Економічні
науки/ 14. Економічна теорія
Шмигельська В.А.,
Потапова Н.А.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
Значення ефективності системи управління витратами для успішного функціонування підприємства
Анотація. Проведено аналіз існуючих систем
управлінського обліку витрат. Виявлено особливості управління витратами
підприємств. Запропоновано до застосування найбільш прогресивні системи обліку
витрат.
Ключові слова: аналіз,
витрати, системи управління, підприємство, собівартість.
Вступ. Діяльність будь-якого
підприємства пов’язана з використанням ресурсів: предметів праці, засобів
виробництва, підприємницьких здібностей, інформації, що й призводить до
виникнення витрат. Виробивши певний продукт або послугу, підприємство реалізує
їх і, як правило, одержує прибуток. В результаті цього виникає потреба у
зниженні рівня витрат з метою збільшення прибутку господарюючим суб’єктом. Актуальним
є питання, пов’язане зі створенням ефективної системи управління витратами.
Дослідження ефективного управління
витратами особливо важливе в умовах інфляції, оскільки дані про теперішню вартість витрат не потребують звірки з їх майбутньою вартістю.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у
дослідження проблеми систем управління витратами в різних галузях економіки
зробили вітчизняні вчені П.Т. Саблук, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов,
В.В. Россоха. Вагомість і значимість аналізу управління витратами та методика його здійснення досліджується у працях С.Б. Бернгольца, М.І.
Баканова, А.Д. Шеремета, Г.В.
Савицької, В.В. Ковальова, О.П. Волкової та ін.
Постановка завдання. Дослідження
сучасних виробничих систем є неможливим без оптимізації витрат. В зв’язку з цим
в статті вирішуються питання:
-
теоретичне обґрунтування системи управління витратами на підприємстві;
-
проведення аналізу впливу собівартості виготовлених послуг, основних
виробничих фондів, трудових показників на розмір витрат;
-
виконати аналіз впливу розміру витрат на фінансові результати діяльності
підприємства та аналіз системи управління витратами.
Результати дослідження. З позиції економічної теорії будь-яке виробництво
правомірно розглядати як перетворення витрат на результати. Роль управління
витратами полягає в тому, щоб знайти і забезпечити найекономічніший спосіб виробництва
продукції (як зараз, так і в перспективі, що піддається прогнозуванню), що
забезпечить ефективний розвиток аграрних підприємств.
Мета управління витратами - не виробнича, а суто економічна, тобто -
оптимізація витрат, у зв'язку з чим задачі і відповідні їм функції управління
витратами акцентовані на економічному аспекті діяльності підприємств.
Система управління витратами
підприємства має ґрунтуватися на найдосконаліших формах і методах контролю й
управління витратами. Метою контролю є виявлення стану, а метою управління –
забезпечення роботи, яка відповідає поточним та перспективним планам. На
сьогоднішній день досвід підприємств в організації системи управління витратами
зводиться переважно до перевірок виробничих показників, фінансових результатів,
стану майна. Але за умови економічної зацікавленості у кінцевих результатах
необхідна така система управління, функції якої зумовлені ефективністю
використання ресурсів.[3]
Головною метою
управління витратами підприємства є підвищення
конкурентоспроможності та ефективності його
діяльності шляхом мінімізації ціни при низькій собівартості.
Основними вимогами ефективної системи управління витратами можна
визначити:
● недопущення зайвих витрат,
● вдосконалення інформаційного забезпечення,
● системний підхід до управління витратами,
● орієнтованість на стратегічні цілі розвитку
підприємства,
● органічне поєднання витрат з якістю
продукції,
● єдність методів на різних рівнях управління
витратами,
● впровадження методів зниження витрат,
● управління витратами на різних стадіях
життєвого циклу продукції. [4]
Оскільки
одним із основних елементів управлінського обліку виступає планування витрат за
центрами відповідальності продукції, то вибір методу планування на окремому
взятому підприємстві насамперед залежить від прийнятої на ньому системи
управлінського обліку.
