мірою охарактеризувати фінансовий стан підприємства, тенденції його динаміки. Для цього потрібні також і інші показники. З цією метою в країнах з розвинутою ринковою економікою розроблені показники, які служать орієнтиром для діагностики фінансового стану підприємства загалом (табл. 1) [1-7].

Таблиця 1

Показники фінансової стійкості підприємства

Найменування показника	Характеристика показника		Нормативне значення
Абсолютні показники фінансової стійкості
Збиток чи нестача власного оборотного капіталу	Характеризує збиток чи нестачу власного оборотного капіталу		> 0
Збиток чи нестача робочого капіталу	Показує збиток чи нестачу робочого капіталу		> 0
Збиток чи нестача нормальних джерел формування запасів та витрат	Показує збиток чи нестачу нормальних джерел формування запасів та витрат		> 0
Відносні показники фінансової стійкості
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом	Характеризує ступінь забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом для фінансової стійкості		> 0,1
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів (Зм) (товарних запасів-Зт) власним оборотним капіталом	Показує, в якій мірі матеріальні витрати(товарні запаси) покриті власним оборотним капіталом і підприємство не потребує залучення позикового капіталу		0,6 - 0,8
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу	Показує, наскільки мобільні власні джерела коштів з фінансової точки зору: чим більше, тим краще фінансовий стан		0,5
Індекс постійного активу	Показує долю необоротних активів у власному капіталі		0,5
Коефіцієнт довгострокового залучення позикового капіталу	Оцінює, наскільки інтенсивно підприємство використовує позиковий капітал для оновлення та розширення виробництва		0,5
Коефіцієнт покриття інвестицій	Характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань в загальній сумі активів підприємства		0,9 - 0,75
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	Показує частку зобов'язань, яку підприємство може покрити за рахунок власного капіталу. Зростання Ка означає зростання фінансової незалежності		> 0,5
Коефіцієнт загальної заборгованості(фінансової залежності)	Показує суму боргу на одиницю капіталу підприємства		< 0,5
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу	Зростання в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від залученого капіталу		< 1
Коефіцієнт фінансової стійкості (фінансування, коефіцієнт фінансового левіріджа)	Показує наявність власного капіталу на одиницю позикового капіталу, що забезпечує при необхідності його повернення кредиторам		ВК > ПК
Показники ліквідності підприємства
Коефіцієнт загальної ліквідності		Він висловлює ту частину платежів, яку підприємство може здійснити, мобілізувати всі свої оборотні активи	> 1
Коефіцієнт проміжної ліквідності		Він допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов’язнань у випадку його критичного стану, коли не буде можливості продати всі запаси.	0,7 - 0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		Визначає ту частину платежів, які можуть бути погашені найближчим часом	0,2 - 0,25
Коефіцієнт поточної ліквідності		Характеризує рівень забезпеченості найбільш термінових зобов’язань платіжними засобами	> 1
Методика кредитного скорінгу Д. Дюрана		Підприємства класифікуються за ступенем ризику виходячи з фактичного рівня показників фінансової стійкості і рейтингу кожного показника, вираженого у балах на підставі експертних оцінок.	Використовується бальна оцінка
Показники оцінки ймовірності банкрутства підприємства
Статистичні методи: Модель Альтмана Z-критерій;Модель Таффлера і Тішоу; Модель Ліса; Модель Чессера; Модель Спрінгейта; Універсальна функція дискримінанта; Рейтингове число Р. С. Сайфуліна і Г. Г. Кадикова; Показники діагностики платоспроможності Конона і Гольдера; Комплексний коефіцієнт банкрутства О. Н. Зайцевої; Модель прогнозу ризику банкрутства, яка розроблена вченими Державної економічної академії (м. Іркутськ); Модель Фулмера; Модель Ковальова В.В. Метод credit-men; Моделі прогнозування банкрутства А. В. Колишкіна; Модель Бівера; Трьохфакторна модель Лего (CA-Score).		Представляють собою спеціальним чином вирахувану дискримінантну функцію, в якості аргументів, якої використовуються фінансові коефіцієнти-індикатори.	Використо-вується бальна оцінка
Експертні методи: метод бальної оцінки Аргенті (А-score); метод Скоуна; метод компанії Ernst&Whinney; методика В. В. Ковальова.		Передбачає використання для формування діагностичного висновку не кількісних, а якісних показників, які характеризують стан діяльності підприємства, його ресурсного забезпечення, якість менеджменту та ін.	Використо-вується бальна оцінка
Штучні інтелектуальні системи: метод нечітких множин.		Використовується для оцінки достовірності ризику банкротства в умовах невизначеності,неповноти початкової інформації.	Вкористову-ється функція належності нечітких параметрів
Графічний метод		Має допоміжний характер і використовується для наглядної інтерпретації результатів заздалегідь проведеної аналітичної роботи.	Використан-ня графіків
SWOT-аналіз		Основним змістом СВОТ-аналіза є дослідження характера сильних і слабких сторін підприємства у розрізі окремих внутрішніх ендогенних факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів, що обумовлюють кризисний фінансовий розвиток підприємства.	Використо-вується бальна оцінка
Метод дерев класифікації		Має високу ступінь наочності (графічне вираження), легкість інтерпретації отриманих результатів, ієрархічність розрахунків в процесі класифікації.	Графічне вираження
Стохастичні системи імітаційного моделювання. Метод Монте-Карло.		Базується на проведенні комп’ютерних експериментів подальшого розвитку підприємства.	Використан-ня комп’ютерних програм
Автоматизовані системи діагностики		Спеціальні програмні продукти, які використовуються для розрахунку окремих показників і інтерпретації на їх основі за спеціальними методиками стану підприємства і оцінки загрози банкрутства.	Використан-ня програмних продуктів
Матричні моделі ідентифікації стану підприємства		Передбачають побудову діагностичної матриці ,кожний квадрат якої характеризується певним співвідношенням показників господарсько-фінансової діяльності підприємства або розрахованих оціночних агрегатів.	Використан-ня матриць
Балансові (агрегатні) моделі		Абсолютні оцінні показники, що розраховуються за спеціальними методиками на базі показників звітності та управлінського обліку підприємств. Ідентифікація кризового стану та виявлення загрози банкрутства передбачає порівняння між собою певних агрегатів та формулювання діагностичного висновку за визначеними правилами оцінки.	Використан-ня спеціальних методик за правилами оцінки
Рейтингові моделі		Передбачає проведення таких основних етапів роботи: формування переліку оціночних показників фінансового стану та загрози банкрутства підприємства; визначення принципу діагностики показників; типізація фінансового стану (виокремлення окремих типів життєздатності та (або) стадій розгортання кризи); встановлення граничних значень або ідентифікаційних якісних ознак кожного показника відповідно до визначеного типу фінансового стану; розробка принципів бальної оцінки окремих оціночних показників та формування ідентифікаційних таблиць оцінювання; визначення узагальнюючого критерію, інтерпретація результатів рейтингової оцінки.	Техніка кредитного скорінгу, математична обробка

