Економічні науки/ Економіка підприємства

Погребняк С.О., к. е. н. Хачатрян В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Становлення та формування ринкових відносин передбачає подальше удосконалення організації обліку основних засобів на підприємстві. Інвестиційно-інооваційний розвиток підприємства є передумовою для зростання ефективності роботи та економічного добробуту будь-якої країни [3, с. 24-27].         Мета роботи - дослідити основні теоретичні аспекти нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах основних засобів, та розробити  рекомендації щодо розвитку амортизаційної політики.                                            Над дослідженням даної проблеми працювали такі економісти як Цербень Р., Асмолова Г., Папінова О.                                                                           Основні засоби – відіграють важливу роль у діяльності підприємства, тобто, це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Організація обліку сприяє ефективному використанню машин, обладнання, виробничих площин та інших засобів праці.                                               Розвиток ринкових відносин в Україні підвищує рівень відповідальності суб'єктів господарювання за результатами своєї діяльності, які значною мірою залежать від забезпечення основними засобами, їх технічного стану та ефективності використання. Основні засоби є матеріально-технічною базою підприємства, вони визначають обсяги виробництва та його виробничу потужність, а більш повне і раціональне використання основних засобів сприяє покращенню техніко-економічних показників роботи підприємства, а саме – зростанню обсягів випуску продукції та зниженню її собівартості. Відповідно до діючої типової класифікації основні засоби групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності, речовинно-натурального складу тощо.                                                                                               Провідну роль у системі регулювання відтворення основних засобів відіграє амортизаційний механізм, який потребує періодичного удосконалення й адаптації до нових умов господарювання.                                                 Амортизація – є важливим фінансово-економічним механізмом, це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами.                                                                                       Для нарахування амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на чотири групи:                                                                                                             1) будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, житлові будинки;                                                                                                  2)  автомобільний транспорт та вузли, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти, ЕОМ, офісне (конторське) обладнання та пристрої до нього;                                                                             3) інші основні засоби, які не ввійшли до перших двох груп;                     4) інформаційні системи, телефони, у тому числі і мобільні, мікрофони та рації, інше.                                                                                                        Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:                                        1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;                                                                                                                      2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації;                                                                                                                 3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;                                                                       4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта;                                5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.                                                                                               Ефективність управлінського рішення щодо вибору методу амортизації основних засобів залежить від показників, які використовуються при обчисленні річної суми амортизації за методами її нарахування. Це, зокрема, показники первісної вартості, залишкової вартості, фактичного місячного обсягу продукції, вартості, яка амортизується, ліквідаційної вартості, строку корисного використання[2, с. 45-47].                                                                                        Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.                                                                                 Амортизаційна політика має бути спрямована на підвищення фінансової заінтересованості суб’єктів господарювання у здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних фондів. Це потребує проведення відповідних заходів у таких напрямах:                                                        1) створення економічної і правової бази  для запровадження раціональних рівнів споживання, відшкодування та оновлення основного капіталу;                      2) обмеження державного регулювання у сфері амортизаційної політики та стимулювання інвестиційної ініціативи суб’єктів господарювання;                            3) відмова від суцільного примусового нарахування амортизаційних відрахувань за єдиним методом і запровадження кількох методів нарахування амортизації, надання суб’єктам господарювання права вибору конкретного методу нарахування амортизаційних відрахувань, а також права самостійно встановлювати конкретні строки служби основного капіталу у визначених законом межах;                                                                                                         4) запобігання зростанню цін виробників шляхом надання можливості суб¢єктам господарювання відносити прискорену амортизацію не на витрати виробництва, а на зменшення оподатковуваної  частини прибутку.                          Отже, на підставі проаналізованих джерел, можемо сказати, що амортизаційний механізм відіграє важливу роль у системі регулювання відтворення основних засобів. Амортизаційна політика, так само, як і будь-яка інша політика потребує періодичного удосконалення й адаптації до нових умов господарювання.                                                                                                                                                                                                                                                                            Література:                                                        1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 "Основні кошти", затверджене наказом Мінфіну України від 25 вересня 2009 року N 1125;                  2. Цербень Р. Проблеми визначення величини ліквідаційної вартості та строків корисного використання основних засобів на підприємстві // Економіст.- 2007.- №11.- С. 45-47;                                                                                          3. Асмолова Г. Механізм регулювання відтворення основних засобів підприємства // Економіст.- 2007.- №7.- С. 24-27;                                                        4. Ліквідація основних засобів за правилами ПК / О. Папінова // Баланс.-2011.- №59.- С. 38-43.