Кіндрат О.В.
Львівський
національний університет ВМ та БТ ім. С.З.Гжицького
НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ
ПІДХОДИ ДО ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Питання фінансової та економічної
стійкості суб’єкта економіки завжди було одним із основних в економічних
дослідженнях. Незважаючи на дещо відмінні концептуальні й методичні підходи до
встановлення величини цієї категорії, в умовах індустріальної економіки її
характеристика мала достатньо визначений зміст. Сукупність факторів
постіндустріальної економіки, посилених кризовими явищами глобального
економічного середовища, не тільки змінили сутнісне і змістове наповнення
категорії «фінансова стійкість», але й зумовили потребу використання іншого
набору кількісно-якісних показників та індикаторів, зміни їх критеріальних
значень для підвищення об’єктивності характеристики суб’єкта економіки за такою
ознакою. Загалом в економіці під фінансовою стійкістю підприємства як відкритої
соціально-економічної системи розглядають її спроможність утримувати стан
рівноваги незважаючи на вплив факторів зовнішнього середовища, здатність
адаптуватися до них.
Неоднозначність параметричних
характеристик економічної категорії «фінансова стійкість» сучасного
підприємства породжує формулювання різних підходів до її виміру чи оцінювання. Відмінність
вироблених підходів передусім полягає у наборі й агрегуванні показників в
оцінно-аналітичній системі (домінуюче використання у базисній основі методики
абсолютних чи відносних показників, співвідношення кількісних та якісних
індикаторів).
У вітчизняній теорії і практиці переважає
використання агрегативного підходу, методика якого ґрунтується на абсолютних
показниках фінансової стійкості і балансовій моделі рівноваги активів і пасивів
підприємства. З такої позиції «фінансова стійкість – це відповідність
параметрів діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів
критеріям позитивної характеристики фінансового стану» [1]. Виходячи із такого
взаємозв’язку, вважається, що аналіз фінансової стійкості дає змогу оцінити
наскільки підприємство є незалежним з фінансової точки зору та чи його
фінансовий стан є стійким.
Фінансова та економічна стійкість
сучасних суб’єктів економіки (посткризове економічне середовище) трактується
неоднозначно у тематичних науково-теоретичних джерелах та по-різному оцінюється
в аналітичних оглядах. Проблематика цієї предметної сфери наукових досліджень
лежить у площині визначення сутності цього поняття і обумовлена: наявністю динамічної невизначеності
діяльності суб’єктів господарювання, перманентності діяльності (значна
кількість моментів параметричної нестійкості); багатомірності та полів’язності;
полікритеріальності; інтерпретації результативних даних (проблемність
ефективної методики формалізації результативних показників) [2, с. 170].
У сучасних кризових умовах об’єктивна
оцінка та прогнозування фінансової стійкості споріднюється із одним із
найважливіших інформаційних забезпечень ефективної системи управління, її
можливістю провести підприємство через складний період фінансово-економічної
кризи і посткризовий період. Незважаючи на важливість фінансової стійкості як
критерію надійності підприємства, стабільності фінансової діяльності,
ефективності управління фінансовими ресурсами, розробка
теоретико-методологічних засад не досягла належного розроблення, що зумовлює
відсутність належного місця оперування цим категорійним поняттям у практичній
діяльності суб’єктів господарювання [3, с. 212].
Управління діяльністю підприємства в
умовах ринкової невизначеності, нестійкості й непрогнозованості ринкового
середовища вимагає адекватного оцінно-аналітичного забезпечення, насамперед
встановлення його стійкості як відкритої соціально-економічної системи.
Незважаючи на достатню обґрунтованість розробленої теорії антикризового
управління та засад фінансової діагностики, інструментарій подання об’єктивної
характеристики фінансової стійкості підприємства в умовах невизначеності
залишається й надалі недостатньо сформульованим навіть теоретично.
Література
1. Коробов М.Я.
Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств / М.Я. Коробов. – К.:
Знання, 2000. – 378 с.
2. Шаціло Н.І.
Методологічні засади визначення рівня економічної стійкості
сільськогосподарських підприємств / Н.І. Шаціло // Актуальні проблеми
економіки. – 2010. – №7. – С.169-174.
3. Шмигель О.Є.
Напрямки забезпечення фінансової стійкості підприємств / О.Є. Шмигель // Інноваційна
економіка. – 2009. – №2. – С.211-219.