Таким чином, показники фінансової стійкості дозволяють провести діагностику фінансового стану підприємства.

Метою діагностики фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому діагностику фінансового стану можна об'єктивно здійснити тільки за допомогою комплексної системи показників, що дають змогу детально й усебічно охарактеризувати господарське становище підприємства.

Автори [5,6] виділяють чотири типи фінансової стійкості. До першого типу вони віднесли абсолютну стійкість фінансового стану, яка трапляється рідко і являє собою крайній тип фінансової стійкості. Нормальна стійкість фінансового стану належить до другого типу, який гарантує платоспроможність підприємства. Третьому типу відповідає його нестійкість, що є порушенням платоспроможності підприємства, однак і в такій ситуації зберігається можливість відношення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення власних обігових коштів. Четвертому типу властивий кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки у цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість підприємства навіть не покривають його кредиторської заборгованості і прострочених позик.

Таким чином, підприємство звісно зацікавлено в стійкому фінансовому стані, який формується в процесі взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. Але також від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма фірмами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес. Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану залежить його економічна перспектива.

Література:

1. Бланк, I. O. Управління фінансами підприємств : підруч. / Бланк I. O., Ситник Г. В. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 780 с.

2. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарьскьої діяльності підприємств: навч. посібник.–К.:Кондор, 2007.–180 с.

3. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб./ B.C. Василенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 504 с.

4. Копилюк О. І., Штангрет A.M., Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 168 с.

5. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - 268 с.

6. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. A.M. Поддєрьогіна. - К.:КНЕУ, 2003. - 368 с.

7. Фролова Л. В. Економічна діагностика діяльності підприємств: методичний та практичний інструментарій: Навч. Посіб. – Донецьк: ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2007. – 158 с.