Система
управління витратами за центрами відповідальності дає змогу
скористатися всіма вигодами
децентралізованого управління об’єктом (вивільнення вищого керівництва, що дає
йому можливість зосереджуватися на глобальних питаннях; прийняття
компетентніших рішень, оскільки управлінці на місцях більш інформовані, часто
краще розуміють проблему; можливість оперативно, а отже, й своєчасно приймати
рішення на відповідних рівнях управління; посилення мотивації та управлінський
розвиток керівників середньої і нижньої ланок); зробити контроль дієвішим
завдяки персоніфікації відповідальності; підвищити точність обчислення витрат
за носіями.
Системи
управління витратами характеризуються двома основними ознаками, які можна
покласти в основу їх класифікації:
1.
Повнота включення витрат у собівартість
виробництва:
-
система обліку повних
витрат – традиційна система, згідно з якою весь обсяг витрат, що були
у
звітному періоді,
відносяться на об’єкти
калькулювання і таким чином
визначається їх повна собівартість;
- система
обліку неповних витрат
– у цьому випадку на об’єкти калькулювання відносяться лише частка
загальних витрат за будь-якою ознакою (наприклад, за ознакою залежності витрат
від обсягу виробництва). Одним із найбільш поширених видів цієї системи є
«директ-костинг».
Застосовуючи
директ-костинг, можна оперативно вивчати взаємозв’язки та залежності між
обсягом виробництва, витратами (собівартістю) та виручкою (прибутком,
маржинальним доходом).
Деякі
вчені характеризуючи дану систему, підкреслюють, що “головною особливістю
директ-костингу, основою якого є класифікація витрат на постійні і змінні, є
те, що собівартість промислової продукції враховується та планується тільки в
частині змінних витрат. Постійні витрати не включаються в собівартість виробів,
а як витрати даного періоду списуються з отриманого прибутку протягом того
періоду, у якому вони були здійсненні” [1] .
2.
За рівнем нормування витрат:
- система
обліку фактичних витрат передбачає відображення господарських процесів та
витрат, які при цьому сталися протягом звітного періоду;
-
нормативно-правова система обліку витрат передбачає планування майбутніх витрат
на підприємстві на підставі діючих норм та фіксацію відхилень фактичних витрат
від запланованих. Цей метод у нашій країні носить назву нормативного, а
закордоном – «стандарт-кост».[1]
Система
«стандарт-кост» була викладена у першій чверті ХХ ст. у статтях американського
вченого Д.Ч. Гаррісона.
Досліджуючи
системи обліку витрат, можна зробити висновок, що система «стандарт-кост» - це
заздалегідь визначені або передбачені кошторисами витрати на виробництво одного
виробу або декількох виробів одного виду продукції, з якими порівнюють фактичну
собівартість. В основі системи лежить запровадження норм витрат матеріалів,
енергії, робочого часу, праці, заробітної плати та інших витрат, пов’язаних з
виготовленням продукції.
У сучасних умовах необхідно, щоб система
«стандарт-кост»
постійно переглядалася і у
випадку необхідності модернізувалася, для того щоб відображати зміни, які
відбуваються у виробничій сфері. Ця система є універсальним інструментом, який
здатний забезпечувати різною інформацією менеджерів підприємства про витрати
для найрізноманітніших цілей. [2]
Система обліку витрат за функціями передбачає
спочатку групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім
розподіл їх між видами продукції, виходячи з того, які види діяльності
необхідну для
виробництва цього продукту.
Дана система викликає значний
інтерес не тільки тому, що забезпечує основу для більш точного розрахунку виробничих
витрат, а й тому. Що створює механізм для управління накладними витратами.
Накопичення та надання інформації про важливі види діяльності в межах компанії
дає змогу краще розуміти і більш ефективно управляти витратами. Таким чином,
найбільший потенціал, яким відповідає система обліку витрат за функціями,
лежить в сфері управління витратами, а не у сфері виробничого обліку.
Система управління витратами має
функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні
підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат;
планування витрат; облік і аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і
зниження витрат.[5]
Такими підсистемами керують
відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділі,
бюро, окремі виконавці).
Аналіз і управління чинниками,
що визначають витрати,
передбачає створення таких
умов роботи, які забезпечували б найбільш сприятливе
поєднання функціональних можливостей підприємства і його ефективності з точки зору
отримання максимального прибутку
за рахунок мінімізації витрат.
Слід зазначити, що метою
функціонування системи управління витратами підприємства є довгострокове
забезпечення його економічної ефективності з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх
чинників на рівень і поведінку витрат. Оскільки ці чинники можуть мати як
позитивний, так і негативний характер впливу, тому, на нашу думку, насамперед
необхідно провести аналіз
формування цінності (кінцевого продукту) для
споживача та проаналізувати витрати на його створення. На основі проведеного
аналізу можна виявити шляхи економії або оптимізації витрат. Результатом такої
роботи є визначення етапів реалізації механізму управління витратами на
підприємстві, що представлені на рисунку 1
[4] .
Зовнішні джерела інформації Внутрішні джерела інформації Створення інформаційної бази для ефективного управління витратами Аналіз індикаторів управління
витратами (рівень витрат, їх структура тощо) Застосування обраної моделі
управління витратами Розробка та оцінка
ефективності моделі управління витратами Встановлення параметрів
управління витратами на підприємстві за кожним напрямом Вибір напрямів управління
витратами
Рис. 1 Етапи реалізації
механізму управління витратами на підприємствах
Переваги
ефективного управління витратами є наступними: виробництво конкурентноздатної
продукції за рахунок більш низьких витрат і , відповідно, цін; наявність
якісної і реальної інформації про собівартість окремих видів продукції та їх
позиції на ринку, порівняно з продуктами інших виробників; можливість
застосування гнучкого ціноутворення; надання об`єктивних даних для складання
бюджету підприємства; можливість оцінки діяльності кожного підрозділу
підприємства з фінансової точки зору; прийняття обґрунтованих і ефективних
управлінських рішень.[2]
Висновки. Управління витратами необхідне для вирішення багатьох
питань: для оцінювання факторів рентабельності, вибору необхідних замовлень,
плануванні майбутніх напрямів діяльності, оцінювання виробничих запасів та їх
калькулювання, розподіл та мінімізація витрат, тощо. Що ж до економіки
вітчизняних підприємств, то створення систем управління витратами перебуває на
тому рівні, коли менеджери вже усвідомили її цінність, але ще не мають
достатніх знань у цій сфері. На жаль, в Україні сьогодні бракує публікацій про
проблеми створення ефективних систем управління витратами, котрі враховують
характерні риси підприємств і умови їхньої діяльності. Тому досить важко
організувати налагоджену систему, яка б забезпечувала ефективну роботу
підприємства шляхом формування інформації про витрати й доходи як основи для
прийняття оптимальних управлінських рішень.
Література:
1. Власюк
Г.В. Аналіз та оцінка існуючих систем управління витратами//Держава та регіони.
Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. - №2. –С.35-39.
2. Гудима
О.В. Системи обліку витрат на виробництво та їх характеристика//Держава та
регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. - №2. –С.47-51.
3. Кальєніна
Н.В. Етапи розробки системи управління витратами// Держава та регіони. Серія:
Економіка і підприємництво. – 2011. - №6. –С.92-94.
4. Литовчинко
О.Ю. Удосконалення процесу управління витратами підприємств за допомогою
інструментів структурно-функціонального моделювання//Вісник економіки
транспорту і промисловості. – 2011. - №36. –С.162-165.
5. Чайка В.М.
Концепція і принципи формування системи управління витратами//Економіка АПК. –
2011. - №10. –С.73-76.